Чиновники дбають про упорядкування доріжок та освітлення у львівських парках, натомість забувають про... дерева

Цьогоріч місто виділило найбільшу останніми роками суму на фінансування природоохоронних заходів – понад сім мільйонів гривень. Близько 80% коштів витратять на те, аби привести до ладу парки та зелені насадження. Щоправда, основний акцент робитимуть на облаштування інфраструктури, а не на збільшення зелені. Минулого тижня виконавчий комітет Ратуші вніс зміни до переліку об’єктів, на які першочергово заплановані видатки з бюджету міста. Згідно зі змінами, на проектні роботи у парку “Цитадель” виділяють майже 40 тисяч гривень, а на реконструкцію нижньої частини парку “Високий замок” – майже 50 тисяч гривень. У цей перелік потрапила також зелена зона Майорівки.

– Цього року ми зосере­дили увагу на реконструкції  Левандівського, Стрийського парку, Високого замку, Боднарівки. Основна увага зосереджена на освітленні та облаштуванні доріжок та алей, – розповідає “Пошті” Ігор Бабій, директор ЛКП “Зелений Львів”. – За рік нереально виконати усі необхідні роботи в парку, тому може здатися, що роботи затягують. Цього року плануємо відновити верхню частину Високого замку: зміцнити стіни, які зовсім розсипалися, навести лад з поручнями, освітленням  та водовідведенням. Фактично усі парки потребують одного і того ж: ліхтарів, доріжок, лавок та смітників…

Тенденцію технічного облаштування парків можна спостерігати ось уже кілька років. Торік фінансування природоохоронних заходів із міської скарбниці теж зосередили на впорядкуванні найперше алей та доріжок, а  з 4 мільйонів бюджетних коштів, тільки 227 тисяч скерували на поліпшення зелених насаджень, у той час як понад три мільйони дали на інфраструктуру.

Звісно, інфраструктура парку важлива, але найперша функція таких територій, нагадують екологи, – відтворити красу природи. Натомість про розширення палітри ландшафту у львівських парках посадовці говорять неохоче.  У ЛКП “Зелений Львів” обіцяють, що у Стрийському парку цьогоріч відновлять траву – ґрунт і газон уже завезли. Ближче до осені планують помізкувати й над висадкою дерев, але оскільки у місті немає необхідних розсадників, то наразі не знають, де братимуть саджанці. За словами пана Бабія, у львівських парках бракує модрини, липи, клена, дуба та магнолій. Окрім дефіциту дерев та саджанців, у місті нарікають і на відсутність місця для молодих дерев, відтак, де розмістять потенційні рослини – нині не відомо. Стратегічні місця шукатимуть з урахуванням інвентаризації, яку два роки тому провів Національний університет “Львівська політехніка”.

Україна вже має негативний досвід реконструкції парків у руслі винятково інфраструктури. За словами Володимира Борейка, директора Київського еколого-культурного центру,  київські парки свого часу втратили чимало  флори та фауни, коли міська рада взялася лише за благоустрій.

– Ми маємо сумний досвід із парком Київського політехнічного інституту. Активність облаштування інфраструктури призвела до того, що левову частку дерев просто вирубали, на їхньому місці з’явилося плетиво хідників, – коментує пан Борейко. – Після цього у парку зникли білочки та птахи, які мешкали у зрубаних деревах. Опираючись на київський досвід, перед облаштуванням парків громадськість повинна  проконтролювати наявність проектної документації, а пізніше її дотримання, адже йдеться про інтереси людей, які мешкають у місті. Зменшення зелених насаджень негативно позначиться саме на їхньому здоров’ї. Треба тверезо оцінювати те, що влада дбає тільки про відмивання грошей…

У Львові кошти з бюджету міста здебільшого скеровують у три головні парки: Стрийський, Високий замок та Цитадель.  Натомість місто ще має Снопківській парк, Парк культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького, Шевченківський гай, парк “Горіховий гай”, Погулянку, які не завадило б також відреконструювати. У Ратуші пояснюють такий вибір необхідністю збільшення туристичної привабливості міста, а відтак першочерговістю чепуріння саме центральної території. При цьому про околиці і львів’ян, як завжди, забувають….