До Євро-2012 львів’­яни  мають їздити комфортними ве­ликогабаритними автобусами, а не в маршрутках. Лише для їх утримання місту знадобиться півмільярда гривень на рік (!). Щоб не обтяжувати цим міський бюджет, міськрада міркує, як покласти цю ношу на перевізників. Останні ж намагаються вирахувати, чи великі автобуси будуть для них вигідними. Достеменно відомо лише одне – “відбиватимуть” вартість нових машин за рахунок пасажирів, які платитимуть за проїзд.

Нагадаємо,  навесні цього року Кабінет Міністрів України підписав із Львівським автобусним заводом меморандум про постачання 1,5 тис. автобусів та 500 тролейбусів для чотирьох українських міст-господарів чемпіонату. За словами віце-прем’єра з питань Євро-2012 Бориса Колесникова, загальна вартість замовлення становить приблизно 3 млрд 500 млн грн. Програму закупівлі автобусів для міст здійснюватимуть за підтримки “Укрексімбанку”. Попередні умови: 10% вартості замовлення транспорту міста мають сплатити у момент його одержання, решту суми сплачуватимуть через  лізинг протягом 10 років.

Шанс вижити

Наразі прямих договорів між Львівською міськ­радою, ЛАЗом і Кабміном про постачання автобусів, крім меморандуму, немає. Однак уже заявлені потреби міста – 220 автобусів і 85 тролейбусів.

–  Умови цієї програми є найкращими на фінансовому ринку. Це 10% з частковою компенсацією держави,  тобто  реально кредит під 5% в національній валюті, – стверджує Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова. При цьому додає, що для  реалізації ідеї  потрібна ще низка постанов  уряду, однак, за попередніми прогнозами, її почнуть реалізовувати вже цього року.

Закупівля нових автобусів може стати і хорошим піаром для нинішньої влади.

– Місто досі не розрахувалося за чотири ЛАЗівські автобуси, які закупило минулого року. На кожному з них написано “Львів’яни передусім!”, вони возять жителів міста за одну гривню, а міський голова піариться. Але за міською скарбницею рахується борг 9,2 млн грн, який потрібно віддавати! – констатував Василь Попович, голови постійної депутатської комісії транспорту і зв’язку ЛМР. 

Можливо, посадовці не поспішають розрахуватися за автобуси, очікуючи реалізації меморандуму. Адже серед 200 автобусів чи хтось зауважить чотири, які мали б купити за кошти міста?

Львівський автобусний завод теж в очікуванні – таке велике державне замовлення може практично відродити машинобудування у Львові. За словами Олени Муляк, прес-секретаря ЛАЗу, підприємство зберегло старі виробничі потужності  і може виготовити до п’яти тисяч автобусів на рік. Щоправда, наразі (через брак замовлень) ЛАЗ у місяць виготовляє лише  від двох до 10 машин. Зараз підприємство активно набирає працівників, щоб бути готовим повернутися до роботи.  

– Ми чекаємо коштів і відразу приступимо до роботи.  Ми фактично єдине підприємство в країні, яке зберегло будівництво великих низькопідлогових, а також півтораповерхових автобусів. “Богдан” виготовляє автобуси середнього класу. З великим класом вони працюють лише півроку, тому ми не вважаємо, що вони можуть скласти нам конкуренцію, – упевнена Олена Муляк. 

Багатообіцяючий комфорт для мешканців Львова – це лише один бік медалі. У місті немає підприємства – ні комунального, ні приватного, яке могло б запевнити, що зможе взяти і обслуговувати таку велику кількість автобусів. До того ж вартість одного десятиметрового автобуса коливається від 1,3 до 1,5 млн грн, а дванадцятиметрового – 1,8 млн грн.  Тролейбуси – теж задоволення не з дешевих – 1,6 млн грн за машину. Навіть якщо  держава надасть транспорт у лізинг на 10 років, то при необхідній кількості  машин сума є дуже великою. Тож, за словами Миколи Шкургана, начальника управління транспорту і зв’язку ЛМР, у міській раді готові сісти за стіл переговорів з перевізниками, аби саме вони купили та обслуговували нові автобуси.

– Щойно ми отримаємо чіткі умови  лізингу, зустрінемося з перевізниками, які мають  відповідну базу, та  пропонуватимемо їм взяти участь у цьому проекті, – резюмував Микола Шкурган.

Хто платитиме за “єврокомфорт“?

Перевізників така перспектива не надто тішить. Проте вони розуміють, що купити великі автобуси таки доведеться, оскільки в місті вже кілька років не проводились конкурси на перевезення, і міська рада має всі важелі впливу, щоб закласти істотною умовою майбутніх тендерів наявність великогабаритних автобусів. Щоправда, остаточно все вирішуватиметься не на місцевому, а загальнодержавному рівні.

– Зараз обговорюємо можливість, що держава  надасть автобуси у лізинг ЛКП, а воно вже в сублізинг операторам, – розповів Роман Лобода, голова асоціації “Львівський пасажирський транспорт”.

При цьому додав, що ба­гато нюансів ще слід з’я­су­вати. А саме: які конкретно умови лізингу; чия це буде власність: державна чи комунальна; а головне – якими будуть автобуси: 10,5 м чи 12 м завдовжки?

– Перевізники братимуть автобуси, якщо вони будуть окупними. Тобто питання вартості проїзду обов’язково постане. Інакше ніхто не візьметься за цей проект, – запевнив Роман Лобода.

Тож питання зростання плати за проїзд – одне з ключових в розрахунках як міської ради, так і перевізників. Щоправда, замість того, щоб нарешті запровадити квитки і прозоро порахувати вартість проїзду, обидві сторони знову говоритимуть про поліпшення комфортності перевезень і скаржитись на велику кількість пільговиків. А перевірити, за що ж платять мешканці, не зможе ніхто – забагато невідомих у рівнянні...