Щоб отримати старі борги, львівські комунальники вирішили вдатися до послуг колекторської фірми. Ефективність такої методики чиновники ще не з’ясували, але мешканці вже почали бити на сполох. Мовляв міська рада використовує рекетирів для того, щоб отримати гроші!
Першим до послуг колекторської фірми звернулося ЛКП “Львівтеплоенерго”. Тепловиків найняло київське ТОВ “Українська колекторська група”. Фірма анонсує, що застосовує комплекс юридичних, економічних, психологічних, суспільно-соціальних методів впливу на боржників, але лише в межах чинного законодавства. Натомість серед львів’ян поширюється думка, що працівники “Української колекторської групи” просто тероризують мешканців. А кілька постраждалих вже звернулося по захист до прокуратури міста.
– Вони телефонують у час, неприйнятний для дзвінків – або у ранкові години, або пізно ввечері, у грубій формі порушують права громадян, погрожують. Працівники колекторської служби не називають ані фірми, ані власного прізвища, ані своїх посад, – обурюється Любов Качмар, яка постраждала від роботи колекторської фірми.
Леонід Тарасенко, голова центру Громадської адвокатури, розповів “Пошті”, що наразі немає жодного закону, який регулює роботу колекторських фірм. “Методи їх роботи переважно психологічні. Нерідко вони переступають межу: погрожують боржникові, дзвонять йому по кілька разів протягом дня чи навіть ночі. Тоді такі дії можна класифікувати як втручання в особисте життя або змушування до виконання цивільно-правових зобов’язань. Боржник може в такому випадку звернутися в правоохоронні органи. Але для цього необхідно записати телефонну розмову з представником колекторської фірми, принести листи і есемески з погрозами. Тоді правоохоронці матимуть підстави зреагувати.
Фірма займається боргами львів’ян за теплоенергію, які накопичилися до 2002 року. Ці борги “Львівтеплоенерго” реанімувало, незважаючи на те, що минув термін позовної давності.
– Це провина “Львівтеплоенерго”, що воно вчасно не провело претензійної роботи. Ба більше, щороку теплоенерго виділяють гроші з бюджету для покриття збитків і забезпечення роботи підприємства. Тож всі ці гроші підприємство вже давно отримало з бюджету, тобто з коштів платників податків! – наголосив Теодор Дяків, депутат Львівської міської ради.
Виходить, що підприємство хоче отримати подвійну плату за свої послуги, а, крім того, львів’яни фактично самі платять за те, щоб їх тероризували! Адже послуги колектора також потрібно оплачувати, і робиться це, знову ж таки, за кошти комунального підприємства, яке дотується з бюджету, а отже – за кошти платників податків.
ЛМКП “Львівводоканал” теж вдалося до послуг колектора – київської агенції “Ікспоінт”.
– Ми уклали угоду з цією колекторською фірмою завдяки тому, що вона запропонувала дуже вигідні для нас умови – низький відсоток оплати послуг – 15%. Натомість решта фірм працює в межах 20 – 40%. Угода укладена з 1 січня до 1 квітня цього року, потім, залежно від результатів, будемо думати, чи її продовжувати. Наразі фірма повернула нам 35 тис. грн боргів з 1,5 млн грн з протермінованої дебіторської заборгованості, – розповів “Пошті” Олег Капко, заступник директора з питань реалізації послуг ЛМКП “Львівводоканал”.
За його словами, це був чи не єдиний спосіб отримати давні борги. Адже близько 400 абонентів протягом останніх двох років майже не оплачують послуг водопостачання. У багатьох випадках навіть є судові рішення, але виконавча служба не встигає та й не має можливості опрацювати всіх абонентів так само, як і претензійна служба водоканалу. Виконавча служба не зацікавлена, бо штраф з боржника у розмірі 10% від суми йде в бюджет. Натомість приватна колекторська фірма бере за свої послуги гроші, а отже, зацікавлена якісно працювати. Колектори працюють конкретно з кожним споживачем, який заборгував, у два етапи: перший – телефонні дзвінки, листи, психологічний вплив на боржника, а другий – із залученням виконавчої служби.
Тетяна Селезень, заступник генерального директора ТзОВ “Ікспоінт”, не погоджується з тим, що колекторів називають рекетирами: “Ми намагаємося переконати людей, роз’яснюємо їхні права і складнощі, які можуть виникнути, а також юридичне обґрунтування нашої роботи. У разі відмови боржника сплачувати борг, подаємо до суду, а потім співпрацюємо з виконавчими службами”.