Міліція двічі закривала кримінальну справу за фактом руйнування пам’ятки історії – будинку відомого композитора Ярослава Ярославенка, а прокуратура двічі оскаржила таке рішення. Тепер слово за судом

Кримінальна справа зухвалого руйнування будинку композитора Ярославенка тягнеться ось уже півтора року. Нагадаємо, у ніч з 10 на 11 вересня 2008 року будинок, що був розташований на вул. Ярославенка, 30, знесли дощенту, а руїни одразу вивезли за місто. Власник будинку - Ростислав Мельник - син колишнього заступника голови ЛОДА з паливно­енергетичного комплексу Леоніда Мельника та зять колишнього першого заступника міського голови Львова Миколи Одухи. Він придбав будинок у січні 2008 року (до того будівля належала родині Ярославенка та ще двом сім'ям) за близько 12 тисяч доларів і, за свідченнями експертів, планував звести на його місці хмародер. "Представники пана Мельника спочатку зізналися у майбутніх планах, а після моїх пояснень про історичну цінність споруди сказали, що нічого з будинком не робитимуть. Вочевидь, вони відразу знали, для чого її купують", - розповіла "Пошті" Любов Вінцовська, онука брата композитора. Проте сам пан Мельник таку версію відкидає. У розмові з "Поштою" він пояснив, що не хотів зіпсувати пам'ятки, а що робити з очищеною ділянкою, він, мовляв, і досі гадки не має.

Свої дії пан Мельник виправдовує рішенням виконкому ЛМР № 921 від
02. 09. 2008 р., яким було передбачено знесення будинку № 30 на вул. Ярославенка у Львові та проектування на його місці багатоквартирного житлового будинку. Пан Мельник стверджує, що не знав про історичну цінність споруди та її належність до переліку пам'яток. Саме на підставі "незнання" пана Мельника міліція вже двічі закрила справу. Вперше Роман Сиймовський, слідчий Головного управління МВСУ у Львівській області, закрив справу у вересні цього року, мотивуючи своє рішення "відсутністю складу злочину": "Пан Мельник ніколи тут не жив, а тому й жодного листа не отримав, натомість на його місце роботи чи проживання нічого не надсилали", - пояснювала Олена Кісь, заступник начальника відділу слідчого управління ГУ МВСУ у Львівській області ще восени. Водночас, кілька свідків стверджують, що надсилали десятки листів на адресу власника будинку, в яких пояснювали історичну цінність споруди. Любов Вінцовська також запевняє, що на момент купівліпродажу на будинку була охоронна таблиця, яка невдовзі безслідно зникла. Прокуратура постанову слідчого скасувала, оскільки не було вжито "всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин". Та у грудні пан Сиймовський закрив справу вдруге... Зрештою, такий опір не є дивним, якщо врахувати, що згідно із статтею 47 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 року, юридичні і фізичні особи, які завдали шкоди пам'яткам, їхнім територіям (у тому числі незаконним будівництвом), зобов'язані відновити пам'ятки на їхній території...

Наразі ж матеріали кримінальної справи - у Галицькому районному суді Львова, куди їх скерувало керівництво слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області у зв'язку з тим, що прокуратура оскаржила постанову слідчого про закриття справи.

Тим часом пан Мельник пропонує, аби спокутувати скоєне, щось зробити для увіковічення пам'яті композитора, до прикладу, поставити його бюст. Але й таку поступку він ладен зробити тільки після того, як суд визнає його правоту. Варто пригадати, що після першого закриття справи слідчі повідомили, що істотно змінити хід подій зможуть реальні свідки, які колинебудь повідомляли панові Мельнику або ж його представникам про історичну цінність будинку. Як виявилося, таких не бракує. Чи змусять такі свідчення відновити будівлю? Потрібні планування та напрацювання будинку є. Проте самі свідки не надто сподіваються на віднайдення справедливості, радше прогнозують той самий результат, який їх спікав уже двічі... До слова, "плесо" на місці колишнього будинку композитора, стало білою плямою у композиції будинків історичного району міста, де проживали Іван Франко та Михайло Грушевський, а нині неподалік мешкає й Мирослав Скорик.