Львів став одним із перших міст України, які здобули від ЮНІСЕФ офіційний статус «Місто, дружнє до дітей та молоді». Таке рішення за результатами незалежної оцінки одноголосно прийняла рада партнерів глобальної ініціативи «Міста, дружні до дітей». Разом із Львом цей статус здобули Вінниця і Бахмут. 7 грудня у Києві на саміті ЮНІСЕФ «Діти-2021» відзнаку для нашого міста отримав перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. 

Ще понад три десятки громад в Україні перебувають на різних етапах шляху до здобуття цього статусу, а загалом у світі в цій програмі беруть участь і цілеспрямовано запроваджують механізми захисту інтересів дітей та молоді понад три тисячі міст.

Як розповіла «Львівській Пошті» співініціаторка стратегії «Львів, дружній до дітей», депутатка Львівської міськради та голова комісії з законності Уляна Пак, ще у 2016 році, коли тривала робота над тим, щоби покращити становище дітей у місті, дати їм відчуття комфорту, можливості для розвитку, в них із Юлією Гвоздович зародилося переконання, що треба працювати системно. Тоді й знайшли стратегію міст, дружніх до дітей, у межах програми ЮНІСЕФ, яка була чітко структурована і всеохопна, однак на той час не працювала в Україні. Проте активістки взяли цю стратегію за основу і почали аналізувати різні аспекти життя дітей у місті – освіту, медицину, спорт, дозвілля, можливості для розвитку, що в них можна і треба змінити на краще. Через два роки, у 2018-ому, ЮНІСЕФ повернувся в Україну з програмою «Громада, дружня до дітей та молоді». 

«Ми дуже зацікавилися і почали системно працювати вже разом із ЮНІСЕФ. Нам у цьому допомагав Інститут міста. Потрібно було визначити власну стратегію та розробити план заходів на певний період. Врешті депутати затвердили стратегію, і що два роки ми мали новий план дій. Не можна сказати, що хтось один за неї відповідальний, бо за її реалізацію у тій чи тій ділянці, як-от освіта, медицина, соцзахист, спорт, робота з молоддю, відповідають різні структурні підрозділи», – розповідає вона. 

Багато чого вже вдалося реалізувати. Наприклад, більшість вулиць уже мають спуски, пристосовані до зручного пересування містом з візочком, а для відремонтованих це вже стало нормою. Бачимо, наскільки дружніми до дітей стали заклади харчування, у школах є можливість вибрати меню, вчителі навчаються на курсах першої домедичної допомоги, а подекуди й учні… Деякі проєкти ще в процесі. 

«Ще в перші роки ми визначили як пріоритет право дітей бути почутими, створили дитячу дорадчу раду при міськраді, бо вважали, що коли робимо в місті зміни у інтересах дітей, передусім треба питати їхньої думки – що вони хочуть, як вони це бачать. І коли мовиться про дитячі чи спортивні майданчики або про дитячі кімнати в лікарнях, передусім треба з’ясувати, що саме потрібно дітям, а що ні», – каже Уляна Пак. 

З її слів, нині, коли весь світ стикнувся з пандемією, не є дивиною, що і міста, і держава зосередили свою увагу на фінансуванні медичної галузі. А ще кілька років тому, коли тільки починали роботу над стратегією «Львів, дружній до дітей та молоді», міська влада вважала, що дбати про медицину – це обов’язок держави, а не міста. 

«Тоді одним із пріоритетів ми визначили капітальний ремонт у приймально-діагностичному відділенні дитячої лікарні на Орлика. І як би не було цієї програми, усіх активістів та експертів, які нам допомагали, я не впевнена, що ми змогли б передбачити перше фінансування в обсязі 7 мільйонів гривень, щоб розпочати такі масштабні ремонтні роботи», – пояснює співрозмовниця. 

Вона вважає цей проєкт наймасштабнішим, однак переконана, що є дуже багато проєктів не настільки фінансово складних, але не менш важливих для дітей. Мовиться про проєкти, спрямовані на відчуття дітей: забезпечення справедливого ставлення до них, відчуття ними поваги до себе, своєї значущості. 

«Часом ці проєкти набагато важливіші, аніж фінансові інвестиції в інфраструктуру. Треба, аби наші діти відчували, що їхню думку враховують, що вони важливі, що те, що робиться для них, має відповідати їхнім інтересам і бажанням. Тобто ця стратегія поширюється на всі сфери життєдіяльності міста – медицину, освіту, науку, спорт, інженерну інфраструктуру, соціальну інфраструктуру. Але більш важливі ті речі, які не вимірюються грошима, які мотивують дітей, надихають», – запевняє депутатка.

Завдяки отриманому статусу Львів долучиться до інших міст, які вже належать до цього глобального руху ЮНІСЕФ. І це, відповідно, дасть змогу отримувати консультаційну (і не тільки) підтримку ЮНІСЕФ – реалізовувати спільні проєкти, обмінюватися досвідом, розвивати ширшу співпрацю, а також залучати фінансування для тих проєктів, які обидві сторони вважатимуть важливими.

«Сподіваємося, що ініціатива, яка виникла в нашої влади кілька років тому, – щоби громади, які є дружніми до дітей та молоді, отримували додаткове фінансування на ці проєкти за рахунок збільшення частки податку з доходів фізичних осіб, яка залишається на місці, таки буде реалізована», – веде далі Уляна Пак.

Стратегія ЮНІСЕФ «Громади, дружні до дітей та молоді» має кілька напрямків, а міста формують свій план дій на певний період, вибирають два-три пріоритети і зосереджують на них увагу. Перший план дій визначав своїм пріоритетом забезпечення права на освіту і охорону здоров’я, другий – право на повагу, справедливе ставлення і право бути почутим. 

«Загалом третина зусиль, докладених до реалізації стратегії, припадає на інфраструктуру, тут велике значення мають фінанси. А дві третини уваги ми зосереджували на тому, як почуваються діти в місті, що сприятиме їхньому розвитку. У нас вже є сучасні медіатеки, чудова лабораторія для дітей на Сихові, невдовзі ще одна запрацює на Городоцькій. Є багато напрямків, де ми хочемо консультуватися з дітьми і реалізовувати їхні бажання, щоб їм було максимально комфортно жити і розвиватися у Львові. Одним із перших проєктів, зініційованих дитячою дорадчою радою, була кампанія проти булінгу, тож діти стикалися з цим явищем, відчували його негатив і вважали за потрібне привернути увагу до цієї проблеми. Зараз у новому плані дій з’явився ще один напрямок роботи – безпека, зокрема безпека на вулиці (вуличне освітлення, освітлення у переходах, камери спостереження) та безпека в інтернеті. Тож ми на певний період визначаємо завдання і працюємо над ними. Звісно, не на сто відсотків вдається все реалізувати, але ми близькі до того і докладаємо всіх зусиль!» – наголошує співрозмовниця.