– Акушерство, материнство, дитинство – дуже важлива служба. Життя, яке народжується, те, як буде надана допомога, показники материнської чи дитячої смертності якраз є тими показниками, які визначають якість медицини. Пологові стаціонари зараз перевантажені. Нам дуже важливо, аби Перинатальний центр нарешті повноцінно зафункціонував, колектив працював злагоджено і усюди був присутній нормальний психологічний клімат. На превеликий жаль, підбір кадрів – не лише проблема Перинатального центру. В нашому департаменті охорони здоров’я досі багато вакансій. Наприклад, не можу підібрати собі заступника. Медики сьогодні хочуть працювати в медицині, а не в управлінні. Але зараз директор – це не лише лікар, класний гінеколог чи той, хто вміє бездоганно оперувати. Це може бути людина з не дуже великим досвідом роботи, але повинна розумітися в питаннях економіки, менеджменту, комунікації. Загалом вважаю, що бути директором медичного закладу дуже складно – вимоги високі, увага прискіплива, відповідальність велика, а ресурси обмежені. Особисто я головним лікарем ніколи не пішла б працювати, бо чітко розумію, що це важко. Адміністративного апарату, який би забезпечив рівень управління, ми в лікарнях не маємо, зарплати низькі… Зараз на конкурс на посаду керівника Львівського перинатального центру подалося п’ятеро кандидатів. Усі претенденти достойні, і вже те, що кожен з них прийняв рішення подати свою кандидатуру на посаду, є показовим і заслуговує доброї характеристики. Отож, перед нами складний вибір. З одного боку, визначитися з керівником нам потрібно щонайшвидше, бо є чимало речей, які треба виконувати. З другого боку, ми хотіли б, аби керівник, який прийде на посаду, мав управлінські якості, міг швидко вчитися всього, здобути економічні знання.

– У вибір директора Львівського перинатального центру не втручався і не втручатимусь. Для цього є затверджена відповідна фахова комісія, яка має прийняти правильне рішення. На мою думку, керівником Перинатального центру має стати професійна людина, з досвідом керівника і роботи в медичній галузі. Звісно, це також має бути чесна людина, бо навколо таких установ, як Перинатальний центр, завжди шириться багато чуток… Утім якщо б головою згаданої комісії був я, то певен, що керівника ми обрали б з першого разу. Сьогодні дуже важливо, аби кожна жінка, яка прийняла для себе рішення народжувати в Перинатальному центрі, була впевнена, що отримає там якісне і професійне обслуговування, що ніхто не зазіхатиме на якісь додаткові оплати, кошти, не передбачені законом. Пам’ятаю критично недовірливе ставлення багатьох людей, які не хотіли, аби цей центр запрацював. Та, незважаючи на все, сьогодні Перинатальний центр – це заклад, де народжується найбільша кількість дітей на Львівщині. Вважаю, що ті умови, які створені у Львівському перинатальному центрі, дійсно є мрією кожної молодої мами. Ба більше, певен, що у 2019-ому буде введено в дію другу чергу установи, і тоді Перинатальний центр стовідсотково відповідатиме всім вимогам і стандартам закладу найкращого європейського рівня. Потрібно лише зачекати, щоби комісія обрала найкращого і щоби фаховий керівник правильно організував роботу.

– Перинатальний центр – дуже важливий заклад для Львівщини. Тут мають надавати таку допомогу і підтримку, яку не надають у звичайних пологових. Має бути присутній комплексний підхід до вирішення багатьох питань – від планування вагітності, інтервалів між пологами, профілактики лікувань порушення репродуктивного здоров’я, виношування вагітності до самого народження дитини і спостереження після пологів. Це єдиний механізм, який має працювати у замкнутому колі і не має права на збої та порушення. Бо якщо постраждає одна ланка, то може потягти за собою наступні. Цього допустити не можна, бо ж це відповідальність за життя двох людей – дитини і матері! Таку стратегію я презентувала на минулому конкурсі і чітко її дотримуватимуся цього разу. Я за комплексний і системний підхід до збереження репродуктивного здоров’я в Перинатальному центрі. Тобто вважаю, що питання планування сім’ї, профілактики репродуктивного здоров’я, спостереження за вагітністю, чим зараз і займаюся, має мати продовження в Перинатальному центрі. Маючи досвід і знання, усвідомлюю і чітко розумію, як це реалізувати. Тому й вирішила податися на повторний конкурс і продовжувати боротьбу. Розумію, що керівник Перинатального центру має бути і менеджером, і управлінцем, адже структура і штат закладу дуже великі. Сім років працюю керівником Центру репродуктивного здоров’я населення, є магістром з державного управління, експертом із репродуктивного здоров’я і планування сім’ї при департаменті охорони здоров’я, тому гадаю, що мій управлінський досвід дозволить швидко та якісно впровадити інновації, які дозволять усім отримувати висококваліфіковану медичну допомогу. Найперше потрібно запустити другий корпус центру – гінекологічний, який дозволить здійснювати щоденний контроль за вагітними. Наступний крок – центр необхідно перетворити в комунальне некомерційне підприємство, що дасть змогу додатково автономізувати заклад, більше працювати з господарським напрямком, частіше залучати кошти, підписувати договори з Національною службою здоров’я. Також дуже хочу, аби в Перинатальному центрі народжувати воліли не лише львів’янки, жительки області, а й інших регіонів України, навіть жінки з-за кордону. Звичайно, багато зараз говорять і про корупційні складові, і про хабарі. Докладу максимальних зусиль, аби цього не було. Вже навіть пропрацювала юридичну складову легалізації доплати працівникам. Тобто на бажання пацієнти матимуть змогу офіційно і прозоро вносити кошти на рахунок установи. Якщо це благодійні кошти і в квитанції прописано, що це на зарплату лікарю, то так і буде. Якщо буде вказано, що гроші на матеріально-технічне оснащення, відповідно їх і використовуватимемо. Такі речі мають бути офіційні та максимально прозорі.