– Вважаю, що Громадський бюджет дав львів’янам можливість самостійно вирішувати, на які об’єкти першочергово скеровувати кошти. Загалом Громадський бюджет – крутий інструмент. Однак він має певні недоліки – проблеми з реалізацією проектів. Також потрібно “розбудити” людей, щоб вони активніше брали участь, змінювали місто на краще. Зазначу, що Громадський бюджет діє лише третій рік. Щороку намагаємось проговорювати недоліки, проблеми, і змінювати щось. Минулого року я був автором проекту Громадського бюджету “Благоустрій подвір’я шкіл №53 та №87”. До слова, цей проект став головним переможцем. На жаль, досі його не реалізували, і навіть не почали ніяких робіт через певні прогалини у системі. Вважаю, що усіма будівельними роботами, що стосуються освітніх закладів, мало б займатися управління капітального будівництва. Натомість управління освіти замість того, щоб займатись освітніми питаннями, ремонтує шкільні дахи, подвір’я тощо. Неодноразово про це говорив, однак досі ніхто не реагує. Справді, минулого року більшість переможців були серед освітніх проектів. Однак не можна звинувачувати людей у тому, що вони обирають освітні проекти. Це просто явний приклад того, що на освіту виділяють замало коштів. Коли школи, дитсадки перестануть потребувати ремонту, утеплення, то люди почнуть голосувати за щось креативне.

– Громадський бюджет – класна ініціатива, бо можна залучати людей. На жаль, ініціативність львів’ян сьогодні на середньому рівні. Лише конкретна проблема, проект її усунення може “розбудити” людей. Так, у 2017-ому втричі більше людей подало проекти, аніж у 2016-ому. Певна, цього року буде ще більше проектів. Уже два роки поспіль подаю заявки на участь у Громадському бюджеті Львова. Минулого року мій проект “Дитячий простір на території школи №60” став одним із переможців. Проект передбачає будівництво майданчика для діток з особливими потребами, а таких майданчиків у Львові справді бракує. Насправді з цим проектом виникло багато труднощів. Спершу був зіграний тендер, підписаний договір із фірмою, і вже мали почати виробляти каруселі. Однак чомусь Львівська міськрада вирішила, що начебто тендер відбувся неправильно. Два тижні усе вирішували, подали новий тендер, який виграла інша компанія. Сьогодні каруселі уже виробляють, і обіцяють, що до початку вересня усе буде готове. Вважаю, що основні мінуси у реалізації проектів полягають у тому, що бракує виконавців робіт, фірми ставлять неправильні ціни, щоб виграти тощо. Поки що управи на це немає. Звісно, наразі вчимось усі – і автори проектів, і міськрада. Минулого року більшість переможців (80%) Громадського бюджету – це школи і садочки. Тому цього року внесли зміни: 60% переможців – освітні проекти, а 40% – неосвітні. Вважаю, що це правильно. Також мала пропозицію, щоб школи і садочки змагались між собою, а креативні проекти змагались окремо. Однак мою ініціативу не розглянули. Також вважаю, що мешканці кожного району мають домовлятись між собою, і подавати справді важливі проекти для їхнього осередку. Бо якщо подавати менше проектів, то більше шансів виграти. Зараз за таким принципом діятиме Рясне. Згодом побачимо результати.