– На нову патрульну службу люди зараз покладають справді чимало надій. Тому будь-які неправильні дії з боку поліцейських спричинятимуть у суспільстві певний резонанс. Тому вони повинні завжди і всюди бути взірцем кращого європейського патрульного! Якщо стається щось на кшталт бійки за участі поліцейських напідпитку, вважаю, що таких працівників потрібно одразу ж звільняти! Коли я працював у радянській міліції, там теж ніхто ні з ким не заморочувався. Якщо міліціонер провинився, його відстороняли від служби. Не дай Бог там колись випити на півчарки більше чи гучно погуляти в ресторані – на другий день на роботу можна було вже не йти… І така суворість давала результат, бо це було уроком для інших! Працівник правоохоронних органів всюди повинен поводитися відповідно до закону, бути прикладом для інших, не дозволяти собі спіткнутися на чомусь, що заплямувало б репутацію міліції, а тепер і поліції. Поліцейські отримують хорошу зарплату, і таке матеріальне заохочення повинно також підштовхувати їх працювати добре. Також маємо проблему з тим, що люди завжди чомусь ласі до випивки, яка, як бачимо, руйнує кар’єру. Думаю, хлопцям і дівчатам бракує досвідчених наставників, які б їх вчасно застерегли не поводитися так розкуто, які б навіть, якщо треба, не дозволили випити спиртного. Адже робота в поліцейських – не з найлегших, важка психологічно. Вони щодня спілкуються з різними людьми, в тому числі з п’яницями, наркоманами, особами із психічними вадами, і це все впливає на психіку… Тож патрульний може в якийсь момент шукати відпочинку з надією хоч трохи розслабитися, забути про роботу. У таких випадках треба, щоби поруч був товариш-професіонал, який би порадив щось путнє, а не банально напитися. Коли я прийшов у міліцію, нас вчили, як, навіть випивши сто грамів, залишатися людиною! І це були люди, які працювали у правоохоронних органах років десять-двадцять, справжні наставники. Поліція поки що – молода служба. Згодом усі нечесні та “несправжні” поліцейські відсіються. Тож терпіння їм і більше відданості своїй професії!

– Відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський зобов’язаний, зокрема, неухильно дотримуватися Присяги поліцейського, а також поважати і не порушувати прав та свобод людини. Згідно з текстом такої Присяги, закріпленому у вказаному Законі, поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, бере на себе обов’язок не лише додержувати Конституції та законів України і втілювати їх у життя, але й поважати та охороняти права і свободи людини, з гідністю нести високе звання поліцейського. На цій підставі можна зробити висновок, що поліцейський незалежно від того, чи перебуває він на роботі, чи не перебуває, не може виявляти зневагу до основ правопорядку, визначених Конституцією і законами України, тим більше до прав і свобод інших людей, чи негідно поводитися в будь-якій ситуації. Отож, кожний випадок негідної поведінки поліцейського, а то й учинення ним правопорушення, має бути пильно розглянутий. І в разі підтвердження фактів порушення поліцейським чинного законодавства та Присяги до порушника повинні бути застосовані щонайменше заходи дисциплінарного впливу. Зауважу, що всім державам-учасницям Ради Європи, зокрема й Україні, рекомендовано керуватися у внутрішньому законодавстві та практиці принципами, викладеними у тексті Європейського кодексу поліцейської етики. Цей кодекс був затверджений Рекомендацією Rec (2001) 10 Комітету Міністрів Ради Європи “Про Європейський кодекс поліцейської етики” 19 вересня 2001 року і застосовується до поліцейських служб. Згідно з його положеннями, дисциплінарні заходи щодо службовців поліції повинні бути предметом розгляду незалежним органом або судом. Вказане положення стосується випадків, коли дисциплінарні санкції є жорсткими і часом важко відрізнити кримінальні та, власне, дисциплінарні заходи. Крім того, кримінальне провадження та санкції щодо поліцейського можуть супроводжуватися дисциплінарними заходами. Можливість оскаржувати дисциплінарне рішення в незалежному органі, яким щодо поліції є суд, оберігає персонал поліції від свавільних рішень. Окрім того, така гарантія сприяє відкритості, прозорості поліції перед суспільством. Відтак звільнення поліцейських, якщо вони вважають його безпідставним і незаконним, може бути оскаржене насамперед у суді.