Представник департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони України Сергій Кучеренко озвучив перелік документів, необхідних для отримання такого статусу: довідка-витяг з наказу командира військової частини про направлення особи в АТО; наказ про прибуття для виконання бойових завдань; довідка, отримана після закінчення виконання бойових дій; довідка з антитерористичного центру про те, що особа покинула зону АТО; наказ командира про прибуття особи в пункт постійної дислокації; ксерокопія першої сторінки паспорта та фото.

“Зараз система буде спрощена… раніше цей пакет документів розглядали і погоджували різні відомства, зараз же все робитиме Міноборони. Військово­службовцям та працівникам ЗСУ посвідчення видаватимуть кадрові органи, а особам, звільненим з військової служби – обласні комісаріати”, – зазначив він.

Юристи Центру надання правової допомоги учасникам АТО рекомендують бійцям окрім офіційних документів збирати як можна більше доказів, фото та відеоматеріалів, які можна буде долучити до судової справи у випадку ви­никнення проб­лем з от­ри­манням статусу учасни­ка бойових дій. У Львові волонтери-юристи зазначають, що найбільше звернень від учасників АТО надходить з приводу затягування процедури отримання статусу учасника бойових дій. 

Є різні причини, чому військовослужбовець не може одразу без проблем отримати статус учасника бойових дій. Передусім це через надмірну забюрократизованість процедури.  

“Проблеми є досить різні. Спочатку треба здати копію паспорта та ідентифікаційного коду, заповнити згоду на обробку персональних даних. Потрібно вказати бойовий шлях, вказати номер телефону. Ось тут і виникають перші труднощі – як не дивно, але є бійці, які з різних причин не мають паспорта. Потім ці документи здають у військову частину. 

Згідно із постановою Кабміну, командири військової частини упродовж місяця, відколи боєць прибув із зони АТО, зобов’язані подати документи до Києва на міжвідомчу комісію для присвоєння  статусу учасника бойових дій”, – розповів “Пошті” офіцер запасу, звільнений  з 24-ої механізованої бригади по демобілізації Михайло Васюта.

На його думку, проблеми у цій процедурі певним чином виникають через халатність командирів підрозділів, які не подають вчасно документи. З іншого боку – це халатність самих бійців. 

“Потім всі ці документи здають у відділ кадрів військової частини, де шукають витяги з наказів: витяг з наказу командира про відправку у зону АТО, витяг з наказу командира сектору, коли боєць приїхав у зону АТО, і ще один витяг, що виїхав із зони АТО, витяг з наказу про прибуття  у військову частину. Трапляється так, що людей не вносять у наказ. Пропускають із різних причин, адже там на сході бойова обстановка, – розповідає Михайло Васюта. – Трохи інша ситуація в тих, хто потрапив у полон. Вони заїхали у зону АТО, але витягу про те, що вони виїхали звідти немає. Тож потрібно через антитерористичний центр у Краматорську добиватися, що б їх включили у той єдиний список”. 

Військові мають право не лише через військову частину відправити документ на отримання статусу учасника бойових дій, а й самостійно звернутися до відомчих комісій. 

“Такий порядок передбачений законодавством, але це скоріше виняток, ніж загальне правило. У комісії виникає питання, якщо особа добросовісно виконувала свої обов’язки, чому тоді командир сам не подав необхідні документи для присвоєння статусу?” –  розповідає координатор гарячої лінії Центру правової допомоги учасникам АТО Оксана Павліш. 

Буває, військові звертаються у Центр з питанням, чому командири військових частин відмовляються надавати бійцям довідки, необхідні для отримання статусу. “Справа в тому, що довідка є документом виключно службового характеру. У законодавстві не передбачено можливість передавати таку довідку безпосередньо у руки військовослужбовцю”, – пояснює Оксана Павліш. 

Також військовий може сам подати документ, якщо командири у місячний термін не подали його на отримання статусу учасника бойових дій. “Але боєць, коли самостійно подаватиме документи, повинен чітко знати, що командир військової частини й справді не подав цих документів. Тож рекомендуємо це з’ясувати, – зазначає юрист-волонтер. – Аби статус був присвоєний вчасно, готувати документи потрібно починати на етапі, коли особа ще перебуває у зоні АТО. Ми рекомендуємо збирати якомога більше доказів. Зокрема, витяги з наказів, директиви, розпорядження… Навіть фото- та відеоматеріали також можуть стати у пригоді”.

Зі слів Оксани Павліш, є ще одна проблема. Навіть, якщо комісія прийняла позитивне рішення стосовно отримання статусу учасника бойових дій, законодавством не передбачено термін, упродовж якого військовий повинен отримати посвідчення учасника. “Це питання законодавчо не врегульоване, але варто пам’ятати, що навіть у випадку відмови будь-яке питання можна оскаржити в судовому порядку”, – зазначила Оксана Павліш.

Кілька днів тому на сході, у Попасній, на фугасі підірвався військовий автомобіль “УАЗ-Хантер”. Тоді загинули двоє військових і двоє волонтерів із Львівщини. Ще один волонтер отримав важкі травми і був госпіталізований. Зараз він на лікуванні у Києві. 

“Дуже гостро постало питання: волонтери, які уже упродовж року їздять у зону АТО, є абсолютно не захищені. Вони займаються волонтерською  діяльністю, а це справа добровільна. Інше питання, коли трапляються такі нещасні випадки. Тоді сім’ї загиблих, їхні діти мали б отримувати якість соціальні гарантії і захист від держави. А тут у нашому законодавстві велика прогалина”, – розповів заступник керівника Народної Самооборони Львівщини Юрій Мартинюк.

У Центрі правової допомоги учасникам АТО повідомили, що нещодавно були прийняті зміни до законодавства, які стосуються правового статусу добровольців, а також волонтерів. “Закон прийняли 7 квітня 2015 року, але на офіційному сайті ВР ще не опублікували. Тому він не набрав чинності. Наразі знаходиться на етапі подання для доопрацювання і визначення механізму його реалізації. Та навіть не відомо кому відправлено відповідне подання”, – розповіла юрист-волонтер Вікторія Особа.

“Ці зміни включають, що і волонтери можуть отримати статус, зокрема ті, що безпосередньо брали участь у забезпеченні військових у зоні АТО. Їх сім’ї, у разі каліцтва чи загибелі волонтера, матимуть можливість скористатися пільгами”, – каже Юрій Мартинюк.

Закон вносить зміни у процедуру отримання статусу учасника бойових дій, інваліда війни, учасника війни. Відтак учасниками бойових дій, відповідно до нових змін, можуть стати і бійці добровольчих формувань. Але за однієї умови, якщо вони є або були включені до складу ЗСУ і брали безпосередню участь у бойових діях. 

“У законі неодноразово вказується, що порядок надання відповідного статусу визначає Кабмін. Наразі єдиною чинною постановою є постанова, в якій не передбачено набуття статусу учасників бойових дій для волонтерів чи добровольчих формувань. Процедура не визначена. Але розв’язати проблему можна у судовому порядку”, – зазначила Вікторія Особа.