Львівщина аграрна: зміна пріоритетів
У 2015-ому в області робитимуть акцент на підтримку дрібних господарств, кооперативам нададуть пільги. А споживачам посадовці обіцяють стабілізувати ціни на цукор і борошно
Для українського селянина трудитись на землі – тяжка, але водночас необхідна для життя, праця. З давніх-давен наші предки не тільки вміло сіяли хліб, а й збирали щедрі врожаї. А все тому, що були вкрай працелюбними!
Зібраного вистачало не лише для того, аби прохарчуватись цілу зиму, ще й на продаж залишалось, тож був і заробіток з того.
Зараз же усе з точністю до навпаки. Більшість сіл Львівщини (звісно, це не стосується тих, що возять продукцію на ринки міста) здають свої позиції. У багатьох з них відсутній розвиток аграрної промисловості та прогресує безробіття. Хоча селяни і далі невтомно працюють на полях та утримують худобу, проте відповідних зисків із того не отримують. Бо не мають ринків збуту.
Та, здається, світло в кінці тунелю є. У 2015-ому урядники з Міністерства аграрної політики та продовольства України обіцяють, чи не вперше за десятки років, докорінно змінити пріоритети – роблять ставку на розвиток сімейних ферм і дрібних господарств Львівщини. Така система вже роками діє у європейських країнах. Влада на місцях цю пропозицію підтримує і обіцяє допомагати товаровиробникам вигідно реалізовувати їхню продукцію. Чи дасть це свої результати – покаже час.
Нові можливості для аграріїв
Мінагрополітики вже розпочало роботу над законопроектом, який має відкрити перед фермерами нові можливості та дозволить залишати зароблені кошти на місцях. Та для реалізації таких ініціатив ще потрібно залучити досвід і фінансову підтримку європейських країн-інвесторів.
“Спільно із колегами з Міністерства розробляємо законопроект щодо підтримки фермерських господарств на основі досвіду Польщі, Чехії та інших країн ЄС. Ідеться про утворення виплатних агентств, підтримку фермерів на стартовому етапі, виходу на ринок із якісною продукцією”, – зазначив, перебуваючи з візитом на Львівщині, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа.
З його слів, основна проблема дрібних виробників полягає в отриманні адекватної ціни за свою продукцію. Аби вирішити це питання, на думку Володимира Лапи, є два інструменти.
Аграрний фонд розуміє, що адекватна ринкова ціна на борошно станом на сьогодні коливається від 6 до 6,30 грн за 1 кг, і за такими цінами проводить інтервенцію. Сподіваємося, що незабаром ціна знизиться до 6 гривень кілограм
“По-перше, варто надати кооперативам статус сільськогосподарського виробника. Бо виникає дивна ситуація: одноосібник не сплачує податки, підприємства також мають податкові пільги і лише кооперативи змушені платити податки. Звісно, це – нонсенс. По-друге, вважаю за потрібне створити належні умови для торгівлі – спеціальні торговельні майданчики. У результаті цього дрібний виробник отримуватиме не 20-30% кінцевої ціни, а 80-100% вартості, яку готовий сплатити споживач за якісну сільськогосподарську продукцію”, – зазначає Володимир Лапа
Урядник наголосив: уже через кілька місяців Мінагрополітики запропонує на розгляд Кабміну та Верховної Ради законопроект про такі локальні ринки, які дадуть можливість дрібним виробникам організовано продавати товар.
Область гарантує підтримку
Підтримати дрібного виробника готове й керівництво області, адже певне: Львівщина – чи не найкращий плацдарм для процвітання агропромисловості. Варто лише запропонувати тутешнім фермерам відповідні умови праці.
“Питання полягає не лише у фінансовій підтримці. Питання полягає в тому, щоб інтегрувати всю вертикаль від виробництва до збуту. Іншими словами, запропонувати нову модель кооперації між виробництвом і збутом. Для цього у нас є всі передумови. Цьому сприяють культура, відповідний ландшафт та густота населення. У людей є наснага працювати та вікові традиції роботи на селі”, – зазначив в.о. першого заступника голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.
З його слів, в області вже прийняли програму підтримки та розвитку агропромислового комплексу на 2013 – 2015 роки, на фінансування якої передбачено 6 млн грн. Окрім цього, на рівні місцевих бюджетів цього року для аграрного сектору також виділено близько 2,8 млн грн. Разом майже 9 млн грн.
“Для залучення додаткових коштів ми активно працюємо із представниками міжнародних технічних організацій, які діють на теренах Львівщини. Наша мета – мультиплікувати кращий світовий досвід”, – зазначив Ростислав Замлинський.
Цукор і борошно подешевшають?!
Під час робочого візиту на Львівщину Володимир Лапа також зробив власні прогнози щодо стабілізації цін на цукор та борошно. З його слів, аграрний фонд уже застосував інтервенції на українському ринку цукру і борошна. Це дало можливість знизити вартість цих продуктів.
“Ми трохи не встигли з цукром, але ціна на нього і без інтервенцій знизилася. Натомість міністерство подало на затвердження Кабміну розпорядження про нові гуртові ціни на цукор, які, за нашими розрахунками, не перевищують 10,5 грн за 1 кг. Ми консультуватимемося з виробниками цукрових буряків щодо оптимального рівня ціни на цукор. Адже повинні гарантувати їм беззбиткове виробництво”, – наголосив заступник міністра. Окрім цього, посадовець зазначив, що, за попередніми оцінками ситуації з цукровим буряком, гуртова ціна на цукор мала б коливатись від 12 до 14 грн за кілограм.
Щодо вартості борошна, то урядник зазначив, що посадовці “намагаються зробити все для стабілізації”. “Аграрний фонд розуміє, що адекватна ринкова ціна на борошно станом на сьогодні коливається від 6 до 6,30 грн за 1 кг, і за такими цінами проводить інтервенцію. Сподіваємося, що незабаром ціна знизиться до 6 гривень кілограм”, – підкреслив Володимир Лапа.
Співрозмовник також запевнив львів’ян, що дефіциту продовольчих товарів цього року в будь-якому разі в Україні не буде. На його думку, є інша загроза, пов’язана з платоспроможністю українських споживачів. Бо ціни зростають, а зарплати залишаються ті самі. “Дефіцит нам не загрожує, були б гроші купувати те, що на полицях”, – резюмував урядник.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Уже понад два роки департамент працює над тим, аби допомогти таким товаровиробникам. Те, що буде фінансова підтримка від держави, – неабияк позитивно. Говорити про якісь результати ще рано. Будемо відштовхуватись від коштів, які надійдуть від держави.
Тим часом, незважаючи на плачевну ситуацію у країні та складні умови роботи аграрного господарства, весняно-польові роботи в області тривають успішно.
Ще у лютому підживили 97% озимих культур, а посівні роботи розпочали 11 березня. Планували пізніше, але погода потішила, тому й взялись до роботи. Сьогодні засіяно вже трохи більше ніж 12% посівних площ.