Хто у Львові порушуватиме закон – відповідатиме. Саме таким є головний меседж нового прокурора Львова Андрія Гнатіва, який на цій посаді з лютого 2015 року.
“І немає жодного значення, яку посаду обіймає особа, яка його порушуватиме. Закон один для всіх! Зокрема, розбазарювання земельних ділянок у Львові не буде. Прокуратура попереджає: всіх, хто зловживає, чекає сувора відповідальність! – наголосив у розмові з “Поштою” співрозмовник.
– За роки роботи в прокуратурі скерував до суду дуже багато справ, де фігурували високопосадовці. Мав і багато резонансних справ, зокрема, розслідував кримінальну справу за фактом смерті композитора Ігоря Білозора, починав розслідувати кримінальну справу та особисто складав протокол щодо затримання Артура Сушка, якому інкримінували вбивство двох працівників УБОЗу”.
Хабарників буде менше, якщо передусім самі громадяни не даватимуть грошей, – ще один із важливих меседжів прокурора Львова. “Не давати хабарів (тепер – “неправомірної вигоди”). Діяти чітко за законом, в межах і на підставі закону. Вірю, що рано чи пізно це можна подолати. Було б бажання всіх!” – саме так відповів співрозмовник на запитання “Пошти” про найбільш ефективний шлях подолання хабарництва.
Нині найбільше злочинів, з його слів, у Львові скоюють в Шевченківському районі. Такий стан справ прокурор міста пояснює неналежною профілактичною роботою правоохоронців району та постійною ротацією кадрів у Шевченківському райвідділі міліції. “Відсутність стабільності на руку злочинцям, тому ситуацію треба якнайшвидше виправляти. Зокрема апелюю й до начальника міліції Львова Павла Гарасима”, – зазначає він. Крім того, прокурор повідомив, що у Сихівському районі міста спостерігається збільшення кількості крадіжок із транспортних засобів.
У Львові в 2015-ому побільшало пограбувань. Зросла і кількість шахрайств. Аферисти видурюють гроші в громадян, коли ті купують товари через інтернет
Прокурор Львова розповів, що за ухилення від мобілізації прокуратура Львова розслідує 19 кримінальних проваджень за ст. 336 КК України (позбавлення волі від двох до п’яти років).
Андрій Гнатів в органах прокуратури працює з 1998 року. За час роботи обіймав різні, в тому числі й керівні, посади в прокуратурі Львівської області та Генпрокуратури України. До призначення прокурором Львова очолював управління процесуального керівництва в кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області.
– Андрію Ярославовичу, скажіть, будь ласка, які завдання вам делегував Генеральний прокурор України, призначивши на посаду прокурора Львова?
– Завдання виходять із функцій органів прокуратури, які передбачені вже в новому Законі України “Про прокуратуру” (він набув чинності з осені 2014 року. – “Пошта”). Це нагляд за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, підтримання державного обвинувачення в суді, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, примусових заходів, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Першочерговим нашим завданням є повернення довіри до органів прокуратури…
– …яка, на жаль, упродовж останніх років була втрачена.
– На жаль, так. Утім певен: повернути довіру можна, зокрема, ефективною роботою, відкритістю, систематичним інформуванням громадськості та вирішенням звернень (більшість нашої роботи пов’язана з вирішенням звернень громадян).
– Потік великий?
– Так, і постійно збільшується. Люди мають сподівання на зміни.
– Громадяни надіються, що нарешті їх почують!
– Цілком згоден.
– Прошу сказати, з якими питаннями звертаються тепер люди до прокуратури?
– Переважна більшість звернень стосуються досудового розслідування. Люди скаржаться зазвичай на затягування тієї чи тієї справи слідчими міліції (йдеться й про розслідування ДТП). Варто наголосити, що розглядаємо виключно ті звернення, які стосуються лише повноважень органів прокуратури. Прокуратура не проводить перевірок дотримання законодавства тими чи тими підприємствами, установами та організаціями.
Такі звернення, згідно з новим Законом України “Про прокуратуру”, вже не маємо права розглядати. Це вже не наша компетенція. Їх розглядають органи контролю. Наведу приклад: скажімо, директор підприємства не хоче видати довідки про зарплату працівнику. Колись люди скаржилися до нас. Тепер цим прокуратура вже не займається – це питання є прерогативою інспекції праці. Поза тим, якщо за директором буде “шлейф” кримінального правопорушення, то за наявності підстав ми зобов’язані зареєструвати кримінальне провадження і розслідувати його.
 |
фото: Андрій Польовий |
– У вас особисто є прийомні дні? Чи реально до вас потрапити на прийом?
– Звісно, цілком реально – щосереди з 10.00 до 13.00. Я доступний громадянам. Лише один раз був відсутній – було засідання колегії в прокуратурі області. Досить прийти в середу у прокуратуру Львова, попереднього запису немає.
– З вуст прокурорів з року в рік лунає, що міліція недопрацьовує, кепські справи з профілактикою злочинів. Як ви оцінюєте роботу правоохоронців Львова сьогодні щодо розслідування та запобігання тих чи тих злочинів?
– Кожна медаль має два боки. Так є і в роботі міліціонерів. Існують як суб’єктивні, так і об’єктивні чинники. Розповім на прикладі слідства. Штат усіх слідчих органів міліції Львова (міське управління та шість райвідділів міліції) – 191 слідчий. Натомість фактично працює лише 128.
– А де ж решта?
– В декретних відпустках, у АТО. Крім того, є вільні вакансії. Тобто у Львові некомплект слідчих в міліції. Один із начальників райвідділів міліції міста на моє запитання, чому в їхньому районі такий стан досудового слідства, відповів, що працює лише шість слідчих із… 32-ох. А на уточнювальне запитання, скільки було проведено співбесід на вакантні місця, лаконічно сказав – жодної…
Ось таке ставлення до роботи. Прокуратура зібрала всю інформацію і подала її начальнику міліції Львівщини. Можливо, він пришвидшить вирішення цього важливого питання. Отож, одна з нагальних проблем правоохоронців Львова – некомплект слідчих у міліції. А відповідно некомплект тягне за собою подвійне-потрійне навантаження на кожного слідчого. То про яку якісну роботу можна говорити?! Поспіх і велике навантаження, звісно, впливають на якість роботи. Як наслідок – порушуються терміни розслідування кримінальних проваджень.
– Яку дасте оцінку профілактики злочинності з боку правоохоронців? Адже, як відомо, злочин краще запобігти, аніж потім його розслідувати.
– Спілкувалися з новим начальником міліції Павлом Гарасимом і його попередником – Сергієм Зюбаненком. На запитання щодо профілактики злочинів відповідь проста – сьогодні некомплект патрульно-постової служби становить 100 осіб! Чому? Бо більшість у відрядженні в зоні АТО. Також є вільні вакансії.
Колись говорив із правоохоронцями Білорусі, які розповідали, що в них у парку пива не вип’єш. Чому? Не встиг парком один патруль пройти, як з іншої вулиці крокує ще один. А в нас, якщо людина знає, що міліціонера побачить раз на десять днів, робить те, що хоче… А якщо люди знають, що перебувають під пильним оком правоохоронців, бажань скоїти злочин буде значно менше!
– Андрію Ярославовичу, ви стали на захист пільговиків і оскаржили в суді години пільгового проїзду в маршрутках Львова.
– Прокуратура оскаржила рішення №115 від 10 березня виконкому Львівської міськради, яким було обмежено в часі дію пільг для окремих категорій громадян. З одного боку, можна було зрозуміти перевізників, бо пальне дорожчає, але виконком 10 березня обрав абсолютно незаконний спосіб вирішення проблеми. Законом України певній категорії громадян надані ці пільги, і вносити зміни до цього закону має право тільки ВРУ. Пільговик захищений законом, тож ніхто не має права сказати, в якій годині він може їхати. Завдання прокуратури – захист прав і свобод громадянина, тому прокуратура подала до суду. Виконком 10 березня скасував пільги, передбачені законом. А закону мусять дотримуватися всі! |
Зазначу, що у Львові в 2015-ому побільшало пограбувань. Зросла і кількість шахрайств. Аферисти видурюють гроші в громадян, коли ті купують товари через інтернет. Досить часто шахраї тероризують містян, вимагаючи чималі суми за начебто ДТП за участі рідних. Так одна особа віддала аферистам аж 20 тисяч гривень! Тут пильними та уважними мають бути передусім самі громадяни. Не можна вестися на шахраїв.
– Як оцінюєте криміногенну ситуацію у Львові? Судячи з останніх злочинів, скоєних у нашому місті, зокрема різанини, спокоєм це назвати вкрай важко…
– Все пізнається у порівнянні. У Львові правоохоронні органи тримають руку на пульсі. Щоправда, варто визнати, що в місті побільшало квартирних крадіжок, викрадень машин, пограбувань… Живемо в умовах війни та зубожіння людей.
– Високий рівень безробіття, шалені ціни, дорога валюта – все це, напевно, також спонукає до скоєння злочинів. Скажіть, будь ласка, хто у Львові переважно вчиняє злочини? Чи відповідає дійсності інформація, що в списках злочинців є й переселенці?
– Безперечно, ми досліджували це питання. Такої інформації, що ріст злочинності пов’язаний із переселенням людей зі сходу України та Криму, немає.
– А вони скоюють злочини?
– Так. Але казати, що злочинів побільшало передусім через них, було б несправедливо і неправильно. Варто наголосити, що люди повинні самі дбати про власну безпеку, – не залишати коштовні речі, барсетки у автомобілях, ставити машини на автостоянки, обладнати помешкання надійними замками та дверима, не ходити самими темними вуличками тощо. Звісно, правоохоронці мають щодня пам’ятати про профілактику злочинності, а не потім “бити по хвостах”! Сьогодні якісну роботу проводять громадські формування, зокрема, щодо патрулювання міських вулиць.
– Постає запитання: чому громадські формування працюють ефективніше, аніж інколи міліціянти? Останні отримують гроші з бюджету, себто кожен із нас платить податки для їх утримання. А громадські формування працюють без зарплати – за ідею…
– Влучно сказано. Некомплект у міліції балів цій структурі не додає, і відповідно страждає якість роботи. Ось яку ділянку потрібно конче виправляти. Громадські формування добре справляються зі своїм завданням.
– Вже не один рік говорять, що у Львові поменшало б злочинів, якби місто було краще обладнане камерами відеоспостереження. Але віз і досі там, бо бракує грошей.
– Відеокамери – дійсно один із способів боротьби зі злочинністю. Злочинець не вчинятиме протиправних дій, якщо знатиме, що його фільмують. А якщо і вчинить – буде належна доказова база (запис на відео).
До слова, завдяки записам камери відеоспостереження правоохоронці затримали чотирьох злочинців, які в лютому тяжко поранили двох чоловіків у центрі міста… На жаль, грошей дійсно бракує на придбання відеокамер. Може, підприємці долучилися б до безпеки міста – за можливості встановили відеокамери на своїх об’єктах. І їм спокійно, і в місті безпечно. Суспільно корисна справа.
У Львові некомплект слідчих в міліції. Один із начальників райвідділів міліції міста на моє запитання, чому в їхньому районі такий стан досудового слідства, відповів, що працює лише шість слідчих із… 32-ох
В лютому на сесії я озвучив це питання, аби міськрада вивчила можливість його реалізації. Добре було б, якби правоохоронці знали, які ділянки охоплені камерами відеоспостереження, а де потрібно залучити більше патрулів. Певен, що спільну мову з бізнесом завжди можна знайти, тим паче задля безпеки в місті.
– Скажіть, будь ласка, на вас реально тиснути?
– З 1998 року я працював слідчим. У слідчого розвинений інстинкт самозбереження. У слідчого високий рівень самостійності – він підписує документи, особисто затримує особу (так було в ті часи, коли я починав працювати). Себто у слідчого велика відповідальність. Тому я звик особисто приймати рішення, відтак тиснути на мене нема жодного змісту.
– В Україні, окрім хабарництва та корупції, є ще й тиск “згори”… Якби до вас, скажімо, зателефонували і намагалися на вас тиснути, як би ви діяли?
– Виключно за законом! Все, крапка. Тиснути на мене нереально! А все, що не за законом, рано чи пізно, даруйте, вилазить боком…
Розмовляла Ірина Цицак