Вклонитися Образу Бога живого
З Ватикану до Львова везуть оригінал нерукотворного образу Ісуса Христа. Реліквія буде виставлена для почитання в соборі святого Юра з 30 січня до 15 лютого
фото: we.org.ua
З Ватикану до Львова привезуть унікальну реліквію – Нерукотворний Образ Ісуса Христа. Полотно, на якому відбилось обличчя Ісуса, зберігається в особистій захристії Папи Франциска.
У Апостольській Столиці виставляють його тільки раз на рік – у Страсну седмицю, а її межі реліквія за останні сто років покидатиме лиш удруге! Реліквію виставлять для поклоніння у львівському Сватоюрському соборі ввечері 30 січня, де вона перебуватиме до неділі, 15 лютого.
Священики цього храму кажуть, що докладнішу інформацію про цю реліквію можна буде отримати аж після її прибуття до Львова: разом із полотном привезуть текст – достовірну історію реліквії, а також документ, який дозволить її виголосити. Та, безумовно, реліквія ця є стимулом для зцілення духу, опертям у вірі, що так необхідне нашому суспільству в час випробування війною.
Опора у вірі
На прохання митрополита Львівського Високопреосвященнішого владики Ігоря, з благословення предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава Святіший Вселенський Архиєрей Папа Франциск дає для молитовного почитання в Україні оригінал Нерукотворного Образа Ісуса Христа.
Про те, аби реліквію привезли до нашого міста, митрополит просив ще в 2012-ому. Офіційною причиною цього є 25-та річниця виходу з підпілля Української греко-католицької церкви. «Напевно, Боже провидіння подіяло саме так, що в ті дні, коли ми чи не найбільше переживаємо біль і втрату, Господь Бог забажав бути присутній з нами безпосередньо в уособленні Свого Нерукотворного Образа», – вважає отець Павло Дроздяк, речник Львівської архиєпархії УГКЦ.
Офіційно причиною прибуття є 25-та річниця виходу з підпілля УГКЦ. Саме 25 років тому УГКЦ зробила перші кроки, щоби стати свобідною
А отець Сергій Ковальчук, канцлер Львівської архиєпархії УГКЦ, розповів «Пошті» про символізм цієї неймовірно урочистої події, кажучи, що це ще одна з можливостей подякувати за 25 років свободи і помолитись за неї. «Офіційно причиною прибуття є 25-та річниця виходу з підпілля УГКЦ. Саме 25 років тому УГКЦ зробила перші кроки, щоби стати свобідною.
Це дуже символічно, адже тепер наша країна перебуває в такій ситуації, коли цю свободу в нас хочуть забрати. Мовиться не лише про свободу релігійну, а про свободу в цілому: свободу особи, свободу народу, свободу на здатність розвиватися як держава, – пояснює отець Сергій. – Відзначаючи цю дату виходу з підпілля, ми одночасно молитимемось і проситимемо Бога, щоби цей дар свободи, отриманий за Божої помочі, ми змогли втримати!
Щоби присутність цієї реліквії, важливої як для східних, так і для західних християн, підтримала нас у дусі в цей непростий час. Думаю, привезення цієї святині стане для нас усіх (не тільки для львів’ян, а й для українців) доброю нагодою згадати, що у всіх тих стараннях, які ми робимо задля нашої свободи, ми віримо, що Господь нам допомагає».
Не фотографувати і не торкатись?
Отець Павло Дроздяк пояснює, що для приготувань до прийому реліквії залишилось дуже мало часу, а вимог неймовірно багато. Тож аби віряни змогли вклонитися святині, консолідують зусилля всіх міських служб.
«Знаєте, ми час до часу собі жартували, що легше було б запросити Святішого Отця до України, аніж подбати про безпеку і належний рівень прийняття реліквії такого значення», – веде далі отець Павло.
За умовами договору, на реліквію не має потрапляти жодне пряме освітлення чи прямі сонячні промені. Мають бути дотримані всі вимоги, зокрема й температурні. «Перед тим, як Ватикан дав нам дозвіл, були попередні запити про те, з якого матеріалу збудований храм, яке перекриття він має, скільки аварійних виходів. Всі найдрібніші деталі мусили бути озвучені нами для того, щоби Ватикан упевнився в безпеці, адже це оригінал святині!» – наголошує речник Львівської архиєпархії УГКЦ.
Неприпустимі недопрацювання й у справі безпеки. Тому в.о. начальника управління внутрішньої політики Львівської міськради Євген Бойко розповів, що вже провели наради зі силовиками. «Спільно з церквою та іншими службами міста пропрацьовуємо заходи безпеки. Будуть залучені ДАІ, СБУ та «надзвичайники», – запевняє він.
Святиня буде доступною до поклоніння з сьомої ранку, а закривати собор планують о 23.00, але обіцяють не робити цього, якщо віряни молитимуться довше
Цілодобово реліквію охоронятиме озброєна охорона. Враховуючи ситуацію в країні, священнослужителі просять містян і всіх тих, що звершуватимуть поклоніння, не йти до храму з великими сумками чи валізами. Всі речі, які можуть насторожити, краще залишити вдома, у автівках, автобусах.
Також заборонено фотографувати реліквію, знімати відео (у соборі святого Юра взагалі заборонять зйомку!). Священнослужителі сподіваються, що в п’ятницю на відкриття поклоніння приїде глава УГКЦ Блаженніший Святослав. У Львові повинен відбутися Синод єпископів. «Ця святиня може привернути увагу багатьох людей, ми чекаємо гостей зі всієї України і не тільки», – зауважує отець Павло Дроздяк.
Наразі ще не відомо, чи дозволить Ватикан цілувати прозору броньовану коробку, в якій буде реліквія. «До святині можна буде підійти. Питання, чи можна буде її цілувати. Про це ще не знаємо, чекаємо, бо тільки після приїзду офіційної особи, яка супроводжуватиме реліквію, стануть відомі всі подробиці. Звісно, проситимемо, аби дозволили дотулитись, поцілувати, бо наші люди мають таку набожність, мають таке бажання», – пояснює отець Богдан Гнатів.
Священики кажуть, що у Ватикані цю реліквію виставляють лише раз на рік, що задовго до цієї урочистої події розкуповують усі квитки. Що цікаво, італійці, як правило, приходять, махають рукою або вклоняються і проходять.
Цілодобово реліквію охоронятиме озброєна охорона. Враховуючи ситуацію в країні, священнослужителі просять містян і всіх тих, що звершуватимуть поклоніння, не йти до храму з великими сумками чи валізами
У церкві святого Юра розповідають, що святиня буде доступною до поклоніння з сьомої ранку, а закривати собор планують о 23.00, але обіцяють не робити цього, якщо віряни молитимуться довше.
«Для військових організуємо окремий день, щоб вони могли пройти до святині поза чергою. Понеділок, до прикладу, буде день для людей хворих, немічних, із особливими потребами для того, аби вони могли приступити поза чергою, бо коли буде наплив вірян, то буде багато нарікань: «А чому?», Як? Ми також стоїмо!» Щоби люди знали, що в такий-то день можна сміло приступити до образа, але є привілей – сьогодні приходять діти, наприклад. Дітям вистояти в черзі надзвичайно важко. Для них також буде день, коли вони в супроводі батька, матері зможуть пройти до святині поза чергою», – каже отець Павло Дроздяк.
Священики запевняють, що собор святого Юрія відкритий для всіх: для віруючих, для невіруючих, для християн, для нехристиян, для католиків, для протестантів, для будь-кого, хто захоче прийти і вшанувати цю реліквію. А вона справді особлива, адже є відбитком обличчя Бога живого…
«Туринська плащаниця – це образ мертвого Бога, образ Христа, який помер і воскрес на третій день. А ця реліквія, яку привозимо до Львова, є Образом Христа, який іде на смерть. Це Образ Христа живого, який знає, що буде смерть, а після – воскресіння», – пояснює речник Львівської архиєпархії УГКЦ.
 |
| фото: Андрій Польовий |
У соборі святого Юра є частинка Хреста з Голгофи і копія Туринської плащаниці, яку вважають найдосконалішою з усіх (загалом у світі їх є сім), а її унікальність полягає у тому, що вона повністю відповідає оригіналові як за розміром, так і за кольоровою гамою. Окрім того, в храмі є Ризи, Чаша і Дискос, з якими служив та причащав блаженної пам’яті Папа Іван Павло ІІ, коли перебував з візитом в Україні у 2001 році. Також у соборі чимало мощей святих.
Мощі святого священномученика Юрія. До нього звертаються з проханням про здоров’я душевне і тілесне, про родючість землі, про допомогу і заступництво в боротьбі з ворогами рідної землі.
Мощі святого Миколая Чудотворця. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті, є покровителем дітей та студентів, моряків, торговців і лучників.
Мощі Верховного апостола Петра. Він палко проповідував людям віру в Ісуса Христа, божою благодаттю зцілював немічних і калік.
Мощі святого апостола Юди Тадея. Він є опікуном знедолених і чудесним заступником у несправедливих судових процесах.
Мощі святого Антонія Падевського. Перший святий, який приготовив вірних до великодніх свят через щоденні проповіді, які слухали тридцять тисяч людей, і сповідь.
Мощі святого Йосафата Кунцевича. Він проголошував Слово Боже, розмовляв усюди, за кожної нагоди з усіма людьми, незважаючи на їх соціальне походження.
Мощі святого цілителя Пантелеймона. До нього звертаються в молитві від недуг душевних і тілесних. У народній традиції святий Пантелеймон вважається ще й оборонцем людей від вогню. Під час пожежі навколо будови, що горіла, тричі обносили ікону цього святого, аби пожежа вщухла. Найчастіше це робили тоді, коли вогонь виникав від грому.
Мощі святого Валентина, гріб якого у місті Терні, Італія.
Мощі святого Шарбеля. Він не лише володів здатністю жити у мирі й дружбі з дикими звірами, рятувати людей від стихійних лих, а й зцілювати недужих. Двадцять тисяч зафіксованих зцілень завдяки молитвам до святого Шарбеля відбулося вже після його смерті.
Ікона з мощами блаженного Миколая Чарнецького. Багато людей звертаються до Кир Миколая у молитвах і отримують поміч за його заступництва. Це незабутнє пережиття святості та могутнього заступництва перед Богом відчуваємо під час молитовної зустрічі з владикою біля його могили на Личаківському цвинтарі.
За матеріалами сайту sobor-svyura.lviv.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Коли цар Агар захворів, послав свого слугу, щоби той намалював образ Ісуса Христа, бо вірив, що образ цей зцілить його. Тоді образ Христа відбився на полотні, і це називається “Нерукотворний Образ”, тобто не створений рукою людською, а відбиток…
До лику Ісуса Христа весь український народ, який здійснюватиме паломництво до собору святого Юра, йтиме зі своїми нуждами та бідами. А найбільша наша нужда, біда – це окупація української землі російськими військами, війна, гине народ…
Для українського народу, для галичан, львів’ян привезення цієї святині – хустки Вероніки – є нагодою просити і благати Бога про мир і спокій. Люди звертаються до тої чи тої реліквії зі своїми потребами, і не має значення, що це за реліквія. В храмі блаженного Климентія Шептицького, що на вулиці Кривоноса, 1, де я служу, є частинка Животворящого Хреста. Вона постійно виставлена на тетраподі в Хресті. І я час до часу нагадую людям, щоби благали Христа Спасителя про свої потреби.
Мабуть, нині чи не найбільша наша потреба – мир і спокій в країні! Коли людина у доброму намірі, з вірою приходить і просить у Бога, ми віримо, що Господь допоможе.
Нині ми очікуємо чуда, очікуємо беатифікації Митрополита Андрея Шептицького. Треба ходити і молитись до крипти Святоюрського храму до Митрополита Андрея. Молитися не тільки про його прославу, а й про те, щоби він допоміг нашому народові в такий скрутний час.
Коли Церква зазнавала гонінь, багато віруючих ходили на могилу до владики Чарнецького. Він став чудотворцем нашого народу. В храмі святого Йосафата, що на вулиці Замарстинівській, покояться його мощі.
В нашому місті багато чудотворних ікон, місць, реліквій. На тій же Святоюрській горі, в храмі є чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Святоюрської. Знаєте, у Ватикані, і не тільки там, стільки реліквій. Але з того не потрібно робити сенсації. Найперше – все треба робити з вірою.
Маємо багато мощей, які Митрополит Шептицький привіз із Ватикану. Зараз їх оформляємо, вставляємо в ікони і час до часу виставлятимемо для почитання. В храмі блаженного Климентія уже є Животворящий Хрест і частинка стола, за яким сиділи апостоли на Тайній вечері, в дерев’яній різьбленій іконі Святої вечері.