У 2015-ому Львів робитиме ставку на конференц-індустрії. У місті планують розвивати діловий туризм, аби збільшити кількість різноманітних конференцій, зокрема міжнародних. 

Нині в місті є 80 залів для проведення конференцій, із них 49 – у готелях. Але цього недостатньо, щоби привабити міжнародних делегатів. Отож у Львові шукають інвестора для будівництва конгрес-центру. Йдеться про приміщення для проведення різноманітних міжнародних і національних конференцій та інших заходів.

“Це потрібно для проведення великих конференцій і заходів, у яких беруть участь 1 500 – 2 000 осіб. Ми прагнемо, щоби Львів приймав такі великі заходи, але для цього потрібне відповідне приміщення. Ідея такого конгрес-центру – в поєднанні виставкових площ і конференц-залу на певну кількість людей. Коли проведемо відповідні розрахунки, почнемо шукати іноземних інвесторів для реалізації проекту”, – розповідає директор ЛКП “Агенція з підготовки події” Ліна Остапчук.

Цього року хочуть зарезервувати земельну ділянку під запланований центр. Наразі шукають привабливий район для цієї споруди.

Складна економічна та політична ситуації у країні неабияк вплинули на індустрію туризму у Львові. У місті знизився рівень безпеки, що важливо як для внутрішніх туристів, так і закордонних. Постраждала і сфера ділового туризму. 

“Є кілька факторів успіху конференц-індустрії: інфраструктура, сполучення, ціна та рівень послуг. Найважливіший критерій, який впливає на збільшення кількості бізнес-туристів, – безпека. Коли у 2012-ому проводила дослідження, то показник безпеки у Львові був на найвищому рівні. Зараз на фоні країни постраждав імідж міста, проте це не означає, що Львів не повинен працювати на майбутнє”, – зазначає експерт конференц-індустрії Оксана Баюк.

Із її слів, найприбутковіший сегмент конференц-індустрії – міжнародні конференції. Так, у 2014-ому у світі відбулося понад 11 000 міжнародних конференцій. Найбільше їх проходить у Європі. Аби привабити до Львова бізнес-туристів, передусім потрібно інвестувати в розвиток конференц-готелів, університетів, підвищувати їх комфорт і технології. 

“Міжнародні заходи країні принесуть великі перспективи. До прикладу, торік у Польщі відбулося понад 170 міжнародних конференцій. Їх проводили, здебільшого, в університетах. У Сербії зробили акцент на готелі, а в Литві – на замки й інші пам’ятки архітектури”, – каже Оксана Баюк. 

У Східній Європі в день конференц-делегати витрачають 936 євро. У цю суму входять витрати на проживання, пересування містом, харчування, сувеніри, екскурсії. У середньому такі заходи відбуваються 5-6 днів. За цей час учасник у середньому генерує 2 761 євро за конференцію.

“Величезна динаміка, якої досягли європейські країни за останні роки, останнім часом зменшується. У Європі відбувається рецесія – зупинення розвитку економіки. Тож зараз розвиваються країни Близького Сходу”, — певна Оксана Баюк. 

У 2014-ому у Львові також відбулося чимало конференцій, але здебільшого це були місцеві, національні та регіональні заходи, а не міжнародні. У день делегати в місті витрачали 659 гривень.

До речі, за даними Агенції з підготовки подій, економічний ефект лише від дев’яти національних і місцевих конференцій, що відбувались у Львові у вересні – листопаді минулого року, становить понад 6,4 мільйона гривень.

“Нині завдання Львова – знайти механізм повернення частини прибутків на розвиток конференц-бюро. Наразі такого механізму міста нема”, – переконана Оксана Баюк. 

У Львові цього року оберуть почесних амбасадорів – 10-12 спеціальних представників міста, які займатимуться промоцією Львова на різноманітних міжнародних конференціях. 

“Передусім це будуть науковці, особи, яких знають за кордоном, які відомі у своїй сфері діяльності. Це можуть бути і громадські діячі або бізнесмени. Вони пропагуватимуть Львів як майданчик для проведення майбутніх конференцій, зокрема міжнародних”, – розповідає Ліна Остапчук. Делегатів на певний термін обиратиме спеціальне журі.