Мало хто знає, що про трамвай сихівці мріяли вже давно… 

“Коли ми сюди переїхали, то було десь на початку 80-их, а може й раніше, тут весь час шуміло, грюкало. Трактори рили, клали труби, постійно щось робилось, одразу видно було, що тут житиме багато людей, і рік за роком їх і справді ставало все більше, – розповідає бабця Параска. 

– Нам наче й завжди вистачало тих автобусів, тролейбус у центр возив та й зараз їздить нормально. Але знаю, що ще тоді тут планували прокласти колію. Проект грандіозний якийсь мав бути, колія, здається, десь під землею мала проходити, таке собі метро. Але де там – метро у Львові?! Не треба нам того метро, хай бодай трамвай зроблять! І зручніше, і швидше. Я ж так люблю трамваї, відколи тут живу, все сподіваюсь, що й Сихів отримає ту “львівськість”.

У місті створили новий ресурс tram.lviv.ua, який інформує про переваги від прокладання нової трамвайної лінії на Сихів. Тут можна дізнатися про хід будівництва. І ще кілька фактів:  • автобуси та тролейбуси здатні перевезти 3-4 тис. мешканців в один бік, а трамвай – 12 тис.; • трамвайна колія безшумна, тому будити Сихів звуком гальм трамвай не буде; • 80% шляху трамвая на Сихів – виділена смуга, а це зводить до мінімуму можливість потрапити у затор; • для уникнення трамвайних заторів у випадку аварії заплановано будівництво трьох запасних кілець розвороту; • на кінці вулиці Свєнціцького нова трамвайна колія буде приєднана до існуючої. Тобто – новий трамвай буде їздити до центру, а згодом, можливо, і на вокзал; • попередньо заплановано по 10 трамвайних зупинок у кожний бік. Загалом їх буде 20.

Розповіді бабці Параски доповнює й Вікіпедія. “Сихів – найбільший спальний район Львова, почав забудовуватися відповідно до генплану Львова 1966 р., який для забезпечення транспортного сполучення з центром міста пропонував будівництво шляхопроводу над залізницею на проспекті Червоної Калини (тоді вулиці Криворізькій) і прокладання через нього трамвайної лінії. План забудови території району від 1978 р. також передбачав будівництво трамвая.

З початком заселення Сихова у 1980 рр. для його потреб вистачало автобусного сполучення. Але коли в 1990-х населення збільшувалося, пасажиропропускної здатності автобусів стало замало, однак через фінансову кризу в міському бюджеті не було необхідних коштів для будівництва трамвайної лінії”, – йдеться у статті “Трамвай на Сихів” у вільній багатомовній онлайн-енциклопедії.

Відколи йде мова про проект, відтоді й точаться дискусії, у місті сперечаються, чи потрібна нам та нова колія. Та це вже зовсім недоцільно – роботи розпочали, гроші є, є кредит ЄБРР, є грантові кошти і кошти міста, тому залишається лиш пильнувати. Бо як відомо, під пильним оком громади навіть найфантастичніші плани втілюються швидко і без “відкатів”. 

Нині мало хто пригадує скандали, з якими років п’ять-шість тому колію прокладали на вул. Стуса. Тоді через нестачу коштів з кілометра її вкоротили до 180 метрів, а потім і ще трішки. Після завершення робіт навесні 2009 року журналісти одного з львівських видань взяли рулетку та переміряли колію. Виявилося, що насправді прокладено лише 160 метрів колії, а не 180. Спершу вкраденими метрами зацікавилася прокуратура, а згодом забулось… нині про цю історію мало хто пам’ятає.

14 липня цього року трамвайну колію на Сихів знову почали будувати. “В загальному виконано 30% робіт по проекту, по Лоту 1 (від вул. Вернадського до вул. Угорської) – 55%, Лот 2 (від вул. Угорської до вул. Свєнціцького) ще не розпочинали. 

Вже на 90% виконано роботи по влаштуванню дорожньої основи для прокладення колії по Лоту 1, також проведено комунікації. Це по просп. Червоної Калини.  Виникло непередбачуване питання – колектор на вул. Угорській. Наразі готується проект по будівництву колектора, як тільки він буде – говоритимемо з ЄБРР про можливе дофінансування у розмірі 4-5 млн євро. Також необхідне дофінансування по будівництву підстанції, а це близько 3 млн євро”, – розповів Олег Береза, директор ЛКП “Львівавтодор”.

Тим часом на сихівському мості вже почали влаштовувати трамвайні плити. Назагал “онурівці” (“Онур“ – турецька компанія, яка виконує роботи, виграла міжнародний тендер) особливих труднощів у роботі не бачать, та все ж дещо їх розчарувало. Головний інженер компанії “Онур“ Олександр Добоні розповідає, що коли брались за втілення проекту, то щиро сподівались, що ніяких “заминок” не виникатиме. Адже роботи не в центральній частині міста, де що не копни – то “сюрприз”, колектор, якого за документами там немає, або й що інше… Та все ж і Сихів виявився не без сюрпризів.

“Коли розпочинали цей проект, то думали, що це буде наш найлегший проект у Львові. Усі попередні об’єкти були у центрі міста, де дуже багато комунікацій, постійно натрапляли на якісь “сюрпризи”, на якісь кабелі чи труби, яких не було по документації. Були певні, що тут буде простіше, але… 

Є проблеми з ринком “Санта-Барбара”, поки ситуація не вирішиться, роботи на цій ділянці не можемо проводити, адже за ринком розворотне кільце трамвая має бути. Другою “заминкою” був ремонт хуторівського моста. Здавалось би, міст не старий, невеличкий, але, не відремонтувавши його, також класти колію не можна було, ну й колектор на вул. Угорській, заміни якого також не було в проекті”, – розповідає головний інженер. 

Олександр Добоні додає, що цього року планують працювати до середини грудня, а якщо погода сприятиме, то й до кінця місяця. “Монтуватимемо трамвайні плити на мості, завершимо влаштування дорожнього одягу, приберемо будівельне сміття, законсервуємо об’єкт на зиму”, – розповів Олександр Добоні.

Торік депутат міськради, один із противників прокладання сихівської колії Юрій Кужелюк казав: “Трамвай на Сихів у майбутньому може перетворитися на “Арену Львів”. Як стадіон опинився без футбольного клубу, так колія на Сихів може залишитися без трамваїв”. 

Та у міста вже є не менш грандіозні плани й щодо трамваїв, які курсуватимуть по новозбудованій колії. За словами директора ЛКП “Львівелектротранс” Сергія Васильєва, заплановано,  що на збудованій трамвайній лінії курсуватиме 14-16 трамваїв. “Чим вигідний трамвай? По-перше, це екологічно чистий вид транспорту. На сьогодні це є найвигідніший вид транспорту до центру, оскільки це є виокремлена колія, отже, швидкісна. З Банком реконструкції та розвитку ми працюємо в напрямку вимог до сучасного трамвая. Це мають бути тільки низькопідлогові трамваї, які дають змогу перевезти людей з особливими потребами. 

Для роботи на цій лінії потрібно буде 14-16 трамваїв. П’ятисекційний трамвай перевозить 250 пасажирів, трисекційний – 165 осіб, тролейбус – 100 осіб, тоді як маршрутка – 30-40 осіб. Також ми закладаємо в бюджет міста програму з відновлення рухомого складу, який є у нас”, – каже Сергій Васильєв.