Минув рік після Євромайдану. Революція Гідності стала історією, яку гріх забути, відтак у багатьох містах країни пам’ять про неї увіковічнили у назвах вулиць, десь висадили сквери, а десь вже й пам’ятники встигли поставити. 

Аби майбутнє покоління пам’ятало… про людей, згадувало про обставини й події, про жертви й наслідки, про цінності й пориви, які торік вивели українців на Майдан, у Львові міркують, як же вшанувати пам’ять Героїв Небесної сотні. 

Навесні вул. Гвардійську перейменували на Героїв Майдану, на початку осені на території Львівської духовної семінарії Святого Духа, що на вул. Хуторівка, 35, висадили сквер у пам’ять Героїв Небесної сотні.  

Тепер же у міськраді мудрують над пам’ятником. У ратуші певні, що він не мусить бути монументом, а може бути чимось значно оригінальнішим, сучаснішим. Наразі влада у пошуку ідей.      

Так, майже місяць тому виконком Львівської міськ­ради прийняв рішення про створення оргкомітету по вшануванню Героїв Майдану та Небесної сотні. 

“Уже було два засідання оргкомітету, і зараз прийняли рішення про проведення відбору ідей на концепцію вшанування пам’яті. Наразі готуємо документи і плануємо оголосити конкурс. Це не обов’язково повинен бути пам’ятник, це може бути щось значно оригінальніше”, – розповів “Пошті” начальник відділу художньо-архітектурного оформлення міста, головний художник Львова Віктор Пецух.

З його слів, умови конкурсу будуть оприлюднені вже в понеділок. Сам конкурс триватиме до 2 лютого 2015-ого. А з 3 по 19 лютого готуватимуть виставку, яку планують відкрити 20 лютого. “Це перший запланований етап. Коли відберемо кращі ідеї, вирішуватимемо, що робити далі”, – зазначив співрозмовник.

Віктор Пецух розповів, що у столиці, де відбувалися усі трагічні події, також організували міський конкурс ідей щодо вшанування пам’яті Героїв Майдану та Небесної сотні. 

“В процесі він із міського перетворився у міжнародний. Наразі оголосили чотири номінації: громадський простір, музей, пам’ятник… У Києві процес обговорення триває уже з травня”, – каже головний художник міста. Якщо взяти до уваги світовий досвід, до прикладу, трагедія в Нью-Йорку, коли зруйнували  будинки-близнюки, то жертвам пам’ятник поставили аж через 10 років.

“Якщо говорити про українські традиції, то навіть на кладовищі пам’ятник одразу не ставлять: повинен пройти певний час”, – резюмує співрозмовник.