Як зазначає історик та львовознавець Ілько Лемко, Львів є батьківщиною непересічних у всьому світі речей та явищ. Їх, може, й не назвеш рекордами в традиційному розумінні цього слова, але вони вказують на першість нашого міста.

найменша міська площа в Україні – площа Коліївщини (фото: Андрій Польовий)

“У Львові є площа Коліївщини, що між вулицями Братів Рогатинців та Староєврейською. Її облаштували на місці колишньої Коркесовської кам’яниці та пустки (незабудованої парцелі) Копля Тевлевича. На початку ХІХ століття площу почали називали Жидівською, згодом – Векслярською, а з 1944-го – площею Коліївщини.

Вважається, що це найменша міська площа в Україні. До початку ХХ століття там була криниця, яка забезпечувала водою усю єврейську дільницю. Офіційно до неї належить тільки один будинок”, – пояснює “Пошті” Ілько Лемко.

З його слів, були у нашому місті, може, й не такі вже серйозні, проте дуже цікаві рекорди. Приміром, львівський поет Хендрик Збішковський просидів у кнайпі 72 години. Навряд чи нині хтось міг би повторити цей рекорд… 

А ось львовознавець та екскурсовод Петро Радковець каже, що Львів не раз здобував першість у винаходах. Мовиться про перший у Європі будинок, зведений на фундаменті з бетонної плити – Львівський театр опери та балету.

“Його спорудили на головному проспекті Львова, не дивлячись на те, що тут текла Полтва. Річку взяли у колектор, а як фундамент уперше в Європі використали бетонні блоки. Перший камінь у фундамент львівської Опери заклали в 1897 році. Проектуванням будівлі займався видатний на той час архітектор Зігмунт Горголевський. Будівництво театру тривало близько трьох років коштом міської казни і простих жителів тогочасного Львова та його околиць. Вартість будівництва становила 2,4 мільйона австрійських крон”, – веде далі Петро Радковець.

Львівська телевізійна вежа станом на 1958 рік була найвищою в Радянському Союзі, її висота – 196 метрів. Крім того, Галичина була першою в будівництві таких нині популярних пов­ністю засклених вітрин.

“Торговельний центр на розі Городоцької та Шпитальної (тепер – торговий центр “Магнус”. – “Пошта”) побудували ще в 1912 році. Львів на той час дав можливість архітекторам реалізувати дуже дорогий і амбіційний проект. Згадана будівля своїми формами значно випереджала архітектуру ХХ століття: мала п’ять ярусів та чотиривісний фасад з боку вулиці Шпитальної. Обидва фасади утворювали залізобетонні колони, між якими були повністю засклені поверхні – великі вітрини на першому поверсі та трьохплощинні вікна на решті поверхів, так звані “чиказькі”, – розповідає Петро Радковець. 

Як каже львовознавець, найвищий вітраж в Україні – у Львові, в житловому будинку на вулиці Герцена, 6. Починається він на першому поверсі, а закінчується на четвертому. Має висоту 11 метрів і містить зображення карпатського гірського пейзажу. Вітраж створили в 1910-1911 роках за проектом архітектора Яна Баденського.

“Перший кінний трамвай в Україні з’явився також у місті Лева 3 травня 1880 року і називався “Tramway Lwowski”. До 5 травня возив містян безкоштовно, але потім почали вимагати плату за проїзд. Функціонували дві лінії: Головний вокзал – вулиця Городоцька – площа Митна і  Головний вокзал – Підзамче. А вже у 1894-ому з’явився електричний трамвай, також перший в Україні”, – запевняє екскурсовод.

Нині ж Львів пишається першим в Україні низькопідлоговим трамваєм власного виробництва (“Елект­рон”).