Роботи ведуть у рамках проекту “Ревіталізація Підзамчого”, який проводить Інститут міста (Львів) разом із Інститутом розвитку міст (Краків). Архітектори, які готували проекти відновлення дворів, поділилися планами та розкрили своє бачення простору між будинками.

“Внутрішній двір, який найближчим часом обладнають на вулицях Остряниці, 12, 14 і Скидана, 4, стане відкритою “вітальнею” для трьох будинків. Як і попередні проекти в рамках “Ревіталізації Підзамчого”, він змінювався кілька разів. Мешканцям потрібен був час, аби “вжитися” спочатку зі самим проектним рішенням, обговорити його з сусідами, уявити, як користуватимуться простором щодня, а вже потім, упродовж зустрічей, ділитися думками з командою проекту. Спочатку у проекті брали участь мешканці двох будинків, згодом вирішили приєднатись і третього”, — розповідає Наталя Мисак, автор проекту відновлення двору, інформує Інститут міста.

Співрозмовниця додала, що автори проекту намагалися створити комфортне тло для щоденних практик людей, яке сприяло б формуванню міцнішої спільноти. Проте головна частина проекту почнеться тоді, коли простір використовуватимуть і змінюватимуть самі мешканці, бо “лише від цього залежить, чи внутрішній двір стане “живим”.

“Подвір’я на вулиці Богдана Хмельницького належить двом будинкам: п’яти- і одноповерховому, тож основна ідея проекту – надати ідентичності простору між ними. Багатоквартирний будинок розглядається як міська форма житла, в той час як одноповерховий – тип садиби, притаманної сільській місцевості. Таким чином, поєднання та водночас протиставлення двох різних ідентичностей у обмеженому просторі стало лейтмотивом для основної ідеї дизайну”, – розповідає архітектор Андрій Шуляр, співавтор проекту “Ревіталізація Підзамчого”.

З його слів, мова дизайну відрізняється для цих двох середовищ. Наприклад, міське – упорядковане та жорстко заплановане, а сільське – вільніше, просторіше та приватніше.

“Підкреслення різниці і водночас демонстрація необхідності діалогу між цими двома середовищами покликані спонукати мешканців подвір’я до взаєморозуміння та визнання важливості кожного. Хоча елементи благоустрою розташовані по різні боки межі, вони все ж доступні для всіх без винятку мешканців, незалежно від будинку, у якому ті проживають, їх соціального статусу чи віку. Гойдалка, як і тенісний чи шаховий столи, придатна як для дітей, так і для дорослих. Дитячий будиночок на дереві не спонукає дитину до одноманітної забави, а пропонує їй самій придумати для себе щораз іншу пригоду”, – розповідає Андрій Шуляр.