Злий задум псевдомінерів

У Львові певні: повідомлення про замінування – це залякування або вивчення реакції людей. Байдужість чи паніку містян можуть використати для того, аби дестабілізувати ситуацію

фото: galnet.org
Львів тероризують “мінери” із зони АТО. Містяни до повідомлень про замінування ставляться доволі скептично, мовляв, усе це провокації. Відтак під час евакуації людей із місця ймовірного замінування міліція та відповідні служби зіштовхуються із певними труднощами. 
Зокрема, під час проведення операції розміновування на місці події збирається в рази більше людей. Вони приходять із цікавості, інколи навіть розповідають вибухотехнікам, як правильно “розміновувати”, а це завдає неабияких труднощів спеціалістам. 
Окрім терористів, які хочуть посіяти паніку серед львів’ян та дестабілізувати ситуацію у місті, про решту псевдомінувань повідомляють психічно хворі та безробітні. 

У місті знаходили лише муляжі

Найбільше повідомлень про замінування у Львові надходило із Луганської області. “Ми вже знаємо місце, звідки дзвонили. Але, оскільки це інша область і там ведуться бойові дії, поки що осіб, що це робили, не встановили”, – зазначив Юрій Гладун, начальник штабу ГУ УМВСУ у Львівській області.

фото: відділ зв'язків з громадськістю ГУ МВС України у Львівській області
За цей час більшість псевдозамінувань в області відбулось у Львові. Окрім того, що понад 40 разів “мінували” об’єкти, де найбільше скупчення людей, у місті виявили ще й п’ять підозрілих предметів.
“Найбільше дзвінків надійшло про замінування торгово-розважальних закладів. Це готелі, ресторани, бари, ринки. Таких повідомлень було 27. По три рази “заміновували” автовокзал, аеропорт і залізничний вокзал. Також надходила інформація про замінування школи, вишу і, навіть, оперного театру”, – розповів Віктор Іваницький, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Львівської міськради
Зокрема на День Незалежності у місті знайшли муляж вибухівки. О 8.00 біля Франкового вишу працівник комунальної служби повідомив, що побачив підозрілий предмет, схожий на вибухівку. Це були три картонні циліндри, обмотані сірим скотчем із муляжем годинника з дротиками. Були всі підстави вважати, що це вибухівка.
Цивільне населення, яке перебувало у “замінованому” приміщенні, замість того, щоб покинути його, намагається “розказувати вибухотехнікам, як правильно розміновувати”
“Подібний предмет  знайшли у трамваї, але із запискою, в якій йшлося, що це “проти “Електротрансу”, мовляв підприємство продовжує розміщати російську рекламу”, – розповів Юрій Гладун. 
“Повідомлення про замінування у більшості випадків є залякуванням. Але враховуючи теперішню ситуацію в країні, думаю, до цього потрібно ставитись дуже серйозно. Це може бути залякуванням або вивченням реакції людей. Якщо люди реагують байдуже або панікують, це може бути використане як спосіб дестабілізації ситуації”, – сказав Юрій Гладун.
Начальник прес-центру ГУ ДСНС у Львівській області Віталій Туровцев запевняє, що за допомогою повідомлень про “мінування” у місті хочуть посіяти паніку.
“Львів – це туристичне місто. Основне завдання таких повідомлень – це посіяти паніку, переконати, що наше місто не є стабільне, бо тут відбуваються вибухи”, – зазначив рятувальник.

Покарання – тюрма

Якщо ще кілька років тому в Україні за псевдозамінування карали штрафом, арештом чи обмеженням волі, то нині “мінеру” загрожує від двох до шести років ув’язнення. Відповідно до ст. 259 ККУ “Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності” карається позбавленням волі на строк від двох до шести років. 
Якщо те саме діяння спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, то мінеру загрожує позбавленням  волі на строк від чотирьох до восьми років. До прикладу, у США створення хибної загрози вибуху є федеральним злочином. “Жартівник” може отримати десять років в’язниці або штраф у розмірі 250 тис. доларів. 
Бувають випадки, коли “мінеру” “світить” і штраф, і позбавлення волі. Покарання за такий злочин також застосовується до неповнолітніх правопорушників.

Небезпечна безпека

Під час роботи спецслужб на місцях скупчень людей та на місцях, які начебто є замінованими, надзвичайники та правоохоронці зіштовхнулися із тим, що львів’яни надто безвідповідально ставляться до власної безпеки. Як розповів Віктор Іваницький, цивільне населення, яке перебуває у “замінованому” приміщенні, замість того, щоб покинути його, намагається “розказувати вибухотехнікам, як правильно розміновувати”.

Статистика “мінувань” б’є всі рекорди. Найбільше їх припало на частку Львівщини.
Із більше півсотні повідомлень про замінування у Львові, які цього року надійшли до правоохоронців, на щастя, жодне не підтвердилося. Аналогічна ситуація відбувалася і в минулі роки. Проте тоді повідомлень було набагато менше.
До прикладу, упродовж 2012-го та першого півріччя 2013-го в області спеціальні служби виїздили за анонімними повідомленнями про замінування 24 рази. 
“Саме тому часто доводиться “воювати” з населенням, яке просто заважає працювати. Люди не думають, що замінування може бути справжнім. Тобто, почуття власної безпеки у населення, на жаль, абсолютно відсутнє”, – зазначив Віктор Іваніцький. Співрозмовник певен: усі хибні замінуванням для Львова є лише попередженням, так би мовити тренуванням. “Я переконаний, що все це відслідковується і записується”.
“Люди повинні слухати поради керівників тих об’єктів, які отримали повідомлення про замінування. Тобто, отримали прохання покинути приміщення, то не потрібно доводити, якщо в кафе, що ви ще не доїли, якщо у супермаркеті, що ще не завершили закупи. Не можна скупчуватись перед дверима, а потрібно розійтися на безпечну відстань, щоб могла маневрувати спецтехніка”, – переконаний Віталій Туровцев.
У вибухотехніків, міліції, рятувальників та інших спецслужб кожен виїзд на замінування є справою серйозною, оскільки неможливо вгадати правдиве воно чи ні. “У нас нема такого поняття як псевдозамінування. Усі виклики для нас – бойові! Чим небезпечні такі повідомлення про замінування, так це тим, що все це переважно місця великого скупчення людей”, – запевняє Віталій Туровцев.
Також він наголосив, що такі хибні виклики – це великі затрати часу, грошей, людського ресурсу та техніки. Як писала “Львівська Пошта”, виїзд самих лиш вибухотехніків, слідчо-оперативної групи, кінологів та ДАІвців коштує бюджету понад 20 тис. грн! Година бригади “швидкої” допомоги – 500 грн, а виїзд пожежного автомобіля – 17 тис. грн. Тобто, з початку року, за приблизними підрахунками, на виїзди на “заміновані” об’єкти витрачено понад мільйон гривень!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4741 / 1.6MB / SQL:{query_count}