У наш час люди страхують майже все, що під руку потрапить: від найдорожчих серцю та гаманцю речей до частин тіла. Страхують дітей, страхуються від дітей, від перевертнів, вампірів, інопланетян. Якщо за океаном такі чудернацькі страховки – норма життя, то для українців – дивина та й годі. 

Загалом страхування в Україні не є популярним. Деякі львів’яни певні, що це марна трата грошей... Та є й такі, хто страхування вважає європейським стандартом і каже, що українцям давно час призвичаюватися до такого стилю життя. 

Експерти, які працюють на ринку страхування, розповідають, що ключовими показниками розвитку ринку страхування країни є ступінь проникнення цієї фінансової послуги в економіку і питома вага страхового ринку у ВВП, інформує сайт Ліги страхових організацій України. 

У США цей показник становить 10%, тобто кожен десятий долар у найбільшій економіці світу йде на страхування. В Японії він ще вищий – 11%. По Європі (в середньому) цей показник складає 8,7%. А от в Україні рівень страхування досить низький – лише 2,2%. 

Те, що страхують люди, свідчить про їхню ментальність, страхи, небезпеки, які їм загрожують. До прикладу, в Австралії страхують від укусів отруйних комах, у США – від спадкоємця, який раптово з’явився (в заможних країнах померлі часто залишають солідні спадщини), у Голландії – від довгої серії програшів у лотерею і підвищення цін на бензин, а у Франції – від втрати рослинності на грудях (французьким мачо вкрай важко розлучатися з цим символом мужності).

Та бувають ще дивніші випадки! Важко пояснити, чому, до прикладу, людина  страхує себе від непорочного зачаття, як це свого часу зробили кілька тисяч британок... Тож страховим компаніям нудьгувати ніколи. 

Але у Львові ситуація кардинально інша. Як розповіли “Пошті” працівники страхових компаній, львів’яни зазвичай страхують тільки те, що вимагає закон.  “Йдеться зокрема про “цивілку” – цивільно-правову відповідальність. Якщо людина має такий поліс і стала винуватцем у ДТП, то страхова компанія сплачує потерпілій стороні відшкодування. Але львів’яни купують таку страховку тільки тому, що це обов’язковий вид страхування, а ДАІ перевіряє її наявність”, – розповіла заступник директора однієї львівської страхової компанії пані Любов.

У 2003 році велика британська компанія застрахувала відомого у вузькому колі професіоналів дегустатора вин Анджелу Маунт, яка працювала в мережі місцевих супермаркетів.  Вона застрахувала ризик втратити нюх і почуття смаку, сума страхової виплати – більше 20 мільйонів доларів. Схожий приклад – поліс на майже 14 мільйонів доларів придбав головний дегустатор кави британської мережі кав’ярень Дженнаро Пеліцція, аби застрахувати почуття свого смаку. А почуття нюху голландського винороба Іллі Горта оцінили у вісім мільйонів доларів.  Частіше свій талант страхують представники співочого цеху. Родоначальницею цієї традиції прийнято вважати Марлен Дітріх, яка ще в середині минулого століття застрахувала свій голос на божевільну на ті часи суму – мільйон доларів. Втім, чи була вона дійсно піонером у цій справі, сказати важко: у різних джерелах зустрічаються згадки, що хтось страхувався і до неї, але не настільки відомий і не в таких масштабах. Страхування від викрадення прибульцями зовсім не жарт – таку послугу ще в 1998-му запропонувала одна американська СК. Поліси тоді купили близько 200 тисяч осіб. Цю ідею підхопили інші компанії – спершу в США, а потім і по всьому світу. Так що сьогодні в багатьох країнах можна застрахуватися від різних неприємностей, викликаних контактами з інопланетянами, аж до появи дітей від них, інформує сайт forins.ua.

Зі слів співрозмовниці, також часто містяни купують медичні поліси, коли їдуть за кордон. Та не через турботу про своє здоров’я, а тому... що візу не відкриють доти, поки людина не пред’явить страховку. 

“Львів’яни приходять із проханням застрахувати квартиру лише якщо помешкання є у заставі банку і фінустанова вимагає цього. Інколи власники страхують готелі. Батьки страхують своїх дітей перед змаганнями від нещасних випадків – бо можуть не допустити до змагань. Буває, що господарі страхують своїх чотирилапих улюбленців, також страхують зброю, – каже пані Любов. – Щоправда, впродовж останніх двох років львів’яни часто цікавляться добровільним медичним страхуванням. Запити приходять кожного дня. Це пов’язано з тим, що компанія вимагає, щоби її працівники були застраховані”.

Серед нестандартних страховок у Львові застрахували станок для лазерної епіляції.  Коштував він до трьохсот тисяч гривень. Страхуються львів’яни і від невиїзду за кордон. У випадках, коли за певних причин застрахованому не вдається виїхати за кордон, страхова компанія відшкодовує гроші, які людині знадобилися, аби оформити всі необхідні документи для виїзду. Тариф такої страховки залежить від часу, який планували провести за кордоном. 

“Єдине, від чого не можна застрахуватися, – розповідає пані Любов, – це від війни. Часто звертаються військові, які їдуть в АТО, аби застрахувати своє життя, але воєнні дії, заворушення є виключеннями у договорі. Страхова компанія по страхових сумах не зможе відшкодувати смерть військового. Це є загальне виключення в Україні по всіх страхових компаніях”.

Але перед тим, як купити страховий поліс, потрібно серйозно підійти до вибору страхової компанії.

“Перевірка репутації страхової компанії на ринку, вивчення практики виплати компанією страхового відшкодування – це те, що повинно стати критерієм вибору для людей. Передусім варто звернути увагу, якими саме видами страхування займаються компанії: обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, добровільним страхуванням життя від нещасних випадків тощо, – розповідає “Пошті” адвокат Олег Мицик. 

– Очевидним видається, що негативна репутація страховика за одним видом страхування характеризує його як недобросовісного та може бути підставою для  формування висновків про роботу компанії в цілому. До прикладу, у пошуковій системі можна ввести  назву страхової компанії і якщо остання – “ворог” народу, то форуми просто набиті відгуками і порадами у вирішенні спірних питань. Можна зайти на веб-сайт Моторного (транспортного) страхового бюро (mtsbu.kiev.ua) для того, щоб ознайомитись із списком членів МТСБУ і тих страховиків, які позбавлені членства МТСБУ за скаргами потерпілих чи через несплату внесків ”. 

Співрозмовник додає, що деякі страхові компанії перебувають на стадії припинення діяльності або вже давно не здійснюють її. Для перевірки такої інформації потрібно відвідати веб-сайт Державного підприємства “Інформаційно-ресурсний центр”, у якому за назвою страхової компанії можна знайти детальну інформацію про перебування її в процесі припинення. 

Один із найкращих способів перевірити  репутацію страхової компанії – заглянути у Єдиний державний реєстр судових рішень з приводу наявності судових рішень за позовами про стягнення із страховика. Зрозуміло, що у випадку наявності значної кількості таких рішень, сумніви з приводу добросовісності страховика скоріш за все обґрунтовані.