Минуло майже п’ять місяців з часу проведення референдуму про статус Криму. Впродовж усього цього часу понад дві тисячі жителів півострова, які приїхали на Львівщину на тимчасове проживання, перебувають у скрутному становищі...
Фінансові проблеми кримців загострюються, тож близько половини із них навіть мріяти не можуть про оренду квартири. І допомоги їм чекати немає від кого, бо доступних житлових ресурсів у області фактично не залишилось.
І якщо під час першої хвилі міграції кримцям надавали тимчасове житло, то зараз питання поселення переселенців все частіше лишається невирішеним.
Але кримці часу не гають! Як писала “Пошта”, переселенці з півострова придумали, де ще можна розмістити людей, які прибули в область на тимчасове проживання. Вони планують відновити покинуті та занедбані військові частини, які зараз ніхто не використовує.
Ми не хочемо забирати робочі місця львів’ян. Навпаки, хочемо, щоб Львівщина розвивалася, й щоб тут було вдосталь роботи всім. Однак для цього держава повинна подумати про інфраструктурні проекти, які можуть дати достатню кількість робочих місць і подальший поштовх для розвитку економіки
“Мої колеги вже побували у військовому містечку у Винниках. Там була військова частина, будівля якої перебуває в цілком задовільному стані. Її можна облаштувати впродовж доволі короткого терміну за невеликі гроші. Цю ідею уже обговорили з представниками міжнародних організацій, тож зараз чекають від нас конкретних пропозицій. Але є одне але – вони хочуть співпрацювати переважно через держструктури”, – розповіла Оксана Новикова.
З її слів, відновлення військових частин має бути вигідним як для переселенців, так і для львів’ян. “Не таємниця, що у Львівській області скрутно з роботою. Ми не хочемо забирати робочі місця львів’ян. Навпаки, хочемо, щоб Львівщина розвивалася, й щоб тут було вдосталь роботи всім. Однак для цього держава повинна подумати про інфраструктурні проекти, які можуть дати достатню кількість робочих місць і подальший поштовх для розвитку економіки”, – наголосила активістка.
На її думку, відновлення військового містечка у Винниках може стати поштовхом для розвитку багатьох інфраструктурних проектів. “Міжнародні організації готові давати гранти, але вони хочуть бачити, що гроші йдуть на реальні справи, а не до чиїхось кишень”.
То що ж заважає?
Ідею озвучили, її схвалили. Та з часу перших розмов минув місяць, а справа й надалі знаходиться на етапі обговорення та вивчення.
“Ми в процесі підготовки листа у Міноборони України. Але наразі до конкретики ще далеко… А без цього починати розробляти проект недоцільно. Минулого тижня були у губернатора Львівщини, поспілкувались. Але наразі жодної конкретної відповіді так і не отримали”, – розповідає “Пошті” Оксана Новикова.
Реальне життя львівських кримців скрутне. “Більше 50% їх вже винаймають житло за свої кошти. Їм ведеться нелегко, оскільки ціни на оренду помешкання зросли в рази, а знайти хоч якусь роботу в місті важко. На сьогодні маю список переселенців, яких вже зараз виселяють із гуртожитків, санаторіїв”, – каже співрозмовниця.
На жаль, через складну ситуацію на сході країни дещо змінилася і політика Міноборони. Співрозмовниця каже: якщо раніше Міноборони відмовлялося від таких об’єктів, як покинуті та занедбані військові частини та містечка, то зараз в них інша позиція – їх потрібно відбудовувати. Та наразі іншої альтернативи військовим містечкам кримці ще не знайшли. “І, на жаль, ні місто, ні область сприяти в пошуку житла нам не хочуть”, – скаржиться активістка.
Кримські першопрохідці
Та вирішити проблему з військовим містечком буде геть непросто, певен військовий експерт Володимир Гулима. Справа в тому, що в країні ще немає напрацьованих механізмів реалізації подібних ідей.
“Якщо згадаємо часи пана Лебедєва, колишнього міністра оборони України, то він неодноразово казав, що саме в такий спосіб, перебудовуючи військові частини, він зможе забезпечити армійців житлом. Але далі слів діло тоді так і не пішло. Тож наразі не маємо жодних механізмів реалізації таких ідей, проектів”, – розповідає “Пошті” Володимир Гулима.
Наразі військовий експерт разом із кримцями готують спільний лист-звернення до квартирно-експлуатаційного управління, яке працює на теренах колишнього Західного оперативного командування. З документом на руках вони зустрінуться з керівництвом квартирно-експлуатаційного управління і разом такий механізм розроблять. “Думаю, якби реалізувати цей задум було легко, нині ми б взагалі не мали проблем із закинутими військовими містечками”, – додає співрозмовник.
На думку Володимира Гулими, причина безвихідної ситуації передусім полягає в тому, що земля, на якій розташоване винниківське військове містечко, належить державі, а споруди – Міноборони. А оскільки спільного власника немає, то й вирішити, хто ж приймає остаточне рішення, не можуть. “Наразі із ситуацією ознайомлюються юристи, вивчають її. Далі плануємо провести зустрічі із представниками військового відомства”, – каже співрозмовник.
Якби реалізувати цей задум було легко, нині ми б взагалі не мали проблем із закинутими військовими містечками
Він певен: проблему можна було б вирішити швидше, якби вдалось акумулювати та сконсолідувати сили трьох категорій населення – місцевих військовиків, які перебувають у черзі на квартиру, кримських військових, яким довелося покинути півострів та безпосередньо кримців-переселенців. Адже всіх цих людей об’єднує спільна проблема – із житлом.
Ще одним каменем спотикання у цій справі є те, що винниківська військова частина не є структурою Міноборони. Про це “Пошті” повідомив керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України Олександр Поронюк. Він певен: занедбані військові містечка потрібно розбудовувати, тож ідею кримських активістів підтримує.
“У нас є не одна покинута військова частина, зокрема й у межах середмістя Львова. У центрі міста не повинні стояти штучно створені руїни. Причина цієї ситуації – недолугі закони. На початку 2014-го лише по західному регіону є понад 300 військових містечок, які простоюють, руйнуються, їх просто розкрадають по цеглинах”, – розповів Олександр Поронюк.