У селі Сасів, що поблизу Золочева, на полігоні в сосновому лісі хлопці зі Львівщини… вчаться воювати. Аби захистити свій край, ще два місяці тому в області створили батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Львів». 

До нього увійшли чоловіки віком від 20 до 35 років, які пройшли строкову або контракту службу, мають звання від рядового до старшого прапорщика запасу та без судимості. Також брали колишніх міліціонерів. Зараз у батальйоні є 231 особа. Вони підписали контракт і мають зарплату 4,2 тисячі гривень. Батальйон, який ще доукомплектовують, повинен налічувати 300 бійців. Зараз новоспечені міліціонери покращують фізичну та бойову підготовки, аби потім, на сході, якщо в цьому буде потреба, нести службу на блокпостах.

Навчально-тренувальна база Нацгвардії, що неподалік Золочева, не постійне місце їхньої дислокації – навчаються також і у Львові. У Сасові мали пройти останнє – «передбойове» – хрещення. Хлопців  поселили у військових наметах, у яких вони сплять у спальних мішках на карематах. Миються вони в джерелі, а їжу готують у польових кухнях.

«Щодня готую каші, наприклад, гречку чи пшоно. Обов’язково додаємо тушковане м'ясо, масло. На перше готуємо борщ або супи. Обов’язково чай і компот. Свіжий хліб нам щодня привозять із Золочівської пекарні», – розповів кухар Тарас.

На перший погляд, життя на полігоні не таке вже і важке, чимало людей так проводить свій… відпочинок: ось тобі і свіже повітря, і джерело, і їжа смачна на дровах. Але все тут нагадує затишшя перед бурею. Мабуть, саме тому в частини бійців не витримали нерви.

У п’ятницю, 27 червня, аж 60 бійців самовільно зібрали речі та залишили тренувальну базу. Чому? Бо «не витримали польових умов, не взяли зі собою достатньо речей, а термін перебування їм без попередження продовжили на 7 днів». Тож захотіли додому і просто пішли…

Як розповів «Пошті» начальник управління кадрового забезпечення  ГУ МВСУ області Олег Зарічний, їм вдалося це зробити, бо полігон не обгороджений, немає контрольно-пропускного пункту, а є лише ворота , які охороняє постовий. Він їх втримати не зміг, тому 22 таки покинули полігон, 38 повернулись.

У той же час начальник міліції області Дмитро Загарія перебував у відряджені в Києві, тож коли повернувся – поїхав з’ясовувати, у чому справа, і журналістів зі собою покликав. Полковник оголосив прізвища тих 22, що написали рапорти на звільнення. Зарплат їм не виплатять. Щодо осіб, які повернулись у місце дислокації підрозділу, зараз ще проводять службову перевірку. Згодом керівництво вирішуватиме, чи залишати їх служити і як покарати. 

«Усім, хто хоче служити, скажу, що Батьківщину захищати треба і в дощ, а накази командирів виконувати без обговорень! Ми не для того готуємо вас в умовах, наближених до бойових, щоби за вами тут мами з памперсами бігали! Якщо вам тут важко, то що скажете, коли доведеться їхати на схід України?!» – заявив Дмитро Загарія.

З його слів, покарають і командирів, які, вочевидь, не змогли підготувати бійців до того, що накази можуть змінюватись і їх треба виконувати, а не чекати, доки їх по голівці погладять. «Якщо вони одягнули міліцейську форму, то повинні вести себе відповідно. Це польові умови, проводимо навчання, щоби вони до всього були готові, якщо буде наказ і доведеться їхати на схід. Якби таке сталося там, то військовий трибунал швидко би їх покарав. І жорстко», – додав Дмитро Загарія.

Розмовляти з журналістами «втікачі» не хотіли, та все ж із одним вдалося поговорити.

«Харчування тут нормальне: і сніданок, і обід, і вечеря. Є де помитися, оскільки маємо джерело. Але не всі готові до польових умов. Була група людей, яка підмовила і решту. Ми тривалий час разом (усі вже знайомі, потоваришували), тому прийняли таке спільне рішення. Я також ішов, але повернувся. Ми поверталися, бо усвідомили, що порушуємо наказ. Взвод великий, є люди і з сіл, і з міст, працювали теж на різних роботах. Багато людей не пристосовані до таких умов», – розповів один боєць.   

З його слів, більшість «утікачів» вчинила так, не подумавши про наслідки, «за компанію». Проте запевнив: ті, що повернулися, все усвідомили й більше такого не повториться. Втім більшість хлопців, незважаючи на свій молодий вік, напрочуд свідомі. 

«До батальйону вступив місяць тому, досвіду роботи у міліції до цього часу не мав. Але коли почалися такі події, вирішив, що повинен захищати свою країну.  Я молодий, здоровий, мені 26 років, тож не можу просто сидіти вдома. На схід готовий їхати хоч зараз! Неодружений, удома мене ніхто не чекає…» – розповів батальйонівець Роман.  

У розмові з «Поштою» хлопці запевняли, що на їхнє рішення не можуть вплинути ні мами, ні кохані дружини, бо саме в цьому їхнє чоловіче покликання – захищати свій дім!

«Прийшов сюди, щоби боронити державу, свою землю. Ще не одружений, хочу, щоб у майбутньому мої діти і мої батьки були спокійними в своєму домі та в своїй країні. Мама мене пустила, не плакала. Мені вже 21 рік, я дорослий мужчина, прийняв рішення. Ніхто не може на нього вплинути», – запевнив Іван. 

Командир батальйону «Львів» Ігор Вольський зазначив,  що навчання на полігоні триватиме до 4 липня. На вихідні ж бійці зможуть повернутися до родин, а далі чекатимуть подальших наказів.  

Довідка

Благодійні внески для придбання засобів особистого захисту для правоохоронців можна перерахувати в Громадський фонд безпеки дорожнього руху Львівської області «Безпека». Реквізити:  Громадський фонд безпеки дорожнього руху Львівської області “Безпека”; Р/р №26000060720767 ПАТ КБ “ПриватБанк”, м. Львів; МФО 325321, код ЄДРПОУ 25555070; Призначення платежу: благодійний внесок без ПДВ; Телефон для довідок: 067-670-21-19.

І бійці, і їхні командири сподіваються,  що на схід їхати не доведеться. Бо просто немає з чим… На 231 батальйонівця – 140 касок і жодного бронежилета відповідного ступеня захисту!  

«Хлопці тренуються в бронежилетах другого чи третього класу. Міністерство замовило на всю Україну 7 тисяч бронежилетів, але коли їх привезуть – невідомо. Бракує також нічних прицілів, тепловізорів, освітлювальних ракет, потрібних уночі під час бойових дій», – розповів «Пошті» Олег Зарічний. З його слів, є хлопці, які раніше виконували місії в гарячих точках, зокрема Іраку, але є і такі, що стріляти не вміли.  

«Батальйон постійно доукомплектовується. Є люди, які тільки прийшли, тому їх навчаємо. Решта ж тим часом відшліфовує свої вміння. Проводимо з ними вогневу підготовку: вони стріляють із різних видів зброї, зокрема кулеметів, пістолетів, автоматів, снайперських гвинтівок. Військові надають нам гранатомети, щоби вміли і з них стріляти. Хлопці навчаються тактики бою, щоби знати, як діяти в різних екстремальних ситуаціях. Проходять медичну підготовку, зв’язкову, здобувають ази саперної роботи, вчаться поводитися з вибухівкою, замінуваннями, розтяжками.  Також готуємо їх як снайперів», – повідомив Олег Зарічний.