А якби посадовці впали в каналізацію?..
За смерть дворічного хлопчика, який торік загинув у колекторі, досі нікого не покарали! “Пошта” з’ясовувала, як змінилася ситуація з люками у Львові після трагедії
фото: Тетяна Сало
“Цьоцю, на люк ставати не можна! А якщо по ньому ще й стрибати, то він порветься, ви впадете туди і вже не виберетеся”, – застерігає чотирирічна Софійка.
“Вона всім робить зауваження, навіть ровесникам, коли бачить, що вони, граючись, стають на люк каналізаційного колодязя, – пояснює мама дівчинки пані Ірина. – Це почала робити після того, як минулого року в жовтні сталася жахлива трагедія...”
Торік, 10 жовтня, на вулиці Широкій, 86 – 88 (на фото) дворічний Дмитрик упав у каналізаційний колектор. Люка, який би мав закривати злощасний отвір, не було – замість нього каналізацію прикрили круглою металевою пластиною. Вона під ногою похитнулась, і дитя зникло в колодязі... На відчайдушний крик бабусі, яка щойно гуляла з двома внуками, а за мить одне дитя опинилось у каналізаційному колекторі, збіглися люди. Один чоловік навіть пірнув за ним, але дитини вже не було – хлопчика понесло течією.
Додому старенька повернулася лише з онукою, а на пошуки дворічного малюка залучили понад сотню рятувальників. Вони обшукали 15-кілометровий каналізаційний колектор ще в день трагедії, а вночі почали повторний обшук. Дитину знайшли лише на наступний день.
Там, де не ступала нога комунальників
Нині про крики батьківського розпачу та горя, які лунали торік, нагадує лише місце трагедії. Навколо люка люди складають іграшки, запалюють там свічки... Ті забавки невеселі, вигорілі на сонці, мокрі від дощу, наче від материних сліз... Десь там, за будинком, радісно та гамірно, граються діти, але на цій галявині – нікого, сумно і якось дуже важко.
Батьки, проходячи повз, міцно тримають за руку своїх дітей, намагаються не дивитись у бік, де сталася трагедія. Мабуть, зі страхом припускають, що на місці маленького Дмитрика міг бути і їхній малюк.
“Люк забетонували одразу після нещасного випадку. Ще десь тиждень комунальники метушилися, оглядали все, закривали колодязі покришками, бетонними плитами. А потім все стихло. Ще жодного разу не бачив, щоби когось цікавило, в якому стані ті плити, чи потріскані вони, чи треба їх замінити... Усім на все начхати”, – розповів “Пошті” житель вулиці Широкої пан Володимир.
 |
| фото: Тетяна Сало |
З’ясувати, чи думають щось робити з потрісканим “бетонним люком” господарі-комунальники, “Пошта” пішла у місцеве ЛКП “Левандівка”. Підприємство – за житловим будинком у внутрішньому дворику, всього за декілька метрів від місця трагедії. “Де у вас тут поскаржитися можна?” – питаємо. “А що, треба?” – відповідає жінка. Згодом виявилося, що це майстер із експлуатації житлового фонду Надія Кіт.
“У вас колодязь накритий бетонною плитою, яка вже тріснула посередині. Хтось може стати і провалитися! Ви бачили? Це там, за декілька кроків від вас”, – кажемо. “Ростику, йди-но подивися”, – звертається пані Надія до колеги.
Пішли разом із ним до того колодязя, оглянули все, він сфотографував. На питання, чи часто перевіряють господарку, чи в себе під носом (до того ж на тій же галявині, де торік трагедія сталася) не бачили, що покришка бетонна тріснула? У відповідь чуємо, що саме ця галявина ЛКП “Левандівка” не належить. “Наша територія – ось до цього тротуару”, – показує на хідник перед галявиною. Кажемо, що до дороги – рукою подати. Логічно би було, якби господарка закінчувалася там, біля дороги. Чи не так? Співрозмовник промовчав...
Повернулися до ЛКП, ще раз переглянули фото. Надія Кіт пообіцяла, що писатимуть лист у Залізничну райадміністрацію та в ЛКП “Львівводоканал”, зазначивши, що пильнувати ті люки саме в їхній компетенції. “А плитами бетонними накривати потрібно, бо люки крадуть. На днях на вулиці Роксолани, 25 поцупили один, а перед тим – біля садочка”, – розповіла Надія Кіт.
 |
| фото: Тетяна Сало |
Містяни ж певні: міській владі байдуже до люків. “Йдете центральною вулицею – всюди колодязі закриті: і на тротуарі, і на газонах. А загляньте за будинок! Туди, очевидно, нога жодного комунальника не ступала!” – розповів пан Степан. Він тут зі своїми дітьми чи не щодня гуляє. Показує на яму на куті будинку, засипану уламками асфальту й побутовим сміттям. Пан Степан запевняє, що там унизу колодязь. А засипали його одразу після того, як хлопчик у колекторі загинув. “Мабуть, ні люків, ні бетонних плит не вистачило”, – переконаний він. За будинком “Пошта” нарахувала чотири неналежно прикриті колодязі. Жителі кажуть, що скаржитися на таке недбальство безрезультатно. А от у міськраді певні, що такі питання вирішують упродовж дня.
“Із початку цього року на гарячу лінію міста (15-80) надійшло 108 повідомлень про небезпечні колодязі. Ще 50 повідомлень про те, що зникли решітки дощоприймачів. У нас є електронна база, ми реєструємо звернення й воно автоматично потрапляє в райадміністрацію, у комунальне підприємство, а також у ЛКП “Львівводоканал”. Якщо люки відсутні, то комунальники ставлять бетонні плити в той же день. Але це тимчасово – згодом встановлюють люки”, – каже Віра Фрис, керівник відділу “Гаряча лінія міста”, і додає: за відсутність каналізаційного люка відповідальність несе Львівводоканал.
Чи навчилися на помилках?
У той трагічний день, поки рятувальники були під землею та шукали дитя у водах колектора, жителі вулиці Широкої скаржилися меру, що в їхньому районі крадуть каналізаційні люки і цей колектор не єдиний, прикритий абияк.
| Звинуватили й не покарали |
Зі слів Уляни Горбатої, прес-секретаря ЛКП “Львівводоканал”, слідство з цієї справи вже завершене, але судові слухання тривають, рішення суду нема. Відповідальність же нестиме керівник дільниці служби каналізаційного господарства, у чиї функціональні обов’язки входив і нагляд за належно закритими люками. “На час, доки тривало слідство, його було відсторонено від роботи. Зараз же, коли справу в суд передали, але його рішення ще нема, ми вважаємо, що цей працівник не винен. Нещасний випадок стався через крадіжку. Поки нема рішення суду, звинувачувати людину й відсторонювати її від роботи неправильно”, – переконана Уляна Горбата. З її слів, про неналежно прикриті люки львів’яни повідомляють диспетчерській службі підприємства. Опісля на вказане ними місце виїжджає бригада. “У 60 відсотках звернень виявляється, що це не наші мережі. Ми інформуємо про це їхніх власників. Нові покришки дорого коштують, тому не можемо встановлювати їх будь-де. Є контрольно-перевіряючі органи, які потім спитають із нас, чому витратили гроші не на свої мережі. Два тижні тому телефонувала жителька вулиці Тиверської, 12, повідомила, що там вкрали люк із пожежного гідранта”, – додала співрозмовниця. Цього року, за її словами, працівники підприємства встановили 541 накривку на каналізаційні колодязі, зокрема чавунні та пластикові люки на загальну суму 228 тисяч гривень. “Незакритих люків у нас нема. Торік проводили інвентаризацію, і де покришок не вистачало – накривали отвори бетонними плитами. Але це не за державним стандартом. Тому коли закуповуємо нові покришки, одразу ці плити замінюємо. Зараз треба замінити 623 каналізаційні колодязі. Цього тижня привезуть партію чавунних люків, пластикові ще є в нас на складах. Купуємо їх у Харкові. Один пластиковий люк коштує 240 гривень, а чавунний – понад тисячу. Їх купуємо в Чехії. Чавунні встановлюємо на дорогах; вони захищені від вандалів, оскільки з двома замками”, – підсумувала Уляна Горбата. |
Хлопчик, якого після доби пошуків знайшли мертвим у колекторі на Левандівці, помер через злочинну недбалість і байдужість усіх, хто просто спостерігає, як у Львові крадуть і здають на металобрухт каналізаційні люки. Як повідомляла прокуратура Львова, наразі проти посадовця Львівводоканалу, якого звинувачують у службовій недбалості, порушили кримінальну справу.
“За процесуального керівництва прокуратури Залізничного району Львова під час досудового розслідування було проведено низку експертиз, що засвідчили незадовільний технічний стан каналізаційного колодязя, у який провалилася дитина. При цьому встановили, що начальник дільниці Львівводоканалу не забезпечував належного обстеження колектора, не організовував жодних ремонтних робіт із заміни окремих його елементів, які перебували в аварійному стані. Така недбалість призвела до трагічного випадку”, – йшлось у повідомленні.
У розмові з “Поштою” Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова, зазначив, що ситуація з небезпечними люками “у місті таки покращилась”, хоча, на жаль, лише після трагедії. Він звернувся до львів’ян, аби вони повідомляли про небезпечні люки “Гарячу лінію міста”.
“У Львові люки й далі крадуть і здають на металобрухт. Місто повинне працювати над тим, щоби викрадачі просто не могли їх збути. Розслідування кримінальної справи ще не завершене, є лише підозрюваний. Міський голова в цій справі займає дуже жорстку позицію. Ці речі є часто предметом обговорень на апаратних нарадах. І це для Львівводоканалу закінчується “скандалами” і “розбірками”, — розповів Олег Синютка.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Не можу гарантувати, що люки є всюди, адже їх у Львові десятки тисяч. Йдеться про люки ЛКП “Львівтеплоенерго” та “Львівводоканал”.
Але у відсутності люків на колодязях треба звинувачувати не лише владу, а й містян. Маю на увазі тих, хто краде покришки та здає їх на металобрухт. Наша “європейськість” ще не доросла до відповідного рівня. До того ж крадуть люки не безхатченки, а свідомі містяни.
У Львові почали ставити навіть спеціальні замки на каналізаційні отвори, щоби їх не можна було зняти. Але дехто намагається видовбувати їх за допомогою лома. У місті також посилили контроль над пунктами прийому металобрухту. Втім недобросовісні громадяни знайшли вихід і з цієї ситуації: якщо люк не здають у Львові, то вивозять автами в район, де контролю нема.
Як на мене, загалом ситуація змінилася на краще. Звичайно, є місця, де ніхто і не знає, що там може бути колодязь (йдеться про околиці міста, де колектори можуть бути заховані в хащах).
Певен: важливо, щоби своєю чергою батьки змалку навчали дітей, пояснювали їм, що на люк ставати не можна. Без пропагандистської роботи з ними не вдасться убезпечити наших діток. Але й дорослі інколи неуважні. Варто лише поглянути, як вони перебігають із дітьми дорогу в недозволених місцях.