Правоохоронці зі Львова та області продовжують нести службу у зоні проведення антитерористичної операції. Так, цієї середи 63 працівники міліції замінили своїх колег, які провели у зоні АТО 40 днів, несли службу на блокпостах на кордоні між Донецькою та Харківською областями, а також на блокпостах, які межують із територією Росії.
На щастя, наші працівники спеціального батальйону міліції та патрульно-постової служби, що були у “зоні ризику” повернулись додому живими та здоровими. “Наші бійці несли службу достойно, зауважень до них немає, сподіваємось, їхня заміна буде такою ж достойною і всі повернуться додому, хоча ситуація там надзвичайно складна. Складні і побутові, і бойові умови. Та все ж сподіваюсь, наші працівники нестимуть там службу до моменту завершення антитерористичної операції і приїдуть додому з перемогою”,– розповів учора по приїзді зі зони АТО Дмитро Загарія, головний міліціонер Львівщини (на фото).
З його слів, місцеве населення ставиться до львівських міліціонерів добре, адже там здебільшого проживають україномовні люди. Жодної агресії з їх боку не виникало, натомість охоче допомагали нашим правозахисникам продуктами та іншими необхідними речами.
“Умови проживання міліціонерів там далеко не курортні, але враховуючи нинішню ситуацію – прийнятні. Працівники забезпечені триразовим харчуванням, сплять хлопці на матрацах у спальних мішках, забезпечення озброєнням відповідне. Але все ж бракує бронежилетів 5-6 класу захисту, шоломів, наколінників, нарукавників, обмундирування. Тому, коли працівники заступають на службу на блокпости, передають одне одному необхідні речі від зміни до зміни”, – каже Дмитро Загарія.
Як розповів головний міліціонер Львівщини, наші правозахисники несуть службу на блокпостах на кордоні у місті Ізюм, Великий Бурлук та Лозова. Там здійснюють контроль за транспортним потоком, аби виявити зброю, небезпечні речовини, затримати терористів, сепаратистів, які ймовірно могли б проникати на територію Харківської та Донецької області з боку Росії.
Як зазначив Дмитро Загарія, в боях наші міліціонери не брали участі, але прикривали представників спецназу, що були в них задіяні. Щодо тих працівників “Беркуту”, які відмовились їхати в зону АТО, уточнив, що спершу хотів усіх їх звільнити, але все ж їх частина поїхала. З рештою ж проводили “роз’яснювальні роботи” і зараз всі вони готові їхати у східний регіон”.
Допомога необхідна!
Правозахисники та військовики із Львова та Львівщини продовжують відбувати на схід... Але виглядає на те, що наших захисників захистити нікому чи радше нічим. Адже касок, бронежилетів, навіть звичайних предметів побуту та пайків катастрофічно бракує, незважаючи на те, що місто, область, громадські організації та ініціативи намагаються якось долучитись до збору грошей чи закупівлі речей.
Як розповів “Пошті” Юрій Мартинюк, заступник керівника місцевої Самооборони, самооборонці намагаються у міру можливості допомагати і міліціонерам, і військовим, які їдуть на схід. Купували каски і бронежилети, хоча, звісно, більшою мірою намагались забезпечити усім необхідним армійців.
“Ми ведемо цю роботу системно, впродовж вже кількох тижнів. Перші засоби захисту ми передавали як до військових частин, так і до формувань, які є в структурі МВС. Були різні джерела постачання, різні формати допомоги. Під час останньої акції нам вдалось знайти 300 касок, привезли їх до Львова і передали десантникам, перед тим постачали бронежилети, і надалі цим займатимемось”, – каже Юрій Мартинюк.
У країні зараз проводять антитерористичну операцію, це не військовий стан. Ніхто не хоче називати речі своїми іменами, але ж громадяни розуміють, що насправді зараз в країні триває війна
Зі слів співрозмовника, нині усі, хто може хоч якось допомогти нашим захисникам, повинні гуртуватись, інакше про якийсь позитивний розвиток подій і мови бути не може.
“З юридичного погляду, в країні зараз проводять антитерористичну операцію, це не військовий стан. Ніхто не хоче називати речі своїми іменами, але ж громадяни розуміють, що насправді зараз в країні триває війна. Тому основне навантаження падає на плечі представників органів внутрішніх справ, які, звісно, координують свою діяльність із збройними силами, – зазначає Юрій Мартинюк. – Наші міліціонери це люди, які служили не один рік. Вони дисципліновані, вміють виконувати свої функціональні обов’язки, поводитись із зброєю. Логічніше скеровувати в такі точки кваліфікованого працівника міліції, ніж хлопців, яких щойно призвали до лав Збройних сил, які не те що не мали такої практики, а й в теорії не знають, як там поводитись і як може розвиватись ситуація”.
А ось Роман Баховський, колишній працівник міліції та громадський активіст придумав, де можна зекономити, аби залучити більше грошей для потреб міліціонерів у зоні АТО. З його слів, можна було б забрати частину зарплат “беркутівців”, які відмовились їхати на схід.
“Маю пропозицію як допомогти бійцям на передовій. Зараз у рядових працівників міліції Львова збирають по 50 грн (одноденний заробіток) у фонд допомоги міліціонерам на сході. Зараз зарплата патрульно-постового працівника становить 1800 грн, а “беркутівця” – 4 тис. грн. То якби із тих працівників, які відмовились їхати, зняти гроші i зрівняти їхні зарплати, можна було б напевно швидше на нормальні бронежилети зібрати”, – певен Роман Баховський.