Більшість переселенців, які їдуть на тимчасове проживання на Львівщину, хочуть жити у місті, а не в селі. Громадські активісти кажуть, що “у Львові вже тісно”. Внутрішні “біженці” ж не дуже раді сільській альтернативі рідним містам, тож часто буває, що відмовляються від допомоги, шукають тимчасовий прихисток у інших областях. 

Наразі ж на Львівщині проживає кілька сотень жителів південно-східних областей, не враховуючи кримчан, які сюди приїхали під час першої хвилі переселення. Люди розгублені, не знають доки доведеться ще ходити з торбами, тож передусім на новому місці шукають роботу.  

Галина із міста Артемівськ, що на Донеччині. До Львова жінка приїхала на початку травня. “Артемівськ  більш-менш тихе місто. Але все ж довелося залишити рідну домівку, оскільки щотижня сепаратисти проводять там різноманітного роду захоплення. У Львові вирішила долучитись до громадської діяльності. Працюю координатором переселення жителів східних областей на Львівщину”, – розповіла Галина Олійникова “Пошті”. 

Зі слів співрозмовниці, до оперативного штабу при Львівській облдержадміністрації зателефонувало вже більше двох тисяч жителів східних областей, які хочуть приїхати у Львівську область на тимчасове проживання. Відтак в облдержадміністрації на нараді вирішили організувати про запас близько п’яти тисяч місць для проживання переселенців.

“Мова не йде про те, що така кількість людей вже їде на Львівщину. Тут просто хочуть перестрахуватися. Наразі у краю вже поселили понад 600 східняків. Проте люди й надалі телефонують, питають як їхати, куди їхати, чи є місця. Багато охочих переїхати чекали, поки у школах завершиться навчальний рік. Є багато таких людей, які одразу шукають роботу, адже не завжди є гроші, тим паче за таких обставин”, – зазначила Галина Олійникова. 

Проте в цій ситуації дуже важко визначити, скільки людей збирається їхати, скільки все ж приїде. Зі слів співрозмовниці, лік йде на тисячі внутрішніх “біженців”. “Жителі Донецької та Луганської областей під час активної фази АТО почали масово втікати. Найчастіше вивозять дітей і жінок. Чіткого обліку вести практично неможливо. Кажуть, що нібито збираються їхати до Львова, потім відмовляються, по дорозі можуть залишитися в іншому місці”, – каже Галина Олійникова. 

Жінка дивується жителям Донецька, які відмовляються тимчасово проживати у селах, бо, мовляв, звикли жити у місті. “Коли донеччанам пропонують поселитися ненадовго у селі, вони на такі умови не хочуть погоджуватися і шукають інші міста. У них вдома практично війна, вони ж постійно під загрозою, а тут ще перебирають безкоштовним житлом!”, – дивується співрозмовниця. 

Галина Олійникова припускає, що мешканці південно-східних областей планують на Львівщині затриматися якнайдовше, оскільки на Донбасі люди більш реалістично дивляться на ситуацію з АТО. “Їдуть сюди із сім’єю, одразу шукають роботу, щоби оселитися на довше. За місяць-два на сході все не закінчиться. Кажу це з упевненістю, оскільки звідти родом і знаю, що і як там відбувається”, – зазначила співрозмовниця. 

Як розповіла “Пошті” одна із координаторів оперативного штабу Марія Кагуй, вчора до Львова прибуло троє переселенців із Краматорська. 

До теми

У Львівській області й надалі працює гаряча телефонна лінія, на яку можуть звернутись охочі переїхати на тимчасове проживання в наш регіон жителі південно-східних областей України та АР Крим. Тут приймають дзвінки і від галичан, готових прихистити у себе переселенців. Гаряча лінія працює цілодобово за номером телефону 0-800-501-727, а також 097 2273067, 050 8870347 – з 9.00 до 18.00 у робочі дні.  Окрім цього, у Львові працює координатор переселення жителів східних областей Галина Олійникова: 096 9504781.

“У понеділок із самого ранку ми вже поселили у Львові сім’ю: чоловік з дружиною та дитиною. Їм пощастило, оскільки напередодні львів’янка до нас зателефонувала і запропонувала допомогу із помешканням для переселенців. Загалом у нас є дуже багато звернень із проханням приїхати на тимчасове проживання. Були навіть звернення із завезенням лише груп дітей, але у них є велика проблема із виїздом зі східних областей. Маємо три координаційні телефони, щодень на кожен з них телефонує понад 70 людей”, – розповідає Марія Кагуй.

До слова, у штабі людям також надають інформацію про можливість поселення в інших областях України. “Загалом жителі пів­денно-східних областей почали приїжджати на Львівщину ще під час першої хвилі переселення, коли сюди переважно втікали кримчани. Тож з початку березня поселили кілька сотень східняків. Не так часто, але й досі до нас звертаються з пропозиціями допомогти із житлом самі львів’яни, але це лише окремі випадки. Здебільшого пропонують помешкання у районах – це містечка і села. До нас вже звернулися більше трьохсот жителів Львівщини, які готові дати притулок переселенцям. Проте вони мають свої вимоги: одні можуть прийняти сім’ї, інші погоджуються брати лише дітей”, –  зазначили у штабі.

Зі слів співрозмовниці, хоча “житлові резерви” скорочуються, але, на щастя, ще нікому не відмовили у допомозі. Марія Кагуй каже, що передусім переселенці хочуть працевлаштуватися. “Є такі люди, які приїжджають зовсім без коштів, тож їм необхідна матеріальна допомога. Є такі, котрі отримують гроші відповідно до державних програм – пенсії, соцдопомоги… Але одноразової чи іншої допомоги ні з обласного бюджету, ні від держави переселенці не отримують”, – каже співрозмовниця. 

Дедалі більшу кількість дзвінків переселенців приймає і Громадський сектор, який займався поселенням кримчан та жителів південно-східних областей безпосередньо у місті. Але через відсутність місць для поселення їм доводиться відмовляти охочим приїхати до Львова та пропонувати їм  іншу альтернативу.

“До нас й надалі телефонують люди, які хочуть приїхати на тимчасове проживання до Львова. Ми їх перенаправляємо в інші міста – це Тернопіль, Полтава, Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Луцьк, Чернівці... Також рекомендуємо інтерактивну мапу пошуку житла проекту “Одна країна”. Для цього активісти Громадського сектору створили інформаційну базу з телефонами гарячих ліній координаційних центрів у інших областях”, – зазначив координатор Громадського сектору Євромайдану Олег Коляса. 

Натомість Громадський сектор може допомогти переселенцям у інших питаннях. Таких як влаштувати дитину у садок чи школу. “Львів для нових переселенців уже перевантажений. Ми ж допомагаємо із влаштуванням дітей переселенців, які тут живуть,  у львівські школи, садочки, консультуємо їх. Допомагаємо з орендою квартир, буває, з роботою допомагаємо. Проте маємо резерв для активістів Громадського сектору”, – повідомив Олег Коляса.

Зі слів співрозмовника, у вирішенні соціальних питань переселенцям допомагає Львівська міськрада.  “Структурно визначено, що допомогою переселенцям займається Львівська обл­держадміністрація. Тобто вони мають телефони гарячої лінії, приймають заяви і шукають тимчасове помешкання для переселенців. Все, що стосується компетенції міста, ми з цього приводу допомогти можемо. Зокрема, до міськради звертаються із питаннями реєстрації бізнесу, влаштуванням дітей у школи та садочки”, – повідомив “Пошті” директор департаменту “Адміністрація міського голови” Львівської міськради Андрій Москаленко. 

З такими питанням він радить телефонувати на гарячу лінію міста 15-80 та приходити безпосередньо у міськраду.

Як писала “Пошта”, ключові проблеми, які постають перед переселенцями: доступ до соціальних послуг, наявність постійного житла й оформлення реєстрації за місцем проживання.

Останнє необхідне для доступу до економічних і соціальних прав, а також засобів існування. Допомога таким людям передусім організовується через облдержадміністрації, громадські організації та добровільні внески громадян.

Зі слів губернатора Львівщини Ірини Сех, область готова допомагати переселенцям із житлом, харчуванням, працевлаштуванням, медичним обслуговуванням, пенсійними та соціальними виплатами, а також влаштуванням дітей і студентів у навчальні заклади області. Проте, аби отримувати таку допомогу, обов’язково необхідно звернутись у координаційний штаб або департамент соціального захисту ЛОДА, зареєструватись і зголоситись на отримання тої чи іншої  допомоги.