Захисники без захисту
АТО в розпалі, армія без амуніції та грошей! Молоді хлопці воюють, натхнені самим лише патріотизмом, і гинуть, бо не мають найнеобхіднішого – бронежилетів і засобів зв’язку
фото: AP
Військові з Яворівського полігону, що неподалік Львова, готуються до бою: відправляють хлопців у зону АТО – на схід країни, туди, де захищати Батьківщину доведеться зі зброєю в руках. Зброю хлопцям може й дадуть, та чи матимуть вони бронежилети, каски, рації, хороше взуття і форму?..
Голі-босі, зате патріоти
Справи з військовою амуніцією в Збройних силах плачевні. Кажуть, вояки наші голі-босі і проти терористів йдуть, натхнені лише патріотизмом.
“На Яворівському полігоні є група розвідки — 160 людей. На 160 людей – 4 бронежилети, і то не зовсім сучасні, не зовсім добрі. Жодної рації. Мають засоби зв’язку лише ті, хто сам собі придбав. Форми нормальної нема, а та, що видають, за місяць розлазиться. Нема навіть дощовиків! Забезпечення абсолютно нульове”, – розповів “Пошті” Юрій Дмитришин, голова правління Громадського об’єднання “Швидка медична допомога Майдану”.
 |
фото: facebook.com/Yuriy Dmytryshyn |
“Була інформація, що Арсеній Яценюк привіз бронежилети й каски у військову частину. Після його від’їзду все забрали повністю, солдати нічого не отримали. Вони самі просять: “Не давайте нічого нашому командуванню!”, бо до них ці речі не потрапляють. Те, що нам вдалося купити (4 прилади нічного бачення, 10 тактичних ліхтариків), ми не передавали командуванню. Розписки брали в найнижчих рангів”, — розповів Юрій Дмитришин (на фото).
Також він розказав і про хлопців з Чернівців, яких забрали в зону бойових дій, а казали, що везуть на навчання в Рівне: “Вони навіть змінних шкарпеток не взяли! Їм сказали, що їдуть у Рівне на навчання, а завезли туди. Без нічого. Без жодного бронежилета. Без касок. Їх завезли туди як добровольців, але вони не добровольці”. Співрозмовник наголосив, що якщо хтось хоче передати щось військовим, робити це треба без посередників: передавати речі треба солдатам, а не командуванню.
Своїх хлопців не відпустимо!
Їхати на війну – “святий обов'язок”, і наші військові готові виконати його, та рідні не пускають… Нині увага Львова та Львівщини прикута до Яворова. Там люди, аби не пустити наших військових на схід, рубають дерева, кидають їх на дороги, блокують проїзд автівками. Вони готові навіть власними тілами перекривати шлях військовослужбовцям! Рідні армійців, яких відправляють на схід, бояться, що ті звідти не повернуться…
“Звісно, вони хвилюються за своїх батьків, братів, синів і чоловіків, але мушу сказати: ніхто, крім нас самих, не допоможе вийти з тої ситуації, у якій нині перебуваємо, – розповів “Пошті” Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України. – Військові розуміють, що треба захищати батьківщину, і готові до цього. Треба лише, аби були потужніші заходи підготовки, більша можливість і час для їх проведення. Це бажання врахує військове керівництво. Ми повинні адекватно реагувати на події, які відбувалися в нашій державі”.
Тривожні побоювання родин військовослужбовців не безпідставні, адже воювати проти озброєного ворога самими кулаками й патріотизмом небезпечно. Те, що хлопцям не дала держава, дають небайдужі українці.
Волонтери просять тих, хто має закордонні паспорти і можливість поїхали в Польщу, купити бодай по одному шолому й бронежилету для наших військових, адже ці речі там чомусь дешевші...
“Ні для кого не таємниця, що ті бюрократичні процедури, які тривають тижнями, щоби закупити певні речі для військових, на жаль, не впливають позитивно на безпеку тих, хто на блокпостах, чи під час проведення якихось військових дій. Вони не захищені повною мірою. Я би хотів подякувати від людей, які отримали бронежилети, шоломи, тепловізори, харчування, інші матеральні засоби, одяг! Це підтверджує, що ми – на правильному шляху. Вірю, що найближчим часом усе стабілізується і все буде нормально. Суспільство самоочищується”, – сказав Олександр Поронюк.
Ситуація, яка зараз склалася в лавах армії, дуже критична. І видається, що самі люди більше опікуються армією, ніж влада. Зокрема, надзвичайно активізувалися львів`яни: волонтери працюють усіма можливими методами, навіть у соцмережах. Вони просять тих, хто має закордонні паспорти і можливість поїхали в Польщу, купити бодай по одному шолому й бронежилету для наших військових, адже ці речі там чомусь дешевші...
Пожертви на амуніцію
Як пише активіст Громадського сектору Євромайдану Львова Михайло Мосін на своїй сторінці у Fаcebook, спільно з іншими активістами зараз хочуть зібрати кошти на прилад нічного бачення і тепловізор для наших чоловіків, які, ймовірно, поїдуть на схід. Проте вартість цих приладів висока – 2 000 доларів. Поки таких коштів не зібрали.
| Довідка |
Військовим бракує всього – шкарпеток, майок, взуття, форми, навіть їжі... Не йдеться навіть про автомати, бронежилети, засоби зв’язку, рації, тепловізори, прилади нічного бачення. Представники громадського об’єднання “Швидка медична допомога Майдану” звертаються до всіх небайдужих і всіх, хто може допомогти військовій частині А0998, що базується на Яворівському полігоні, де служать ваші знайомі та друзі, які з дня на день виїжджатимуть у Слов’янськ. Їм необхідні: – тепловізор Ukon (вартість – 50 000 грн за 1 шт.); – оптичний приціл нічного бачення Ukon (від 17 000 до 60 000 грн, 5 – 10 шт.); – рації Vortex 231; – GPS– навігатори ручні; – тактичні біноклі 10х50 або 20х50 фірми Ukon; – прилади нічного бачення від 200 м фірми Ukon (приблизна вартість – 500 доларів); – карімати (темно-зеленого або чорного кольору); – спальні мішки (темно-зеленого кольору, до мінус 15 градусів, 100 – 150 шт.); – ліхтарі тактичні (потужні пошукові, 40 шт.); – взуття Bundes Tactik (41 – 44 р., 100 шт.); – форма Bundes Tacktik; – білизна і шкарпетки; – тактичні окуляри (100 шт.); – бронежилети (мінімум 4 класу, 100 шт.); – зарядні пристрої до телефонів на сонячній батареї чи альтернативні джерела енергії; – camelbag (бурдюк для води на спину); – розгрузки; – ремені офіцерські на дві дірки; Телефони гарячої лінії: 068-70-56-482, 068-16-91-127, 063-07-03-720. |
Допомагає армійцям і Самооборона Львівщини, яка привезла до 80-ої аеромобільної бригади 300 військових шоломів. Засоби захисту особисто прийняв командир частини А0284, підполковник Андрій Коцелко. Тепер увесь особовий склад забезпечений касками, інформує “Львівський портал”.
“Ми планували самі відвезти каски на схід. Але знаємо, що хлопці з цієї частини от-от вирушать туди замінити товаришів, тож вирішили, щоби вони їхали вже в касках, – розповів старший сотник Самооборони Львівщини Сергій Дзядик. – Я думаю, що наступна наша зустріч буде на сході. Мають бути ще каски, бронежилети, рації, і ми, надіюсь, не востаннє сьогодні зустрічаємося з нашими хлопцями, які служать Україні”.
Нагадаємо, що останню партію засобів захисту (120 військових шоломів і 50 бронежилетів) переправили тиждень тому через українсько-польський кордон штабісти Самооборони Львівщини. Зараз активісти шукають за кордоном нові бронежилети для українських військових. “Найближчим часом очікуємо ще 2 партії бронежилетів по 150 штук. Залучаємо до закупівлі спорядження підприємців. Знайти їх допомагає депутат Львівської облради Олександр Ганущин. Залучили також кошти, що залишилися з Центру відправлення людей на Майдан”, – зазначив Сергій Дзядик.
Аби допомогти військовим, гроші збирають і в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Як розповів “Пошті” настоятель храму отець Степан Сус, за зібрані гроші ще місяць тому купили 400 бронежилетів, але їх важко перевезти з-за кордону, адже поляки вважають їх зброєю, а для нас це – засоби захисту.
“Речі для військових купуємо за кордоном. Але дивує одне: чому, враховуючи стан у країні, у нас такі необхідні речі, як бронежилети й шоломи, дорожчі, ніж у Польщі?! Також зараз є багато питань щодо Яворова. Там батьки блокують військову частину. До нас звертається дуже багато людей”, – розповів отець Степан Сус.
Отець запевнив, що все, що купують від імені Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, однозначно доходить до військових, бо контактують із командуванням військових частин, які виконують обов’язки на сході України. Але все ж те, що вдається купити, є лише краплею у морі реальних потреб Збройних сил.
“Наша нова влада мусить розробити якусь програму забезпечення військових. Бронежилети, каски й інші речі, зокрема форма, не мають бути проблемою для військовослужбовців. Вони взагалі не мають про це думати. Це – проблема держави. Справа ця надважлива, бо люди, що на сході і які не мають елементарних засобів захисту, можуть загинути. Для того, щоби військові були захищені, треба, щоби держава про це дбала, а не лише звичайні люди!” – наголосив отець Степан Сус.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Пам’ятаємо, що в останні роки часто звучали думки на кшталт: для чого нам армія, навіщо повинні витрачати на неї гроші, якщо живемо у мирний час та у мирному світі, а гроші йдуть у нікуди замість того, щоби будувати за них, до прикладу, економіку. Це було одним із елементів інформаційно-психологічної війни, що ми зараз чітко бачимо в гарячих точках країни. Внаслідок цього не було відповідного контролю ні за станом Збройних сил, ні за належною підготовкою її лав. Не вистачало грошей не те що на проведення повноцінних заходів, їх навіть на пальне не було! Усе обмежувалось імітацією реальної бойової підготовки.
Навчання проводили на картах, пунктах постійної дислокації як командно-штабні навчання. Багато використовували умовностей, внаслідок чого втратили практичні навички як офіцерів, командирів, так і особового складу. Стосовно матеріального забезпечення війська, то тут винна недолуга політика керівництва, яке намагалося зекономити і під виглядом розпродажу матеріальних залишків наповнити казну. У результаті все, що було бізнесово-привабливим, продали, й ми опинилися в ситуації, коли у Збройних сил не залишилося не те що зброї чи засобів захисту, а й звичайного взуття, форми, одягу.
Я вірю, що навіть таку скрутну ситуацію все ж можливо виправити, якщо робити це зважено та продумано. Зараз у нас все робиться в “пожежному” режимі, бо це – колосальні обсяги та об’єми, які за тиждень чи місяць неможливо відновити. Але ті тенденції, які зараз простежуються, позитивні. Міністр оборони казав, що вже подолали бюрократичні перепони, які були тому, що де-юре ми не перебуваємо в стані війни. Відтак усі закупівлі необхідних для армії речей мають відбуватися за встановленими процедурами, конкурсами тощо. Через цю бюрократичну дурню ми втратили дуже багато часу!