У скрутні й небезпечні часи усі ми потребуємо захисту та віри в те, що є кому його здійснювати – той захист. На щастя, львів’яни можуть назвати своє місто безпечним і почуваються в ньому затишно.

Що й не дивно, адже місто Лева віддавна має захисників і покровителів, які надихають нас бути сильними духом, вірити в перемогу добра над злом, мужньо захищати не лише своє місто, а й усю країну, вести за собою… 

Сьогодні, 6 травня, містяни вшановують Юрія Змієборця – святого, який за легендою поборов велетенського змія, що жив у печері на Святоюрській горі. Святий Юр здавна був покровителем воїнів, захисників вітчизни, оборонців правди. Отож, цілком логічно, що волелюбне та відважне місто Лева перебуває під його опікою. 

За різними історичними джерелами Святий Юрій –  мученик і воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше українських князів. Згодом  він став покровителем України, Київської області (тому зображений на прапорі та гербі Київщини) і патроном  головної святині Галичини та Львова – собору святого Юра, опікуном Пласту, а з 2003 року охоронцем Львова. 

Юрій Змієборець є однією з найвідоміших постатей в християнському світі, чия історія надихала митців упродовж століть. Цей відважний, непоборний воїн зазнав тяжких мук за сповідування Христа і загинув від них 6 травня. Своєю жертовністю святий i пiсля смертi навернув багатьох поган до вiри Христової. Зображення Юрiя на конi зi списом в руках символiзує перемогу Церкви над дияволом – змiєм. 

Святого Юрія у Львові знають та шанують. У місті є три храми, названі на його честь. Найвідоміший з них собор святого Юра, що перебуває в юрисдикції Української греко-католицької церкви, збудований на площі святого Юра. Крім нього, є церква святого Георгія УПЦ (МП) на вулиці Короленка та новий храм святого Георгія УПЦ (КП) на Чернівецькій. У нашому місті біля управління міліції у Львівській області є пам’ятник святому Юрію Змієборцю.

А як розповів “Пошті” історик та львовознавець Петро Радковець, насправді жоден науковець чи серйозний дослідник міста в жодному джерелі не знайшов підтвердження, що Юрій Змієборець – однозначний покровитель Львова, бо це сучасна вигадка… 

“Він один із багатьох, але аж ніяк не єдиний. Насправді три головні храми середньовічного Львова були освячені однаково – на честь Успіння Пресвятої Богородиці: православна церква Успіння Пресвятої Богородиці, латинський кафедральний собор і вірменський храм Успіння Пресвятої Богородиці. В останню суботу серпня, на Успіння Пресвятої Богородиці, в нашому місті завжди було велике свято. Тому я не розумію, чому День міста тепер приурочують вшануванню святого Юрія. Зазвичай це завжди робили  наприкінці літа”, – розповідає Петро Радковець. 

З його слів, пантеон захисників Львова насправді дуже великий, та все ж найперше у цьому контексті варто згадати саме Матір Божу. “Вважається, що Львів від навали турків у 1672 році захистив святий Станіслав Костка. Святий Ян із Духлі також здавна був захисником нашого міста, тому йому навіть встановили колону біля Андріївського собору. Окрім них, Львовом опікувався святий Флоріан, що захищав Львів від вогню. Тепер на головній будівлі управління МВС у Львові є його фігура. 

В нашому краї віддавна існував культ святого Миколая. Навіть княжа придворна церква була названа на його честь. Також у Львові дуже шанували святого Михаїла”, – каже львовознавець. На його думку список захисників нашого міста дуже довгий, його формування є справою теологів, дослідників… Тож не може бути однозначної відповіді, хто є патроном Львова. Проте найдавніших визначити легше: ними є святий Миколай, Іван Хреститель та свята Параскевія.

Як розповів “Пошті” Ілько Лемко, відомий історик та львовознавець, більшість міст мають, так би мовити, сталих покровителів ще від древніх часів. Лише Львів змінював своїх патронів як рукавички. В середньовіччі  шанував багатьох святих (загалом близько десятка). Але покровителями міста був святий Рог та святий Станіслав Костка.  

“Позаяк у ті часи Львову найбільше докучали епідемії й пожежі, то перший із них опікувався охороною здоров’я містян, а другий протипожежною безпекою. Святий Рог жив у XIV столітті, був французьким ченцем, не раз хворів на чуму і зцілював недужих. Він є покровителем аптекарів, лікарів, рільників та в’язнів. Святий Станіслав Костка, що захищав місто від пожеж, був польським святим, єзуїтом, помер у 1568 році від малярії у вісімнадцятилітньому віці.  Коли після двох років по його смерті відкрили гріб, виявилось, що його тіло було нетлінним. Святий Станіслав є й покровителем багатьох польських міст, молоді та студентів”, – веде далі Ілько Лемко.

Як розповів “Пошті” львовознавець, коли до нашого міста прийшла австрійська влада, імператриця Марія-Терезія призначила для Галичини та Львова нового патрона – Архистратига Михаїла. Вочевидь, “старі” святі не відповідали новим політичним критеріям… 

“За радянських часів з’явився новий покровитель Львова – Ленін. А як же інакше трактувати вулицю Леніна, проспект Леніна, проспект Ленінського комсомолу, завод імені Леніна та ще багато чого “імені Леніна” у Львові?  Дванадцять років української незалежності Львів не мав свого покровителя, бо всі “колишні” не відповідали новій політичній ситуації. І ось нарешті у 2003 році львівська міська рада призначила нового патрона для міста – святого Юрія, – пояснює Ілько Лемко. – Раніше він був локальним святим, опікуном лише однієї святоюрської парафії, потім  став опікуном всього міста. Хоч варто зазначити, що з політичної точки зору він не є бездоганним святим, бо за сумісництвом – покровитель… Москви. 

Але нехай би вже Львів зупинився на святому Юрієві, щоб ніхто більше не вигадував нових покровителів нашого міста”. 

П’ятьох сміливців, що рятували людей від куль на київському Майдані, 3 травня у Львові нагородили орденами святого Юрія. Про це у своєму відеозверненні повідомив мер Львова Андрій Садовий. П’ятьох львів’ян – Ігоря Фльорка, Павла Дьокіна, Андрія Седлера, Миколу Притулу та Ігоря Галушку вже охрестили “янголами Інститутської”. 

Орденом святого Юрія нагородили й настоятеля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Степана Суса.