Львів приваблює неповторністю, колоритом, особливим стилем. Це місто легенд, загадок, а також місто театрів, музеїв, кав’ярень, тут кожен куточок зберігає подих історії. Лише у Львові звук дощу по-особливому відбивається на старенькій бруківці, а сіру буденність забарвлюють колоритні мелодії, які  виграють львівські музики. Але попри те Львів для кожного свій, незвичайний та цінний. 

Аби ще бодай трішки більше дізнатись про рідне місто, “Пошта” запитала у львівських екскурсоводів, краєзнавців та істориків, які найголовніші події та історії міста повинен знати кожен свідомий містянин. 

Ймовірно, що історія Львова налічує більше восьми сотень років. 

“Дата заснування міста Лева насправді невідома. А 1256 рік – це не рік заснування міста, а перша письмова згадка про Львів. До того ж у документі зазначено 1259 рік. Та коли науковці почали перевіряти описані в документі події, то встановили, що відбувалося все на три роки раніше. Тож таким чином вивели дату заснування міста”, – розповідає “Пошті” відомий львівський екскурсовод та краєзнавець Петро Радковець.

До того ж співрозмовник зазначає, що місто Лева у ХІІІ ст.  знаходилося не там, де зараз площа Ринок, а трохи збоку – на площі Старий Ринок.

Історичний центр Львова стоїть над річкою. Це колись єдина водна артерія міста – Полтва. Сьогодні її русло сховане глибоко під вулицями міста Лева. Саме про Полтву часто розповідають неправдиві історії. 

“Часто чую, що Полтва тече під Оперним театром. Цього бути не може! Адже  театр збудований на лівому березі ріки”, – каже Петро Радковець. 

Львів – місто єдине та неповторне. Про це свідчить ще одна його особливість – через центр міста проходить лінія головного Європейського вододілу, який розмежовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів. “До прикладу, Сихів – це басейн Чорного моря, а центральна частина – басейн Балтійського”, – зазначає Петро Радковець. 

До Чорного моря також стікають ріки та струмочки, розташовані поблизу залізничного вокзалу. І єдина річка Львова підземна Полтва з’єднує місто із далеким  Балтійським морем.

фото: архів

Розглядаючи місто у світовому контексті, історики зазначають, що падіння руських династій і перехід Львова під польську корону у XIVст. стало переломним моментом для міста Лева. Тоді і відбулася ще одна подія – поява у Львові самоврядування. 

“Магдебурзьке право, або ж самоврядування – це наріжний камінь, яким ми користуємося до сьогоднішнього дня. Ця система управління пройшла випробування майже 800 років”, – певен історик та екскурсовод Ігор Лильо.  

Щоправда, початки самоврядування за магдебурзьким правом простежуються у місті ще від часів Лева Даниловича у середовищі  німецької громади. 

Ренесансний Львів, яким сьогодні пишаються містяни та захоплюються туристи,  появився лише у ХVІ ст. після великої пожежі 1527 р. Тоді згоріло усе місто, загинули майже всі зразки готичної архітектури. 

Відбудова забрала багато часу і зусиль не лише міської влади, а й королівського уряду Польщі. Це чи не найважливіший період в історії Львова, певен працівник центру міської історії Богдан Шумилович.

“Важливим моментом в історії міста було заснування університету. Це не просто навчальний заклад – це система цінностей. Тож його поява показує, що Львів вийшов на вищий культурний рівень”, – розповідає Ігор Лильо.

Та університету довелося понад століття боротися за своє визнання. Його конкурентами були Краківський університет та Замойська академія, які не могли змиритися з появою ще однієї нової вищої школи. 

фото: news.uklon.com.ua

Саме у Львові винайшли гасову лампу, і вона також додала своїх барв в історичний портрет міста. “Хоча, можливо, це звучить смішно та банально, але винайдення гасової лампи також є важливою частиною історії Львова. Кожне місто шукає свого ідентифікатора. Гасова лампа не є чимось видатним, але вона дозволяє нам вирізнитися на тлі інших урбаністичних центрів”, – вважає Ігор Лильо.

Винахідниками лампи були Зех і Лукасевич. Вони замовили у бляхаря металеву ґнотову лампу, пальним для якої став перший у світі гас. Виріб щовечора виставляли у вітрині аптеки. Однак львів’яни виявили байдужість до винаходу, замовлень на лампу не було.

У справі масового попиту на лампу винахідникам несподівано допомогли лікарі. Одного разу у міській лікарні хірурги спробували провести термінову операцію при світлі гасової лампи. Так було доведено, що новий світильник не лише безпечніший, а й гігієнічний. Тож згодом гасова лампа стала народним товаром. 

Богдан Шумилович, каже, що ще однією важливою подією міста Лева стала електрифікація. Так, у 1894-му лініями електропередачі побіг струм і вулицями Львова вирушив перший електричний трамвай. Згодом, у 50-х роках появився і тролейбус. До речі, цього тижня, а саме у вівторок, 15 квітня, світ відзначав день тролейбуса… 

Львівський тролейбус було запущено в експлуатацію 27 листопада 1952 р. Перший маршрут проходив від залізничного вокзалу до центру (пл. Міцкевича). На лінії курсувало п’ять тролейбусів. Уже через два роки у Львові було чотири тролейбусних маршрути, а до 1960 р. уже сім. У 1963 р. Львівський автобусний завод випустив перший тролейбус на базі міського автобуса ЛАЗ. 

Екскурсовод Ігор Лильо додає, що до важливих технологічних речей, які появилися у місті на початку століття, варто також віднести і появу летовища та залізничного двірця. “Прихід комунікацій перетворили Львів на надзвичайно важливий комунікаційний центр, відкрили вікно у світ”,– зазначає співрозмовник. 

А щодо емоційних подій, на думку істориків, Львів може похвалитися приїздом Папи Івана Павла ІІ у 2001 р. “Приїзд папи – це велика та значна подія в межах світового простору, який дає змогу ідентифікувати місто”, – зазначає Ігор Лильо. 

Щодо десятої події в історії Львова, то історики зійшлися на думці, що все твориться саме нині. Сьогодення і є десятою подією, що прославила Львів. Адже те, що відбувається з країною сьогодні, позначиться і на місті Лева. І лише від містян залежить, буде це сторінка історії Львова, якою можуть пишатися нащадки, чи навпаки, яку перегортатимуть якнайшвидше, зашарівшись від сорому.