То якої ж міліції хочемо?
Громадськість Львова озвучила своє бачення першочергових реформ у МВС. Правоохоронці ж певні: змінами у міліції мають займатися передусім спеціалісти
Найперше, що цікавить людей у неспокійний час, – хто і як гарантує їхню безпеку. Революція Гідності чітко показала, що громадянам нема на кого сподіватися, крім них самих. Тому й почали гуртуватися, створили Самооборону, яка досі патрулює вулиці міста. Нині ж особливо гостро постає питання: навіщо нам міліція, якщо довіритися їй боїмось? Отже, потрібні реформи.
Про реформування міліції у Львові говорять давно. І не лише говорять – уже встигли напрацювати “Добровільну реформу міліції” з чіткими пунктами майбутніх змін, новацій. У місті добудовують нове прозоре (себто скляне) управління міліції, що має бути символом її доступності і відкритості перед громадою. Проте сьогодні, коли громадяни активно взялись усіх люструвати, виникає питання: хто залишиться? Яким має бути міліціонер, аби зостатися в лавах МВС?
Починаємо з кадрових змін
У Львові питання змін міліції набуло широкого громадського обговорення, до якого залучили представників Самооборони, юристів, кадрових спеціалістів і топ-менеджерів. Спільно дійшли висновку, що реформи повинні починатися з кадрових змін і модернізації матеріально-технічної бази.
Не секрет, що основні проблеми МВС сьогодні – низький рівень довіри громадян і сам персонал, навчений працювати на систему, яка своєю чергою не дбає про нього, не цінує його. Системі потрібні лише виконавці, тому зараз в Україні маємо авторитарну систему, яку було створено ще за часів Сталіна для захисту режиму і набивання кишень.
“Після останніх подій, зокрема Ночі гніву, я остаточно зрозумів, що міліція – це люди, до яких ліпше не підходити, бо вони точно не допоможуть. Можуть нашкодити. Зараз, коли Самооборона вже більше місяця частково замінила міліцію на вулицях Львова, ми побачили, що система дійсно прогнила і є неефективною. Якщо половина нинішніх міліціонерів звільниться – втрат не буде, а бюджету залишиться вдвічі більше”, – певен Валерій Веремчук, керівник місцевої Народної самооборони, депутат міськради.
З його слів, відколи у місті почала діяти Самооборона, яка своєю чергою вивчала роботу міліції, аби мати можливість частково її замінити, з’ясувалось, що майже 80% львівських міліціонерів – кабінетні працівники, яких на вулицях міста не побачиш.
“Коли ми почали спільно патрулювати, побачили, що у міліції патрулюють лише 15% маршрутів. Бо просто більше нема кому ходити! Не знаю, як за нинішніх умов ця структура взагалі існує. Але, з іншої сторони, якщо подивитись, якою є зарплата міліціонера, як йому доводиться працювати в системі, де “я – начальник, ти – ніхто”, зрозуміло, чому маємо такі проблеми. Окрім осуду громадськості, низької зарплати, міліціонери не мають того соціального захисту, який є в інших державах”, – каже Валерій Веремчук.
Проте, з його слів, не можна казати, що всі міліціонери негідники. Є люди, які хочуть працювати і готові змінюватись, “є толкові і адекватні люди, які не віддавали і не виконували злочинних наказів навіть тоді, коли на них тиснули”.
“Є достатньо молодих людей з вищою освітою, які, переживши всі нещодавні події, готові йти працювати у міліцію. Коли ми матимемо нового начальника міліції Львівщини, намагатимемось залучити їх, аби вони мали шанс себе реалізувати в цій сфері. Бо коли одна людина потрапить у систему, система її з’їсть, але коли їх буде багато і вони матимуть відповідні цінності й мотивацію – вони зможуть самі змінити систему. Що треба зробити, аби змінити ставлення людей до міліції? Усе просто – треба змінити ставлення міліції до людей”, – переконаний Валерій Веремчук.
Відтак, на думку керівника місцевої Народної самооборони, нині зміни у міліції треба починати саме з кадрів і принципово іншого їх добору. “Якщо залучити до цього хороших фахівців, які є в приватних структурах для налагодження бізнес-процесів, ми зможемо реформувати цю систему. Сама система не очиститься. Якщо зараз послабити тиск та увагу громадськості, чимало чиновників і посадовців подумає, що вони зможуть пересидіти, доки хвиля обурення стихне. Народ заспокоїться, влітку відпочине, а потім вони знову повернуться до старих схем. Тому треба нині змінювати кадри і процеси та залучати до цього спеціалістів”, – каже Валерій Веремчук.
Залучатимуть фахівців із кадрової політики
Добором кадрів у світі, зрештою, вже і в Україні, займаються спеціальні фахівці. У нас вони здебільшого працюють на великі бізнес-структури, щоби зробити їх ефективнішими й уникнути випадкових людей на посадах. Оксана Краснопольська, директор бізнес-розвитку RTC, що вже майже 10 років займається питаннями добору персоналу, переконана: інструменти, якими користується успішний бізнес, можна застосовувати і в лавах міліції. Це дасть змогу залишати на посадах людей, готових виконувати свою роботу гідно, і передбачати їх дії у різних кризових ситуаціях.
“Нині важливим є критерій, за яким треба відбирати і тестувати персонал. Тут усе починається з того, які цілі ставлять перед міліцією. Якщо це державна структура, то основне завдання, яке стоїть перед персоналом, – виконати наказ. Тоді в системі залишатимуться люди, які чітко його виконують, не аналізуючи. Вони стрілятимуть і арештовуватимуть людей без перебору. Якщо ж головна вимога до міліції – забезпечувати порядок, а не просто виконувати вказівки згори, то будуть зовсім інші критерії добору персоналу”, – розповідає Оксана Краснопольська.
З її слів, сучасні кадрові спеціалісти володіють інструментами, які з точністю 80% можуть спрогнозувати поведінку людини в тій чи іншій ситуації. Так уже сьогодні можна чітко сказати, як поводитиметься 8 з 10 людей у ситуації Майдану.
Що треба зробити, аби змінити ставлення людей до міліції? Усе просто – треба змінити ставлення міліції до людей
“Я знаю, як зараз працює міліція, її організаційні структури, тому можу сказати точно – бізнес у такому випадку збанкрутував би вже через 2 місяці. Це вдвічі, втричі “роздуті” штати з відсутністю чітких пунктів стосовно того, чим ці люди повинні займатися, які цілі перед ними стоять. Нині треба зменшити кількість персоналу, збільшити фінансування і правильно відібрати людей. Тоді ми збільшимо ефективність роботи і міліція стане дійсно сервісною службою для населення”, – каже Оксана Краснопольська.
З її слів, це не означає, що сьогодні треба вигнати всіх міліціонерів без права повернення на посаду, адже є система, яка дозволяє залишати найкращих і найпотрібніших людей.
Робота для галочки?
Нині ефективність роботи нашої міліції вимірюється показниками. Кожен працівник (чи то даївець, чи слідчий, чи розшуківець) повинен здавати звіти про свою роботу за добу, місяць, рік. Тобто вся робота зорієнтована на створення показників. Проте наскільки відповідають ці цифри реальній картині – можна лише здогадуватись.
“На мою думку, перша помилка Люстраційної ради в тому, що перевірка осіб, які претендують на ключові посади, пішла шляхом дослідження кількості їхніх речей, повноти валіз, колишніх гріхів. Але жоден претендент на посаду не говорить, яким шляхом і як працюватиме далі, що і як змінюватиме. Усі кричать лише: “Я не крав!”, “При мені менше били!”, “Я розкрив убивство!” Це дуже пахне нафталіном. Ніхто не каже: “Я не матиму 15 кабінетів”, “Віддам на аутсорсинг (угода, за якою робота виконується людьми з зовнішньої компанії, що зазвичай є також експертом у цьому виді робіт. Аутсорсинг часто використовується для скорочення витрат, – “Пошта”) кадри”, “Залучу професіоналів, які допоможуть перетворити роботу міліції, аби вона відповідала світовим стандартам”, – вважає юрист Олег Мицик.
Громада вимагає кадрових змін у міліції: відсіяти “непотрібних”, на половину скоротити теперішній штат, підвищити зарплати, залучити фахівців із кадрової політики
З його слів, людям, які працювали в старій системі, лише в страшних снах може наснитися, що в них можуть забрати ті повноваження, які вони мають зараз. А розформовування кадрів нині означає лише одне – знищення величезного дохідного механізму. “Класично є два варіанти розвитку правоохоронної системи: сервісна модель і класична репресивно-поліційна. Перед працівником міліції постійно стоїть дилема: виявив він правопорушника, а що далі з ним робити? Поговорити, аби не повторив скоєного? Чи будь-якої ціною облікувати це правопорушення? На облік дріб’язкових правопорушень витрачаються величезні кошти платників податків, треба створити багато паперів, аби просто поставити галочку”, – каже Олег Мицик.
Зі слів юриста, нині важко визначити іншу модель оцінки діяльності міліції, крім підрахування показників. Це, здавалось би, хороший спосіб підрахунку – визначати, скільки сталося квартирних крадіжок і скільки з них розкрили. Але тут теж є свої нюанси…
“Наведу приклад курйозного випадку, який стався ще у 2004 році у Харкові. Там за ніч людина вкрала 18 каналізаційних люків, і її змусили написати 18 явок з повинною та облікувати 18 кримінальних справ. У цю ж ніч обікрали 18 квартир. Жоден злочин не розкрили, але за показниками це виглядає 50% на 50%. Відтак видається, що “на паперах” міліція працює ефективно. Ще одним критерієм оцінки, крім показників, може бути рівень довіри громади. Але його визначити дуже важко. Для цього треба виробити об’єктивні критерії оцінки. На жаль, більшість людей хоче чути про нагальний результат, тому й маємо маразматичну кількість арештованих. А треба стежити, чи дійсно злочин розкривається, чи міліціонер не вигадує отих показників”, – каже Олег Мицик.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
І взагалі, зараз правоохоронні органи не стільки деморалізовані, скільки перебувають у складній ситуації, тому головне – не добити… Бо люди згодом взагалі боятимуться вийти на вулицю.
Є проект закону України про поліцію і поліцейську діяльність. Зараз у Києві над ним активно працює робоча група, аби він був максимально дієвим у сучасних умовах. Сам законопроект добрий, але його треба шліфувати. Якщо буде в державі спокій і стабільність, то вже з 2015-ого може запрацювати поліція.
Колись до міліції брали людей, які мали вищу освіту, тих, хто працював на підприємствах і в інших закладах. Сьогодні ситуація змінилася. Думаю, учасники Майдану можуть також працювати в правоохоронних органах... Звісно, якщо вони підходять за всіма параметрами. Йдеться про відповідний фізичний і психологічний стан. Цих людей потрібно скерувати на спеціальну підготовку.
Щодо питання скорочення у міліції, то передусім потрібно братися за управлінські структури. Думаю, на цьому етапі (поки не створено реформ міліції) жодних подібних кроків не треба робити. У райвідділах скорочувати працівників не можна, їх і так мало.