Не лише на каву, а ще й постріляти

Покататися на танку, стрибнути з парашутом, пошукати криївку – саме такі розваги тепер пропонуватимуть туристам. “Пошта” спільно з екскурсоводами та львовознавцями розповідає про мілітарний туризм

фото: rmclviv.wordpress.com
Через напружену політичну та економічну ситуацію в країні туристична сфера у Львові похитнулася. Тож, аби привабити нову когорту туристів, львівські туристичні фірми зайнялися пошуком нових, досить нетрадиційних для Львова форм туризму… Відтак у Львові зароджується мілітарний туризм. 
“Напередодні свят до Львова планують приїхати набагато менше людей аніж торік. Такий висновок можна зробити, порівнюючи кількість заброньованих місць – це одиниці. Приїжджий туризм у місті “зліг”… Говорячи про внутрішніх туристів, то люди не так налякані, як виснажені фінансово, тому не дуже подорожують. Своїх клієнтів втрачають ресторани, кав’ярні, готелі, турфірми, екскурсоводи. 
До того ж, для Львівщини негативну роль відіграли міфи про бандерівців, про те, що в нас всі ходять озброєні... Це абсурд, який показує російське телебачення, але люди цьому вірять. Хоча до того приїжджали до нас, відпочивали”, – розповідає “Пошті” директор львівської турфірми та член Львівського туристичного альянсу Сергій Кушнір. 

Новий напрямок туризму 

Як зазначає співрозмовник, у його компанії нині працюють над розробкою нового проекту – мілітарного туризму. “У Львові є ще один сектор туризму, який ще не розкрутили. З історії України відомо, що на західних територіях, зокрема в Галичині, вели партизанські війни, копали криївки. Тож нам потрібно обіграти це. Йдеться про такий собі активний туризм, де гості зможуть не лише побувати на екскурсіях, а й стати учасником реконструкцій військових дій, набратися досвіду, навчитися стріляти”, – зазначає директор турфірми.
Сергій Кушнір каже, що така ідея в нього виникла, коли ще під час революції його компанія приймала групу людей, яка хотіла поспілкуватися з військовими, з нашими організаціями безпеки міста: Варта, Автомайдан, Самооборона. “Отож, під час такого мілітарного туризму гості не лише дізнаються про історію партизанства, антиокупаційні моменти, а й про нашу Самооборону. Проте говорити про комерційну складову зарано. Проект потребує розробки, нових ідей”, – каже Сергій Кушнір.
Загалом ідея військового туризму полягає в тому, аби зібрати інформацію про різні військові дії на території краю. Це місця відомих битв, окопи, залишки техніки, бункери, музеї зброї, танки та військова техніка, місця поховання загиблих воїнів. До мілітарі-туризму також відносять стрільбу зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах, відвідування воєнних концтаборів та в’язниць.  
Львівські екскурсоводи певні: у місті є чим зацікавити любителів військового туризму. “У Львівській академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного є музей, присвячений теперішньому Західному оперативному командуванню та колишньому Прикарпатському воєнному округу. Думаю, що зараз така тематика для туристів може бути цікава. Щодо криївок, то на території міста їх не було. Неподалік Львова є село Грімне, де відновлена криївка ще з часів Р. Шухевича, це якраз післявоєнний період. А в селі Зашків, що на Жовківщині, є музей полковника Євгена Коновальця та криївка воїнів УПА”, – розповідає “Пошті” львівський екскурсовод Петро Мацук. 
Туристи зможуть не лише побувати на екскурсіях, а й стати учасником реконструкцій військових дій, набратися досвіду, навчитися стріляти
Також співрозмовник каже, що у Львові на вул. Промисловій можна постріляти з автомата Калашнкова та інших видів зброї. Навіть на бронетранспортері можна покататися, але оренда машини коштує близько 800 гривень за годину. “Весь Львів ще у радянський час працював на воєнно-промисловий комплекс. Тут була велика кількість підприємств. Тепер це все закрито”, – зазначає Петро Мацук. 
Екскурсовод певен: для туристів буде цікаво навіть подивитися, що виготовляють на Львівському бронетанковому заводі, державному авіаційно-ремонтному заводі. Проте, на жаль, екскурсії для цивільних на таких підприємствах не проводять. 
“Ми не проводимо екскурсій, оскільки в нас закрита установа. Але часто відбуваються ознайомчі екскурсії, зокрема для курсантів академії сухопутних військ, бували в нас  на екскурсії прокурори. Чесно кажучи, ми навіть і не думали, аби проводити екскурсії для туристів, мабуть через те, що це складна процедура. Потрібно взяти дозвіл у керівництва аж у Києві, – розповідає “Пошті” начальник відділу маркетингу Львівського бронетанкового заводу Богдан Шандра. – Наш завод, як технічно оснащене підприємство, досить потужне, нам є що показати. Пригадую, навіть влаштовували екскурсію міському голові Львова, були також голови райрад, ми проводили конференції для керівників львівських підприємств. Тоді це були ділові екскурсії”. 

Про музей-бункер

А Петро Радковець, відомий львівський екскурсовод та краєзнавець, вважає, що військовий туризм зараз викликає не дуже позитивні емоції. “Говорити про такі речі зараз – це тиснути на больові точки”. Екскурсовод  також зазначає, що туристів у місті й справді поменшало. На його думку, порівняно з минулим роком десь на відсотків 30-40. Але більше  приваблять туристів, вважає Петро Радковець, екскурсії по львівських бомбосховищах. 
Розповідає, що в нього навіть була ідея створити музей у якомусь сховищі, аби показати містянам, що і як робили люди у надзвичайних ситуаціях. “У нас була ідея зробити музей у якомусь сховищі, виставити там обладнання, яке використовують під час надзвичайних ситуацій, карти, щоб люди приходили і дивились, як ліжка застелені, як там кухня обладнана, як вентиляція працює. Аби люди могли приходити в такий об’єкт і дивитися, як воно… Та наразі з того нічого не вийшло. Ми найперше зіткнулися з тим, що не знаємо, кому ті об’єкти, ті бомбосховища належать”, – каже Петро Радковець.
Екскурсовод розповідає, що такі музеї-бункери є в Німеччині, Польщі, Чехії. Найбільш динамічно військовий туризм також  розвивається у США, Ізраїлю, Франції. 
Загалом мілітарі-туризм, як активний вид відпочинку, найбільш популярний в тих країнах, де армія має хорошу технічну базу. До прикладу, військові бази США розташовані по всьому світу, тому деякі турфірми Америки нелегально продають туристам путівки в місця реальних бойових дій. У Китаю списані іноземні військові кораблі уряд перетворює на музеї. У В’єтнамі військовий туризм – це стройова підготовка в умовах джунглів. 

 До теми                             
Лідери туристичного ринку пропонують закріпити права українських туристів на законодавчому рівні, інформує сайт Асоціації лідерів турбізнесу України. В Асоціації певні: законопроект зробить туризм максимально прозорим. У ньому чітко прописані механізми відповідальності між суб’єктами. 
“Ми пропонуємо використовувати типовий договір на обслуговування і туроператора, і туриста, і агента, в якому будуть прописані 70% загальних правил, інші 30% туркомпанії зможуть додавати від себе, залежно від типу своєї діяльності”, – каже президент Асоціації лідерів туристичного бізнесу України Олександр Новиковський, відзначивши при цьому, що норми, які прописані в цьому законопроекті, схожі з європейськими. Експерт повідомив, що ще буде радитись з представниками туристичного ринку і вносити правки для того, щоб цей законопроект був зареєстрований у ВРУ. 
Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України
Як на мене, тема військового туризму неймовірно важлива, до того ж у теперішні дні. До прикладу, помітив, що мілітарне зацікавлення активізувалося у європейських країнах.

Військовий туризм – передусім активний відпочинок. По-перше, вважаю, що він допоможе підтримувати фізичну форму. По-друге, сприятиме згуртуванню людей. Цієї наділі, до прикладу, близько 200 людей навчатимуться основних правил орієнтування в лісі, як надати першу невідкладну допомогу...

Тобто, перший крок вже є – у людей виникла зацікавленість. До того ж бізнесмени з військового туризму зможуть мати певний зиск. Але розкрутити цю сферу буде на перших порах важко: потрібно закупити відповідне спорядження, що немало коштує, найняти спеціальних інструкторів.

У нас на Львівщині є військово-спортивна база, де готували свого часу військово-морських піхотинців, навчали орієнтуватися в горах. Певен: для багатьох побувати в горах цікаво, а якщо ще з військовою метою, то це набуває, я б сказав, військової романтики. Хоча ця романтика дуже швидко розвіюється, проте навички залишаються.

Для того, щоб національна безпека була надійна, повинні бути надійно підготовлені громадяни. Це і фізична витривалість, і технічна грамотність, потрібно вміти орієнтуватися у військових званнях, наказах, вміти користуватися зброєю, військовий туризм така собі галузь, що звичайно сприяла б цьому.

У Львові для мілітарі-туризму є багато можливостей. Маємо базу літніх видів спорту Міноборони України, там готують близько шести тисяч дітей. Керівництво там дуже лояльне, тож готове до співпраці із підприємцями. На базі є відкриті, закриті басейни, стрілецькі тири, іподром...

Також маємо Яворівський полігон, там можна залучати цивільних для проведення військових атракцій. Знаю, що там молодіжні організації проводили туристичні збори і походи, навіть деякий час у пейнтбол грали. Головне в цій справі бажання.

Щодо створення музеїв на базі бомбосховищ також прекрасна ідеї. Може їх нарешті належно облаштують. Пам’ятаю, кілька років тому, коли перебував у Польщі, заїхав на один із колишніх радянських аеродромів. Там були ще ті старі винищувачі 70-80 років. Ті літаки навіть не злітали, а просто їх заводили і вони по летовищу їхали. От сидить у тому винищувачу пілот військовий, а позаду турист такий задоволений, навіть при тому, що літак рухався тільки по злітній смузі, а не злітав. Але люди за таку атракцію платили гроші. За кордоном практикують військовий туризм. Тож чому би і нам таке не спробувати організувати?
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4562 / 1.65MB / SQL:{query_count}