Треба розуміти, що завжди в час напруження знаходяться більш радикальні політичні сили, які хочуть радикалізувати ситуацію, піти далі, ніж сили помірковані. Існує на загальноукраїнському рівні, на обласному рівні, такий елемент, який відповідає настроям радикально налаштованих людей, які бачать, що треба йти далі, бо те що відбувається – елемент старого консервативного…

Але є й закони, є загальноукраїнська ситуація, i на це треба зважати. Можливо, є й такі, хто не задоволений чимось чи кимось. Є такі, хто хотів би революцію до безмежності, до основ все поруйнувати і тоді починати щось нове… але є межі деструкції.

На Львівщині проблеми конфронтації з владою немає. Бо, як би там не було, є обласна рада, яка є легітимно обрана, яка відображає політику опозиційних політичних сил, яка опонує центральній владі, яка, до речі, в межах права перебрала на себе повноваження обласного представництва центральної влади, яке вважається нелегітимним. Тому з точки зору легітимності перехід влади є цілком логічним, зрозумілим, законним…

Проте взяти владу для того, щоб її просто взяти, нерозумно. Влада – це всього лиш інструмент, який беруть для того, щоби вирішувати якісь проблеми. Думаю, облрада є достатньо підготовленою для того, щоб не просто забрати владу. А наскільки готові ті сили, які прийшли з барикад, із революції, які кричать “дайте нам владу”.

Я дуже сумніваюся, що ці люди готові братися за той комплекс питань і проблем, які постануть перед ними, якщо вони назвуть себе владою. Це вічна проблема. Проблема не сьогоднішньої революції, а навіть ще Французької, яка є революцією класичного зразка. І тоді ці найбільші радикали не давали можливості жити нормально. Ми у ХХІ столітті повинні зрозуміти, що революція робиться не тільки для того, щоби спростити все.

Мені здається, що перехід влади від адміністрації до обласної ради відповідає моменту, бо він показує, що на сьогоднішній день ця влада не користується підтримкою населення. Львів мені здається може бути функціональним.

А щодо того, що суд заборонив Львівській міськраді оприлюднювати ухвалу про визнання Народної ради, це свідчить про те, що будь-яке рішення прокуратури стоїть на ґрунті збереження закону і законності, трактуючи практично цей закон, який прийнятий з тими порушеннями і тим режимом для самопідтримання.

Відтак вимальовується проблема правосвідомості і справедливості. На якому ґрунті ми маємо стояти? На ґрунті права, який прийнятий несправедливим режимом? Звісно ж ні, то чи можемо ми вважати рішення, правові акти ними прийняті як такі, які треба виконувати, які сприятимуть розвитку…

Чим більше будуть створювати рад, тим більше буде розпорошуватись відповідальність. У нас, як хочуть знайти винного, створюють цілу купу комітетів, підкомітетів, рад, тимчасових рад. Так відбувається відтягування часу, аби не робити чогось справді важливого, а з іншого боку це — уникнення відповідальності.

Адже в народну раду ж будуть входити люди, які не зобов’язані виконувати функції, люди, яких не обирали, за них не голосували. І, зрештою, є ще один аргумент – те, що зараз відбувається у Львівській ОДА, це крайні форми відчаю, у ньому люди хапаються за останню надію, аби легітимізувати процес і виконання представницьких функцій.

Сам акт захоплення ЛОДА політичний, це не юридично підкріплена акція, її не можна якось юридично фахово пояснити. Адже немає чітко прописаного в законі, що обласна рада може перебирати на себе повноваження адміністрації.

Та, з іншого боку, цей політичний акт свідчить про те, що втрачена легітимність конструкції президентської виконавчої влади, відновити її в такому вигляді, як вона була, вже неможливо.

Звичайно, що доведеться легітимізувати владу на місцях у такому форматі. А в обласній раді все ж фахівці в порівнянні з іншим населенням, які не мають відношення до прийняття політичних рішень. Багато залежатиме від масштабу, в якому відбуватимуться події, зокрема й захоплення ОДА. То вже немалий масштаб. Якщо це пошириться Україною, то новоутворені ради можна буде легалізувати. Якщо вони будуть користуватися легітимною підтримкою на місцях, то їх можна буде легалізувати і законодавчо.

Частина активістів налаштована дуже рішуче і хоче формувати виконком. Бо зараз фактично виходить, що Олег Сало і далі всім керує, щоправда лише по телефону, чи в якихось інших приміщеннях, де зараз збираються державні чиновники. Потрібно наповнити реальним змістом ухвалу обласної ради про створення виконкому.

Якщо в нас є Народна рада, то має бути і Народний комітет. Виконкоми створюють за рахунок громадської мобілізації. Треба поставити кураторів від громадського комітету над існуючими структурами, давати їм пропозиції і вимагати їх втілення.

Фактично ми запрошуємо всіх небайдужих спеціалістів, фахівців і людей із баченням того, що треба робити в області, до Народного громадського комітету. Це буде народний уряд на місцях, що максимально допомагав би органам та структурам, які займаються життєдіяльністю міста та області. Якщо в когось є серйозні програми чи ідеї, які роками ігнорували, зараз їх можна втілити. Громадськість готова взяти на себе обов’язок керувати справами області.

Будь-яка виконавча структура повинна мати легітимність, а це – підтримка народу. Тому, щоб створити виконавчий комітет, слід провести голосування на народних зборах. Це нормальна практика в умовах правового вакууму. Якщо ми не визнаємо Януковича, якщо ми не визнаємо політичну вертикаль, то повинні бути послідовними. Повинні знати, що кожен держслужбовець, який перебуває на службі у виконавчої вертикалі, є прислужником цієї системи.

Тобто, визнаючи наприклад якогось Петренка чи Іваненка, які працюють в адміністрації, ми визнаємо Януковича. Якщо обласна рада боїться чи не готова брати на себе відповідальність, то її треба до цього підштовхнути.

Всі конфлікти, які зараз відбуваються, є через те, що обласна рада зволікає з формуванням виконкому. Тобто, виходить так, що голова виконкому ,згідно ухвали, вже є – це Петро Колодій, але сам виконком ніхто не створює. Не було політичних заяв від департаментів, управлінь про визнання виконкому, як легітимного органу місцевого самоврядування. Це дало підставу до екстремістських дій. Відтак його запропонували створити на дуже дивних засадах, такі дії неприйнятні.

Зараз говорять, що територіальні громади не є юридичними особами, тому не мають потрібних повноважень. Я думаю, що це спекуляція правом. Якщо вони опираються на Цивільний кодекс, а його прийняла Верховна Рада, яка не є легітимною за їхніми поняттями , виявляється, що і Цивільний кодекс теж не є легітимним. Тому є момент паралогічного мислення далекого від логіки.

Згідно з Конституцією, територіальні громади існують де-факто, вони не потребують бути юридичними особами, делегують своїх представників і через них здійснюють свої повноваження. На жаль, прекрасну ідею створення виконкому використали правові екстремісти з дуже оригінальним розумінням і тлумаченням права. Але які наслідки будуть за такої поведінки, залежить від того, наскільки вони зможуть мобілізувати прихильників, як буде розвиватись політична ситуація, наскільки вона буде керована чи не керована.

Звичайно було б найкраще, якби політичну відповідальність за формування виконкому взяла на себе обласна рада як верховна легітимна установа у Львівській області. Бо якщо цю відповідальність візьмуть на себе не зовсім зрозумілі люди, не буде потрібної легітимності.

Думаю, що зараз цим не займаються, бо парламентські фракції діють парламентськими методами, інакшого вони собі дозволити не можуть. Різкі гучні заяви спроможні дозволити собі політичні екстремісти. Вони можуть говорити будь-що, бо за це не відповідають. Ідею виконкому треба гарно і правильно втілити, щоб виконком не заважав діяльності області, а допомагав, був легітимним.

Якщо громадська ініціатива створення виконкому буде відбуватись правильно, сюди приходитимуть люди зі своїми планами, проектами пропозиціями, якщо в громадських активістів будуть цікаві проекти, що можуть покращити життєдіяльність області, то їх треба розглядати. Були випадки, коли під час революційних рухів революційний провід закликав громадськість до співпраці і люди приносили фантастичні проекти. Є люди, які роками щось планують, роблять, але ми про це не знаємо.

Зараз не можна анулювати органи існуючої влади, бо тоді буде хаос. Те, що сьогодні вимагають деякі активісти, – це анулювання будь-якої влади, ми не можемо цього допустити. Але треба робити реформи, які повинні покращувати життя.