Коли рук уже не опустити…

Марта Пивоваренко, психолог-соціонік, – про психологічне підґрунтя революції в Україні, її наслідки та причини

фото: Вікторія Савіцька
– Революція має не лише політичне, економічне підґрунтя, а й психологічне. Марто, означте його, будь ласка, в українському контексті.
– Є кілька чинників, які спричиняють зміну ставлення, а ставлення також належить до психологічних особливостей. Є таке поняття як національний характер. Це така сукупність рис, які архетипово передаються з покоління в покоління, які керують нами, тим паче в екстремальних умовах. 
Саме український національний характер погано реагує на прояви агресії. Національний характер – це така пелена, яка лягає на все населення країни, не зважаючи на індивідуальні характери. Отож, українці реагують на агресію або надто слабко, впадаючи в ступор, або надто сильно, бунтуючи надміру.
А будь-які поступки з боку влади спричинили би зменшення конфлікту, та їх немає, а навпаки, влада тисне. Тиск – вияв сили, його логікою не поясниш, відповідно на неї була реакція, в даному випадку агресія. 
– Які ж її наслідки для психіки? 
– Після вияву афекту настає емоційне виснаження. Але українці стануть більш упевнені в собі. Зараз люди в ейфорії, вони не те, що не бояться, вони, навпаки, відкривають обличчя, щоби показати своїм близьким родичам, от дивіться, це я, я не ховаюся, я піддаюся загальній ейфорії національного спротиву. Вже зараз така ситуація, що або ми до кінця, або нам кінець. 
Більшість революцій на Заході, підняті молоддю. Якщо подивитись на обличчя нашої революції, то чимало людей старших, які жили за радянського часу. Вони знають, як тоді було, і не хочуть повертатися туди. 
Зараз відбувається боротьба за тонке відчуття свободи. Люди справді готові до цього. Вони готові віддавати і життя, і здоров’я. Це поняття такої масової національної культури. І щоб щось змінити, треба цьому піддатись. Більшість людей, які зараз у Києві, активно діють на Майдані, вони готові до дій, їхня готовність є практично постійною. 
– Революція для українців – нормальне природне явище чи аномалія?
– Умовно є дві групи людей, перша – зміни проводить в умах. Такі люди за свободу, вони за зміни глобальні, але не радикальним способом. А друга група, навпаки. Вона нормально ставиться до змін радикальним способом. Це як в організмі, якщо десь хворіє, туди збігаються лейкоцити. 
Вже зараз така ситуація, що або ми до кінця, або нам кінець
 До теми                                         
Психолог Наталія Шапошник раніше розповіла “Пошті”, що революційні події у нашій країні спричинені “політикою регресії”, і те що відбувається — єдиний шанс вилікуватись від безпорадності. “Індивідуум має відчувати психологічну можливість впливати на політику і спостерігати за результатами своїх зусиль. Та ситуація, яка була в нашій державі останні три роки, сприяла швидкій регресії суспільства. 
Ми регресували до радянського світогляду та самовідчуття. Люди перестали себе поважати, дозволили собою потурати. Але коли дійшло до насильства, ця стиснена пружина розпрямилася. Ми ні в якому разі не можемо дозволити загнати нас у той стан безпорадності, з якого намагаємося вийти. Повернення звідти може не відбутись, – розповідає Наталія Шапошник.
– Те, що відбувається – наш останній шанс відчути себе людьми, досягнути особистісної і громадянської зрілості. Це останній шанс видужати. Я б сказала, це можливість національного зцілення від стану вивченої безпорадності (стабільного стану, коли людина не вірить у свої сили і коли зовнішні події відчужені від її зусиль, дій і бажань, коли людина переконана, що не може ні на що впливати). Як на мене, наше суспільство за три роки ввели в такий стан”.
Якщо в нашому організмі це нормальне явище, то в контексті держави і державотворення також. Це природна реакція на таке явище “верхи не хочуть жити по-новому, низи не можуть жити по-старому”. Якщо відбувається зіткнення інтересів, то повинен бути конфлікт. 
– Які люди зараз на Майдані, охарактеризуйте їх.
– Там багато людей такого центральноукраїнського типажу. Люди-господарники, які люблять діяти в межах законів, які відповідають демократичним принципам. Коли йде тиск на демократичні принципи, то в них це викликає активне обурення, вони схильні до відстоювання інтересів. Я їх називаю українськими Котигорошками.
– Яка роль львів’ян на київському Майдані. Чи їх можна виділяти, чи там громада є монолітом?
Є три фактори, які виділяють львів’ян з-поміж решти. Вони свободолюбиві, тому що ближчі до Європи, та мають таку набуту рису характеру – аристократи духу, так би мовити. Другий фактор – вільніший доступ до інформації та інтенсивніша комунікація людей між собою, це збільшує реакцію. 
Третє – краща підготовка. Знання нам розв’язує руки. І коли такі люди потрапляють у масу, то вони навколо себе збирають людей, які менше знають. Зараз львів’яни досі в фазі спостереження, але вони готові реагувати. 
Розмовляла Вікторія Савіцька

Наводимо соціотипи активіста-рево­лю­ціонера та Віктора Януковичa. Аналізуючи сильні та слабкі риси цих двох індивідів, можемо спробувати передбачити розвиток подій у нашій країні. “Пошта” повторює соціонічні портрети, складені соціоніком Олексієм Пивоваренком. 

Віктор Янукович

Його соціонічний тип – “Драйзер”, підтип – “Жуков”. Він живе за девізом: “Робота – це багатство”.
Завдяки своїм вродженим задаткам і здібностям “Драйзера” добре вміє:
– відстояти свої матеріальні інтереси;
– примушувати, підганяти і підкорювати собі інших;
– організовувати господарство та керувати людьми;
– завжди знаходити користь для себе в проекті, до якого залучений;
– моральним тиском і підкреслено хорошим ставленням вирішувати свої справи.
Завдяки своєму підтипу “Жуков” добре вміє
– перемагати супротивника вольовим натиском, силою та безстрашністю;
– залякувати і знешкоджувати опонентів своїми та чужими руками;
– вимагати, лякати, підкорювати, воювати і перевіряти оточуючих на міцність;
– для перемоги використовувати будь-які засоби.
Прагне:
– визначеності та стабільності в житті;
– мати державні звання та відзнаки, бо без них себе недооцінює;
– стати якнайбільш заможним і впливовим, щоб захиститися від можливих проблем у майбутньому;
– затято та вперто боротися з тими, кого вважає недоброзичливцями та ворогами.
Дуже любить:
– працювати на видимий результат;
– робити пожертви бідним і знедоленим.
Дуже не любить:
– ситуацій невизначеності та очікування при змінах у своєму житті;
– коли випадок різко змінює його плани.
Потребує:
– підказок щодо технології виконання його роботи;
– прогнозів стосовного того, що його чекає у майбутньому;
– докладного та детального пояснення доцільності певних дій;
– порад щодо того, як ефективніше втілити будь-який його задум;
– упевненості у відносинах і фінансах.
Активізується: 
– у ситуації силового протистояння;
– коли з’являється нагода заробити більше.
Йому притаманні: 
– висока фізична працездатність;
– стимулювання тих, що йому потрібні морально та матеріально;
– емоційний та фізичний тиск на оточуючих;
– вияв благодійності та щедрості до бідних і знедолених;
– готовність платити за реально видимий результат, а не віртуальний;
– залишати останнє слово за собою.

Типовий мітингувальник

Його соціонічний тип – “Гамлет”, наставник. Йому як представнику соціотипу “Гамлет” властиві такі риси характеру: передбачливий і далекоглядний провидець усіляких небезпек, схильний до сумнівів і коливань, інколи занадто драматизує події, за натурою фаталіст. Бентежна та неспокійна душа, аристократ духу. До всього ставиться серйозно та відповідально. 
Уміє:
– викликати в людей необхідні для праці та боротьби емоції;
– глибоко розуміти людську душу;
– заряджати своїм настроєм оточуючих;
– продукувати величезну кількість ідей;
– бути дуже коректним, уважним і ввічливим, а при потребі – жорстким і безкомпромісним;
– переконливо грати чужі ролі, особливо трагічні чи трагікомічні;
– у своїх ділових контактах враховувати особисті симпатії і антипатії;
– довго пам’ятати переживання та емоції.
Потребує:
– уваги оточуючих, емоційної розрядки та моральної підтримки.
Дуже любить: 
– радити і наставляти;
– дисципліну та порядок довкола себе;
– служити високій ідеї, справі та людям;
– поважне ставлення до себе;
– коли привселюдно визнають його авторитет;
– морально й емоційно впливати.
Дуже не любить: 
– нецілеспрямованих і космополітів;
– дріб’язкової роботи.
Поважає:
– авторитетних людей;
– сильних духом, які борються до кінця за принципом “Або зі щитом, або на щиті”.  
Йому притаманні:
– запальність і нетерплячість;
– енергійність та ініціативність;
– готовність на будь-які жертви заради своєї мети;
– емоційність переживань, постійні сумніви;
– міцність духу та дотримання принципів аналітичного розуму й розсудливості;
– вимогливість до підлеглих, віддана любов до близьких;
– не стояти осторонь боротьби.
Активізується:
– перед небезпекою;
– у момент творчого натхнення, з якого його годі вирвати;
– у ролі керівника серед відданих зібраних, ділових, відповідальних людей, які чітко виконують взяті на себе зобов’язання.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4210 / 1.64MB / SQL:{query_count}