– Пане Андрію, чому Львів почав приділяти величезну увагу своїм конференц-можливостям?
– Упродовж останніх п’яти років ми робили ставку на відпочинковий туризм. Тож сподіваємося, що кількість гостей, які до кінця цього року завітають до Львова, сягне майже двох мільйонів. Туристи залишають у середньому по 200 євро кожен за час одного візиту. Найбільше коштів витрачають німці – 600 євро, українці ж – від 160 до 220 євро. Це ті гроші, які вони платять за проживання, харчування, за які купують подарунки.
Сьогодні говоримо про новий вид туризму. Місто активно розвиває галузь відпочинкового туризму, попри те, створюємо ще одну – так звану індустрію ділової гостинності. Світові тенденції показують, що кількість конференцій збільшується і велика їх частка припадає саме на Європу – 55% всіх міжнародних нарад відбуваються саме на нашому континенті.
Якщо брати до уваги топ-10 країн світу, які організовують найбільшу кількість конференцій, то дев’ять із них – європейські. Учасники конференцій залишають вдвічі більше коштів, ніж пересічні туристи. Статистика свідчить: 40% тих людей, що приїхали на збори чи нараду в якесь місто, згодом повертаються туди як звичайні туристи.
– Де найчастіше проводять конференції і що може запропонувати Львів для розвитку індустрії ділової гостинності?
– Конференції проводять зазвичай у готелях, університетах та спеціалізованих конгрес-центрах. Сьогодні конференц-бізнес захопили поляки та угорці. Для нас важливо використати таку можливість. Статистичні дані вказують на те, що на найбільшій кількості конференцій присутні від 50 до 300 учасників.
У Львові більш ніж 20 закладів, у яких можна проводити величезні наради. Це неймовірної краси університети, готелі, а якщо говорити про великі приміщення, то це стадіон “Арена Львів”, Палац мистецтв, Будинок вчених. Який у цьому позитив? – Це вже створений ринок, на якому можна активно працювати. Що треба зробити? – Вміти добре організувати та якісно планувати події. Нам нічого не заважає вийти на рівень хорватського Загреба і стати помітним гравцем на цьому ринку.
– У світі проводять великі, часом кількатисячні конференції. Чи можна у нашому місті організовувати такі ж?
– Вже сьогодні на вулиці Ряшівській розпочали будівництво спортзалу. Йдеться про підготовку Львова до Євробаскету-2015. Після чемпіонату плануємо використовувати це приміщення як конференц-зал. Там можна буде розмістити 6 тисяч 900 учасників. Воно забезпечить проведення потужних міжнародних конференцій. Тим паче що цей зал у дуже зручному місці – за кілометр від аеропорту та за 6 кілометрів від центру міста, і туди легко дістатися.
– Який досвід ви здобули у Лондоні, де представляли Львів на виставці World Travel Market? Чи можна порівнювати туристичні можливості міста Лева і столиці Великобританії?
– Так, ми справді представляли у Лондоні Львів як місто, що просуває не лише відпочинковий туризм, але й конференц-туризм. Тож, звісно, домовилися про можливість проведення конференцій. Звичайно, здобули досвід, як правильно організовувати конференц-бюро.
Познайомилися з представниками туристичних агенцій Великобританії. Але я переконаний: Львову щодо туристичних можливостей ще далеко до Лондона! До прикладу, за чотири роки до проведення Олімпіади у Великобританії створили 180 тисяч робочих місць, а у Львові за два роки підготовки до Євро – тільки 10 тисяч. Майже 5% працездатного населення нашого міста задіяні в індустрії ділової гостинності, а в тому ж Лондоні – 5-7%. Останні цифри ніби й однакові, проте різниця у кількості населення цих міст.
– Над чим Львову ще потрібно працювати, аби він міг скласти гідну конкуренцію в індустрії ділової гостинності?
– Недоліки є завжди, бо світ дуже швидко розвивається, і встигнути за всіма новинками складно. Наше завдання – забезпечити базові речі: мобільні зали, якісний переклад, кейтеринг (вид діяльності, за якого ресторанне обслуговування організовують в будь-якому місці – це може бути виїзний банкет, фуршет, барбекю на природі, корпоративна вечірка або інша форма обслуговування – “Пошта”), відповідні освітлення та озвучення... Нам потрібно все це правильно скласти і зробити один туристичний продукт. Велику роль відіграє швидкість та якість організації конференції. У Львова в цьому плані є переваги – смачна кава та неймовірної краси архітектура.
– Як давно наше місто працює над розвитком конференц-можливостей? Прошу сказати, які перспективи в цій галузі?
– Я б сказав, що це плавний перехід від відпочинкового до конференц-туризму. Потрібно все робити поступово. Після того як відпочинковий туризм почав здобувати широку популярність, взялися за розвиток індустрії ділової гостинності. Хочемо, аби турист залишав у нас більше грошей. Крім того, цей вид туризму також дасть змогу створити більше робочих місць для перекладачів, знавців іноземних мов, працівників трансферних компаній, готелів, прибиральників. Якщо говорити про міжнародну класифікацію, то йдеться про майже 25 професій.
– Чи може Львів конкурувати з європейськими містами щодо конференц-можливостей?
– У Львові є зали, що мають унікальні конференц-можливості. До прикладу, вже згадані мною Будинок вчених, палац Потоцьких, а також Франковий виш, Львівська політехніка. Ми їх, звичайно, включили до переліку. Проте постає питання адаптації. А то справа часу…
– А наше місто готове прийняти і поселити велику кількість учасників однієї міжнародної конференції, велику групу туристів?
– Маємо більш ніж півсотні готелів. За останній рік у Львові відкрили ще шість нових, сучасних. Після Євро-2012 простежується активна динаміка зростання цієї індустрії. Крім того, в нашому місті 66 гостелів, 11 з яких відкрили також у цьому році. Тож галузь не тільки росте – вона вибухає! Щодо готовності готелів і гостелів прийняти велику кількість учасників конференцій чи туристів – тут я проблеми не бачу. Потрібно лиш удосконалити сервіс і надавати якісний продукт.
Розмовляла Тетяна Сало