Бізнес-вакації у Львові

Окрім відпочинкового туризму, в нашому місті активно розвивають індустрію ділової гостинності

фото: lvivmediaforum.com
Більшість туристів ототожнюють Львів з містом феєрій, різноманітних фестивалів, затишних кав’ярень та ресторацій. У цьому розмаїтті розваг та гастрономічних турів, здавалося б,  важко розгледіти  інший бік медалі, а саме побачити Львів як місто, де можна проводити наукові конференції, форуми та масштабні конгреси. 
Туристичний потенціал Львова щороку збільшується. Туристи приїздять до нашого міста не лише на відпочинок, а й на бізнесові зустрічі. Тож відтепер обласний центр взяв курс на розвиток сфери ділової гостинності. Такий туризм, на думку фахівців, приносить більше коштів. 
За даними соціологічних досліджень Інституту міста, основними причинами приїзду бізнес-туристів до Львова є конференції або конгреси (26%), переговори з партнерами (24%), візити до відділень компаній (22%) і тренінги та семінари (16%). Значна частка туристів, що приїздять до Львова з бізнес-метою, – це працівники середніх і великих компаній, які задіяні у освітній та науковій галузях, у сферах логістики, інформаційних технологій, маркетингу, реклами, PR, торгівлі, а також представники туристичного бізнесу.
За три дні 600 учасників конференції залишили у Львові 200 тисяч євро!
На індустрію ділової гостинності в світі роблять великі ставки. І Львів не виняток. “Бізнес-туризм приносить набагато більші прибутки, ніж відпочинковий. Нещодавно у Львові на “Арені Львів” відбулася міжнародна ІТ-конференція. За три дні 600 її учасників залишили у нашому місті 200 тисяч євро! Тож ця галузь туризму є безумовно пріоритетом для міста”, — розповідає начальник управління туризму Львівської міськради Галина Малець. 
 До теми                                      
У Львові 21 конференц-зал. Площа їх різна, але всі вони можуть умістити 9 тисяч 800 осіб одночасно. Гості міста мають змогу оселитися в більш ніж 70 готелях, 15-ти з яких присвоєні категорії від трьох до п’яти зірок. 
Серед них – один п’ятизірковий, три чотиризіркові та одинадцять тризіркових. Гостей частують у вишуканих ресторанах, затишних кав’ярнях і тематичних кнайпах, які можуть умістити одночасно 17 тисяч 250 осіб, інформує сайт Lviv Travel.
Та чи довго Львів зможе використовувати конференц-можливості “Арени Львів”? “Із січня 2013-го вона нікому не потрібна… Стадіон належить державі, проте вона не виділяє грошей на його утримання. Світло можуть відключити будь-коли, опалення ще навіть не вмикали і невідомо, чи в цьому році зроблять це… Тож говорити про повноцінний конференц-сервіс практично неможливо”, – пояснює  спеціаліст із конференц-сервісу “Арени Львів” Олег Гуменний.  
Зі слів співрозмовника, цього року на стадіоні провели майже 15 конференцій. Всі учасники буди задоволені як технічними можливостями, так і сервісом. “Не лукавитиму, що ми з міською владою провели багато соціальних проектів. Але залишається відкритим питання сполучення стадіону з містом. Річ у тім, що маршрутки їдуть тільки до “Ашану” чи автовокзалу, а до “Арени Львів” потрібно йти пішки ще два кілометри… Це дуже ускладнює роботу”, – веде далі Олег Гуменний.
Львів має трохи попрацювати, аби в ньому було модно проводити міжнародні конференції
Як нас повідомили в управлінні туризму Львівської міськради, у Львові є унікальні зали для проведення конференцій, до прикладу, Будинок вчених. “Ми здатні провести конференцію на 200 осіб. Коли ж потрібно організувати масштабніший захід, можна використати два поверхи і помістити 450 учасників. Уже понад десять років проводимо конференції. Замовники дуже задоволені конференц-можливостями Будинку вчених, адже це унікальна споруда з надзвичайною атмосферою”, – розповідає директор львівського Будинку вчених Роман Славітич. 
Загалом найбільше міжнародних конференцій нині проводять у США, Австрії та Росії. Також у тренді Східна Європа, зокрема Будапешт, Краків і Варшава. “Львів має трохи попрацювати, аби в ньому було модно організовувати міжнародні конференції, – каже Галина Малець. – Нам зараз потрібно виробити своє позиціонування. До слова, найбільшу популярність у Львові мають медичні, наукові та ІТ-конференції”.
Львів відкриває для себе новий вид туризму – конференційний
Андрій Москаленко, голова департаменту “Адміністрація міського голови” Львівської міськради, – про конференц-можливості Львова, конкурентоспроможність та розвиток індустрії ділової гостинності
 – Пане Андрію, чому Львів почав приділяти величезну увагу своїм конференц-можливостям?
 – Упродовж останніх п’яти років ми робили ставку на відпочинковий туризм. Тож сподіваємося, що кількість гостей, які до кінця цього року завітають до Львова, сягне майже двох мільйонів. Туристи залишають у середньому по 200 євро кожен за час одного візиту. Найбільше коштів витрачають німці – 600 євро, українці ж – від 160 до 220 євро. Це ті гроші, які вони платять за проживання, харчування, за які купують подарунки. 
Сьогодні говоримо про новий вид туризму. Місто активно розвиває галузь відпочинкового туризму, попри те, створюємо ще одну –  так звану індустрію ділової гостинності. Світові тенденції показують, що кількість конференцій збільшується і велика їх частка припадає саме на Європу – 55% всіх міжнародних нарад відбуваються саме на нашому континенті. 
Якщо брати до уваги топ-10 країн світу, які організовують найбільшу кількість конференцій, то дев’ять із них – європейські. Учасники конференцій залишають вдвічі більше коштів, ніж пересічні туристи. Статистика свідчить: 40% тих людей, що приїхали на збори чи нараду в якесь місто, згодом повертаються туди як звичайні туристи. 
– Де найчастіше проводять конференції і що може запропонувати Львів для розвитку індустрії ділової гостинності?
– Конференції проводять зазвичай у готелях, університетах та спеціалізованих конгрес-центрах. Сьогодні конференц-бізнес захопили поляки та угорці. Для нас важливо використати таку можливість. Статистичні дані вказують на те, що на найбільшій кількості конференцій присутні від 50 до 300 учасників. 
У Львові більш ніж 20 закладів, у яких можна проводити величезні наради. Це неймовірної краси університети, готелі, а якщо говорити про великі приміщення, то це стадіон “Арена Львів”, Палац мистецтв, Будинок вчених. Який у цьому позитив? – Це вже створений ринок, на якому можна активно працювати. Що треба зробити? – Вміти добре організувати та якісно планувати події. Нам нічого не заважає вийти на рівень хорватського Загреба і стати помітним гравцем на цьому ринку. 
– У світі проводять великі, часом кількатисячні конференції. Чи можна у нашому місті організовувати такі ж? 
– Вже сьогодні на вулиці Ряшівській розпочали будівництво спортзалу. Йдеться про підготовку Львова до Євробаскету-2015. Після чемпіонату плануємо використовувати це приміщення як конференц-зал. Там можна буде розмістити 6 тисяч 900 учасників. Воно забезпечить проведення потужних міжнародних конференцій. Тим паче що цей зал у дуже зручному місці – за кілометр від аеропорту та за 6 кілометрів від центру міста, і туди легко дістатися. 
– Який досвід ви здобули у Лондоні, де представляли Львів на виставці World Travel Market? Чи можна порівнювати туристичні можливості міста Лева і столиці Великобританії?
– Так, ми справді представляли у Лондоні Львів як місто, що просуває не лише відпочинковий туризм, але й конференц-туризм. Тож, звісно, домовилися про можливість проведення конференцій. Звичайно, здобули досвід, як правильно організовувати конференц-бюро. 
Познайомилися з представниками туристичних агенцій Великобританії. Але я переконаний: Львову щодо туристичних можливостей ще далеко до Лондона! До прикладу, за чотири роки до проведення Олімпіади у Великобританії створили 180 тисяч робочих місць, а у Львові за два роки підготовки до Євро – тільки 10 тисяч. Майже 5% працездатного населення нашого міста задіяні в індустрії ділової гостинності, а в тому ж Лондоні – 5-7%. Останні цифри ніби й однакові, проте різниця у кількості населення цих міст. 
– Над чим Львову ще потрібно працювати, аби він міг скласти гідну конкуренцію в індустрії ділової гостинності?
– Недоліки є завжди, бо світ дуже швидко розвивається, і встигнути за всіма новинками складно. Наше завдання – забезпечити базові речі: мобільні зали, якісний переклад, кейтеринг (вид діяльності, за якого ресторанне обслуговування організовують в будь-якому місці – це може бути виїзний банкет, фуршет, барбекю на природі, корпоративна вечірка або інша форма обслуговування – “Пошта”), відповідні освітлення та озвучення... Нам потрібно все це правильно скласти і зробити один туристичний продукт. Велику роль відіграє швидкість та якість організації конференції. У Львова в цьому плані є переваги – смачна кава та неймовірної краси архітектура.
– Як давно наше місто працює над розвитком конференц-можливостей? Прошу сказати, які перспективи в цій галузі?
– Я б сказав, що це плавний перехід від відпочинкового до конференц-туризму. Потрібно все робити поступово. Після того як відпочинковий туризм почав здобувати широку популярність, взялися за розвиток індустрії ділової гостинності. Хочемо, аби турист залишав у нас більше грошей. Крім того, цей вид туризму також дасть змогу створити більше робочих місць для перекладачів, знавців іноземних мов, працівників трансферних компаній, готелів, прибиральників. Якщо говорити про міжнародну класифікацію, то йдеться про майже 25 професій. 
–  Чи може Львів конкурувати з європейськими містами щодо конференц-можливостей?
– У Львові є зали, що мають унікальні конференц-можливості. До прикладу, вже згадані мною Будинок вчених, палац Потоцьких, а також  Франковий виш, Львівська політехніка. Ми їх, звичайно, включили до переліку. Проте постає питання адаптації. А то справа часу…
– А наше місто готове прийняти і поселити велику кількість учасників однієї міжнародної конференції, велику групу туристів? 
– Маємо більш ніж півсотні готелів. За останній рік у Львові відкрили ще шість нових, сучасних. Після Євро-2012 простежується активна динаміка зростання цієї індустрії.  Крім того, в нашому місті 66 гостелів, 11 з яких відкрили також у цьому році. Тож галузь не тільки росте – вона вибухає! Щодо готовності готелів і гостелів прийняти велику кількість учасників конференцій чи туристів – тут я проблеми не бачу. Потрібно лиш удосконалити сервіс і надавати якісний продукт.
Розмовляла Тетяна Сало
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4577 / 1.65MB / SQL:{query_count}