Небилиці про Львів від “чорних” гідів
“Пошта” дізнавалась, яку загрозу несуть іміджу міста псевдоекскурсоводи. Наразі законодавство сприяє їхній роботі
фото: Андрій Польовий
Вони розповідають туристам і гостям Львова небилиці про річку Полтву під Оперним театром, пам’ятник Федорову називають пам’ятником Грушевському з Декларацією про незалежність у руках, а газ, виявляється, винайшли фармацевти… У них легенди стають правдивими фактами історії. Вони спотворюють і примітивізують історичне значення міста Лева. Хто ж ці люди?
“Чорні” екскурсоводи, які становлять неабияку небезпеку для Львова. Горе-гіди не соромляться вхопити за рукав туриста й навішати йому за копійки таку локшину на вуха, що бідаці аж світ обертом йде… Але найгірше те, що управи на них немає, адже наразі у законодавстві України не прописано, як потрібно контролювати подібну незаконну діяльність.
А закон не регулює
Торік із дозвільної системи для екскурсоводів вилучили необхідність сертифікації. Колись ці люди закінчували школу гідів-екскурсоводів, потім у Львівській облдержадміністрації проходили атестаційну комісію, а згодом міська рада видавала екскурсоводам-новачкам спеціальні бейджі.
Членами атестаційної комісії були представники як громадськості, так і туристичної сфери. Словом, це були люди компетентні й обізнані, які контролювали гідів, котрим видавали подібні дозволи. Та ліцензії на проведення екскурсій з часом скасували, тож зникла необхідність авторизації екскурсовода. Для Львова це смертельно, оскільки будь-хто і будь-як тепер може проводити екскурсії. От і розвелося безліч “чорних” гідів.
Про пам’ятник Федорову псевдоекскурсовод розповідав: “Це пам’ятник Грушевському, а в руках у нього Декларація про незалежність України”
“Сьогодні послуга екскурсовода не ліцензована та не сертифікована, – розповідає “Пошті” заступник начальника управління туризму Львівської міськради Галина Гриник. – До закону про туризм зараз вносять зміни, у державі відбувається процес дерегуляції, і більшість дозволів скасовують. Тож Львівська міськрада у 2010-му видала власну ухвалу, що регулювала порядок екскурсійної діяльності в місті, безкоштовно видавала бейджі з зазначеним терміном дозволу проводити екскурсії та інформацію, якими мовами володіє гід. Це дозволяло ідентифікувати екскурсоводів Львова”.
Ця ухвала дозволяла управлінню муніципальної дружини проводити контроль: вона перевіряла дозвіл, направлення з турфірми, визначала, чи людина дійсно сплачує податки. За ці кошти ремонтували туристичні об’єкти, які є принадою Львова. Така система контролю також дозволяла виводити з тіні тих гідів, що працювали незаконно. Зараз для цього немає можливості.
Як стати професійним гідом №1?
 |
| фото: Андрій Польовий |
Відомий львівський екскурсовод і краєзнавець Петро Радковець розповів “Пошті”, як доля звела його з цією незвичайною професією. “Знаєте, ніколи мені не вдавалося потрапити на гарну екскурсію. Отак ходив львівськими вулицями, прислухався, що розповідають гіди туристам, але нічого цікавого не почув: дата, архітектор і стиль. Як на мене, цього явно замало, щоби відчути Львів. Мені хотілося знати, як люди жили, яким у них був побут. Тож я почав шукати цікаву інформацію, вивчати документи, літературу”, – згадує співрозмовник.
Проте, з його слів, усе почалося задовго до того. Дівчина, студентка МГУ, засоромила майбутнього львівського екскурсовода так, що 17-річний юнак твердо вирішив вивчити історію свого міста!
“Я тоді повертався додому. Стояв на вул. Підвальній на трамвайній зупинці. До мене підійшла трохи старша дівчина і запитала, як пройти до Домініканського костелу. Я не знав, що відповісти, а храм був через дорогу. І от саме ця дівчина почала мене “грузити” історією Львова. І так цікаво розповідала! Як стало відомо під час розмови, вона була студентко МГУ і приїхала до Львова, щоб потрапити в архів. Тоді мені було так соромно! І я вирішив, що більше ніхто мені не розповідатиме про моє місто. Я сам про все дізнаюся”, – ділиться спогадами Петро Радковець.
Сьогодні він показує туристам Львів, який він любить і який його цікавить, прискіпливо ставиться до деталей, боїться спотворити історію. На відміну від псевдоекскурсоводів за свої слова відповідає і факти історичні перевіряє. Тож недарма саме Петру Радковцю вручили почесне посвідчення професійного гіда №1!
Байки від “чорних” екскурсоводів
Екскурсовод – професія відповідальна. Зазвичай він представляє туристам ціле місто, створює його імідж. Та не завжди гіди можуть правильно подати історію міста Лева. Трапляються неприємні випадки, коли горе-екскурсоводи верзуть нісенітниці, а туристи інформацію сприймають за чисту правду.
“Найбільшою популярністю у Львові користуються нісенітниці про Полтву під Оперним театром. Пам’ятаю, одного разу хлопці, які продають старі книжки біля пам’ятника Федорову, розказали, як псевдоекскурсовод туристам розповідав, що це пам’ятник Грушевському, а в руках у нього Декларація про незалежність України. Найцікавіше, що я почув від непрофесійних екскурсоводів (локація значення не має): “Це будинок. Він має три поверхи, квадратні вікна. Його побудував дуже цікавий архітектор. Це сталося дуже давно”, – розповідає Петро Радковець.
Над такими історіями не сміятися, а плакати потрібно! Священик собору Святого Юра Тарас Фітьо каже, що теж неодноразово чув, як екскурсоводи розповідають байки туристичним групам. “Дуже часто гіди, необізнані в історії Греко-католицької церкви, розказують людям непотрібні та неправдиві речі. Певен: львів’яни, священнослужителі та влада міста зацікавлені в тому, щоб історія Львова була адекватною і правдивою”, – каже отець.
Проблема приїжджих гідів
В Україні послуги екскурсовода можуть надавати як українці, так й іноземці. Головна вимога – постійне проживання на території нашої держави.
“У Львові були випадки, коли іноземці працювали екскурсоводами”, — згадує Галина Гриник. Звичайно, це неординарно, проте львів’яни переконані: про Львів найкраще розповість корінний його житель. Тоді і розповідь від душі, і туристам таку історію слухати приємніше, і довіряють такому гідові більше.
Директор львівської турфірми та член Львівського туристичного альянсу Сергій Кушнір певен: проблему з “чорними” екскурсоводами вже давно час вирішити на загальнодержавному рівні, адже їх діяльність несе небезпеку не лише для Львова, а й для всієї України!
“Я вже понад десять років у туристичному бізнесі. Хоча екскурсоводів, які працюють у компанії, знаю дуже добре, але завше намагаюся підвищувати їхню кваліфікацію. Вони ж бо створюють імідж Львова. Стараємося, щоб усі працівники мали бейджі, – каже “Пошті” Сергій Кушнір. – Проте хотів би, щоб час від часу ще проводили й атестації для екскурсоводів, перевіряли їхні знання. Є випадки, коли люди прочитали якусь книжку і давай собі по центрі групи туристів водити й розповідати їм небилиці. На власні очі бачив, як такі псевдоекскурсоводи приставали до туристів, нав’язувалися до них. Це неправильно і негарно!”
Найбільшою популярністю у Львові користуються нісенітниці про Полтву під Оперним театром
У Львові є також проблема приїжджих гідів. Хоча закон таку діяльність забороняє, та проконтролювати не може. “Польські туристи приїжджають на один день автобусом, привозять свого екскурсовода, погуляють Львовом і ввечері повертаються додому. Львову ж від таких туристів толку ніякого… Найбільше ображає те, що їхні екскурсоводи історію нашу спотворюють. Мовляв, дивіться, що ті українці зробили з архітектурною пам’яткою. Як не як, але туристи до нас приїжджають у гості, тому потрібно проявити повагу”, – зазначає Сергій Кушнір.
Співрозмовник каже: коли в європейських туристичних містах з’являється нове обличчя серед екскурсоводів, то до цієї людини обов’язково підійдуть і поцікавляться, чи має вона дозвіл на роботу. “У нас цією справою повинна зайнятися податкова інспекція. Якщо людина працює і заробляє гроші в певній галузі – вона повинна платити податки”, – впевнений співрозмовник.
Як борються з псевдогідами у світі
“Чорні” екскурсоводи є у всьому світі. До прикладу, Рига з 2014-го хоче ввести сертифікацію для екскурсоводів і гідів. У Франції влада прописала спеціальні вимоги до них. У Польщі в туристичних містах проводити екскурсії мають право гіди, які отримали відповідні дозвільні документи. В американських історичних містах екскурсоводи захищають свою територію: гіди самі відслідковують незаконну діяльність горе-колег і повідомляють про неї в поліцію. Система ж контролю та штрафи в кожній країні різні.
До теми
П’ятий фестиваль “Ніч у Львові”, що відбувся 15 – 17 листопада, зібрав понад 13 тис. відвідувачів. Упродовж трьох ночей відбулося понад сотню різноманітних атракцій та екскурсій. У п’ятницю на фестивальні події завітало більше 4 тис. відвідувачів, у суботу – 6 тис., і майже 3 тис. побували на заходах у неділю, інформує прес-служба мерії.
Цього разу багато вистав та екскурсій відбулися вперше. Вночі свої двері для відвідувачів відчинили Оперний театр, Палац Потоцьких, обласна філармонія – “Ніч у стилі ретро”, театр тіней “Див” презентував нову програму, а відомий львовознавець Ілько Лемко провів цифрову екскурсію з використанням доповненої реальності.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Одного разу чула, як екскурсовод розповідав таку небилицю: нібито ближче вулиці Краківської була калюжа з мазутом. Котрийсь зі львівських фармацевтів (чи то чех Йоган Зех, чи то Ігнаци Лукасевич) курив. Цигарка впала в калюжу і та загорілась. Так винайшли газ. І екскурсоводи подають це не як легенду, а як історичний факт. Для Львова то біда!
Я ж у свій час також закінчувала школу екскурсоводів, і для мене чути такі речі боляче. Як із тим бути? Наші колеги з Кракова 10 років боролися з “чорними” екскурсоводами, допоки це не вирішили на законодавчому рівні. У законі вони виписали чіткі правила та встановили чіткі штрафи. Ідея чудова.
Якщо ж цей горе-екскурсовод заплатить один раз великий штраф, другий, то на третій раз він добре подумає, що вигідніше – закінчити школу та легалізуватися чи далі викидати гроші на непотрібні штрафи.
На жаль, ми не можемо собі зарадити, тож потрібно сподіватися на людське бажання довідатися про Львів правдиві та цікаві історії. Певна: якщо людина хоче проводити екскурсії, то повинна обов’язково зареєструватися, легалізувати свою діяльність.