У міській раді все частіше говорять про піскосуміш, снігоприбиральну техніку, гроші та борги, а нарікання на Держказначейство стають усе зліснішими… А все це через сніжний березень.
У той час, коли місто засипало снігом ледь не по вершечки соборів і церков, міські чиновники хапались за голови: “Де гроші? Де техніка?” Тоді ж навіть їхні всюдиходи буксували на міських дорогах. Лише комунальники працювали що є сили, посипали тротуари чим могли, розчищали дороги чим мали.
Про цьогорічну зиму, до якої, до речі, залишилось вісімнадцять днів, у міській раді говорять усе тихіше, аби не викликати ненароком передчасно… У місті до неї ще не готові ні розриті дороги, ні комунальники: у них піскосуміші на один сніжний місяць вистачить… Минулого року у березні на війну зі снігом використали майже всю суміш, яка мала піти на наступний зимовий сезон.
Гроші “на сніг” є
На вересневій сесії міської ради депутати виділили додаткові кошти – ще 2 млн грн – на закупівлю піскосуміші. А ще в грудні 2012 року міська рада на цю справу виділила понад 5 млн грн.
“Цього року на піскосуміш ми виділили на 2 млн грн більше, ніж минулого. Зараз маємо для цього 7 млн грн. Проте чи пропустило ці гроші казначейство, чи провели тендери на закупівлю піскосуміші – мені наразі не відомо. Ми зробили все, що від нас залежало, зробили всі бюджетні призначення, погодили всі цифри, які випросили шляхом шантажу! – розповідає “Пошті” Яромир Самагальський, голова постійної депутатської комісії з фінансів і планування бюджету міськради. – Ці суми, які підуть на піскосуміш цього року, є значно завищеними! Проте навіть якщо гроші вже передбачені і заплановані, це не означає, що вони підуть на закупівлю піскосуміші: бюджетні асигнування – це лише право витрачати гроші на певні потреби”.
Шість районів міста кошти на закупівлю піскосуміші отримали, проте тієї суміші, яку можна закупити за виділене, вистачить не більше, ніж на місяць. Решту грошей чекатимуть з наступного бюджетного року, приблизно у грудні-січні.
Голова Личаківської райадміністрації Львова Іван Лозинський розповів “Пошті”, що цього року на район виділили всього лиш одну третю від необхідних коштів. “У нас вистачає і піскосуміші, і техніки, проте лише на перші дні роботи. Ми просили 700 тис. грн на піскосуміш, а нам виділили лише 285 тис. грн. На механізоване прибирання просили 3 млн грн, дали ж 1 млн 900 тис. грн (це третя частина!). Піскосуміш уже закупили. Наразі її вистачить на місяць, навіть якщо снігопад буде інтенсивним. А як далі – буде видно по новому бюджетному році”, – розповів Іван Лозинський.
Голова району скаржиться, що не вистачає грошей на механізоване прибирання. Минулого року “на зиму” місто виділило значно більше коштів. “Цього року на сесії міськради мали б додати грошей на механізоване прибирання – машини, паливо… Зараз же грошей на пальне та механізоване прибирання недостатньо.
Минулого року на це виділяли значно більше: 700 тис. грн на осінь-зиму 2012-го, а наприкінці року додатково виділили ще 700 тис. грн. Минула зима була дуже важкою, тому всі кошти, які ми планували на цьогорічну осінь, пішли на піскосуміш навесні. Ми залишили ще з минулої зими 190 кубів піскосуміші, зараз у нас загалом є 1200 кубів. Цього має вистачити на місяць. За ті дні, коли був сильний снігопад, ми витрачали від 30 до 120 кубів піскосуміші в добу”, – розповів Іван Лозинський.
У нас вистачає і піскосуміші, і техніки, проте лише на перші дні роботи
Для Сихівського району на піскосуміш виділили більше грошей, аніж для Личаківського, проте там також сподіваються на новий бюджетний рік. Кажуть, проситимуть 700-800 тис. грн. “До кінця року в нас є 425 тис. грн на 1520 метрів кубічних піскосуміші. Тому нею ми забезпечені до кінця року. Проситимемо, щоб нам виділили 700-800 тис. грн на закупівлю ще двох тисяч метрів кубічних піскосуміші на наступний рік, — розповідає “Пошті” Іван Коркішко, заступник голови Сихівської райадміністрації.
— Минулого року на піскосуміш ми витратили 700 тис. грн. Техніка, яка розчищатиме магістральні дороги, у хорошому стані, проблем з нею нема”. У Франківському районі Львова також сподіваються, що до січня затяжних снігопадів не буде. “Нам виділили 280 тис. грн для того, щоб закупити піскосуміш. Цього достатньо, аби дожити до нового бюджетного року”, — розповів Орест Тимчишин, заступник голови Франківської райадміністрації.
Голова Шевченківської райадміністрації Олександр Удовенко розповів “Пошті”, що для їхнього району вже завезли близько 600 кубів піскосуміші, і якщо грудень не буде дуже сніжним, її мало б вистачити до кінця року. Але враховуючи, що грудень буває доволі непередбачуваним, для Шевченківського району до кінця року хочуть закупити ще хоча б 200 кубів піскосуміші (аби не забракло). Цього року на ці потреби району виділили 300 тис. грн. На наступний проситимуть ще 600 тис. грн. Минулого року на піскосуміш витратили 900 тис. грн.
Остерігаються зими у Залізничному районі. Зі слів в.о. голови Залізничної районної адміністрації Ірини Гримак, казначейство не перерахувало до 200 тис. грн на закупівлю піскосуміші. “На закупівлю піскосуміші ми подали платіжні доручення на суму 200 тис. грн. Однак коштів на рахунки не надійшло. Поки маємо залишки з минулого року”, – повідомила Ірина Гримак.
Минулого тижня міський голова повідомив, що Держказначейство не проплачує 1,5 млн грн на придбання піскосуміші. “Як ми прибиратимемо місто? А кажуть, що після 15 листопада можливий сніг”, – зазначив Андрій Садовий.
Снігу сподіваються взимку
Вистачить піскосуміші та грошей чи ні – усе залежить від того, коли випаде сніг і вдарить мороз…. “Перший сніг – це поки перспектива досить далека. У найближчі дні – з 13 до 16 листопада – на Львівщині істотних опадів не очікуємо. Вночі та в першій частині дня буде туманно. Температура вдень становитиме від 6 до 11 градусів тепла.
Ймовірні інтенсивніші опади 22 і 23 листопада. Тоді ж і відбуватиметься зниження температури повітря. Але чи падатиме сніг – сказати важко. Для того, щоб він випав, потрібні вагомі кліматичні чинники, яких ми поки не бачимо”, – розповіла “Пошті” Лариса Луцан, начальник відділу метеопрогнозів Львівського обласного гідрометеоцентру.
Важка техніка в боротьбі з ожеледицею
Після сніжного березня у міській раді одразу почали говорити про те, що “на сніг” треба виділяти більше грошей, аби закупити снігоприбиральну техніку, більше піскосуміші та пального… Проте минув той березень, вже й зима на носі, а нової техніки у місті не видно.
На вересневій сесії міськради виділили 18 мільйонів гривень на снігоприбиральну техніку, тому цілком ймовірно, що якою б не була зима – минулорічний колапс у місті не повториться… Для боротьби зі снігом до міста вже приїхало сім нових машин. Загалом планують доставити понад тридцять одиниць снігоприбиральної техніки.
“Ми заключили договори на придбання 35 одиниць снігоприбиральної техніки і ще двох одиниць обладнання до неї. Загальна сума укладених договорів – 18 млн 821 тис. 198 грн. На сьогодні міськрадою до казначейства скерували платіжні документи загальною сумою 9 млн 527 тис. 407 грн на виплату постачальникам техніки, — розповідає “Пошті” Валерій Самойленко, начальник відділу благоустрою управління інженерного господарства Львівської міської ради. — Ще заплановано придбати 11 тракторів та обладнання до них.
Це обійдеться місту у понад 2 млн. Також місто закупило 12 піскорозкидувачів з робочим обладнанням і чотири грейдери. Якщо казначейство не затримуватиме виплат підрядникам, ця техніка мала б розчищати львівські вулиці вже цієї зими”.
До теми
Виявляється, що посипати дороги тим, чим посипають у нас, – шкідливо.
Зі слів фахівців, боротися з ожиледецею можна не лише за допомогою піскосуміші, яка є шкідливою для екології. Замість звичайної солі та піску, які використовують для посипання тротуарів, можна використовувати бішофіт – магнієву сіль. Нею широко користуються у Європі, інформує сайт zakarpattya.net.ua. Вона не шкідлива для коліс, взуття, тварин, не засмічує каналізації.
Недолік використання піску на дорогах, за словами фахівців, у тому, що він потрапляє у каналізаційні люки, де залишається у каналізаційній системі. По-друге, пісково-соляну суміш можна використовувати при невеликих морозах. Ще одна пересторога – великий вміст у солі хлоридів (60%), які накопичуються у ґрунтах і потрапляють у водойми. Агресивність хлориду магнію (бішофіту), на відміну від солі, менша (містить 30% хлоридів), і він витримує температури, нижчі 30 градусів.
Як розповів Сергій Сухарев, кандидат хімічних наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища УжНУ, одна з причин підтоплення населених пунктів – засмічення каналізаційних систем, де накопичується чимало піску. Він має здатність подрібнюватися і розноситися повітрям. Кам’яна сіль, яка добре розчиняється і накопичується у верхньому шарі ґрунту, унеможливлює ріст рослин. Бішофіт – не панацея, але він мінімізує шкідливий вплив на навколишнє середовище та здоров’я громадян. Цей мінерал має і корозійну здатність, але нижчу, ніж сіль.
Зазначимо, що торік центр міста посипали саме бішофітом. Для цього його закупили півтори тони.