Що ховається за красою Львова?
Міськрада цього тижня оприлюднила результати дослідження якості життя львів’ян. Городяни оцінили її на 3,2 бала. Експерти вказують на недоліки – погану транспортну схему, занедбані пам’ятки архітектури, тіньову економіку та безробіття
фото: Андрій Польовий
У нашому місті провели найбільше за роки незалежності соціологічне дослідження щодо якості життя містян. 2400 жителів оцінили Львів у 3,2 бала з п’яти можливих.
Для соціального моніторингу “Якість життя у Львові” було складено анкету, що охоплює усі сфери життя сучасного жителя міста, обсягом більше 30 сторінок. Розробляли її у співпраці з місцевими органами влади, університетським середовищем та Львівським регіональним відділенням Соціологічної асоціації України. Дослідження вміщує статистичні дані та суб’єктивні оцінки жителів стосовно різних сфер життя міста: благоустрою та екології, транспорту й охорони здоров’я, освіти та дозвілля, безпеки та умов життя.
Крім того, львів’ян попросили оцінити особистий комфорт (матеріальне та соціальне благополуччя). Також досліджували практики покращення якості життя.
“Маємо надію, що такі дослідження не будуть разовими, а це стане щорічною традицією. І так ми матимемо нагоду зіставляти ці дані впродовж років та відстежувати динаміку. Результати цього дослідження відображають ефективність тих рішень, які приймає влада. Кожен із показників — це громадська думка, наше ставлення до тих подій та явищ, що відбуваються у місті. Також сподіваємось, що такий соціальний моніторинг, який започаткували цього року у Львові, потрібно презентувати в інших містах України”, – розповіла Наталія Коваліско, керівник Львівського регіонального відділення Соціологічної асоціації України.
 |
| фото: Андрій Польовий |
У місті – 53% жінок і 47% чоловіків. 93% опитаних зазначили, що за національністю вони позиціонують себе як українці, 48% за релігійною приналежністю – греко-католики. 39% жителів відчуває себе львів’янами, 28% – українцями, 18% – громадянами України. Майже половина (43% львів’ян) має вищу освіту. Середня тривалість життя серед чоловіків – 72 роки, серед жінок – 80 років. Середня зарплата станом на 1 червня цього року становить 2910 грн.
Важливим є також розподіл населення: у Львові є 63% працездатного населення, 22% – старших від працездатного віку (від 55 років і вище) і 15% – населення молодшого працездатного віку.
Профіль міста сформували на основі статистичних показників. Дані отримані з управління статистики області, зі звіту про виконання місцевого бюджету-2012, а також із запитів у профільні управління Львівської міської ради.
“Для нас цікавим було те, що щільність населення Львова є більшою, ніж Києва. У Львові вона становить 4 тис. осіб на км кв, у Києві – 3 тис. Найбільш заселеним районом є Галицький (завдяки найменшій площі)”, – сказала Олена Гунько, аналітик програми аналізу та досліджень Інституту міста.
Дивно, що лише у 21% опитаних родичі працють за кордоном. Бо ледь не в кожній львівській родині є заробітчанин. Цікаво, що безпечним місто вважають ті, хто хоч раз у житті ставав жертвою нападу, а люди, які не стикались із нападами, певні, що місто не є безпечним. “Це свідчить про те, що у містян є страх. І з цього треба робити висновки”, – сказав Олександр Кобзарев, директор Інституту міста.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Тобто українці не задоволені економічним становищем. Людина, яка живе на тисячу гривень, мало чим відрізняється від тієї, яка живе на п’ять тисяч. Але одна купує дешеві речі та продукти, інша – дорогі. Проте людям подобається жити у Львові. Наше місто привабливе для туристів і достойно представляє Україну.
Нині ми є свідками того, що нібито досконалу транспортну схему змінюють. Тобто гроші, які мали б бути спрямовані на покращення якості життя городян, використали на інші... потреби. Цікаво, чиї?
По-друге, міська влада намагається привабити до Львова якнайбільше туристів, але ніхто не говорить про те, у якому стані архітектурні пам’ятки міста. Влада не думає про їх відновлення... У спальних районах міста теж не найкращі мови для життя, і трагедії, які там стаються, тому доказ. Дякувати Богу, в інших містах такого нема. Львів – святкове та привітне місто, але деякі свята, які проводять у Львові, можна скасувати і так привернути увагу до здорового способу життя. Туристи – це добре, але Львів має бути для львів’ян. Натомість міська влада думає про туриcтів і піар...
Маємо можливість виїхати за кордон на роботу, навчання, лікування чи відпочинок. Та щодо можливості молоді заробити... Тут місто програє порівняно з іншими регіонами. Освічені молоді люди не можуть знайти роботи у Львові. Є велика проблема з працевлаштуванням молоді. Спостерігаємо відтік кадрів, особливо кваліфікованих, у інші регіони. Наприклад, до Києва та за кордон.
Що стосується міжнародних можливостей – комфорт кращий, а щодо працевлаштування і можливості заробити – Львів програє Києву та іншим регіонам, зокрема Дніпропетровську, Харкову тощо. У Львові велика частка тіньової економіки. Є багато тіньових фінансових ресурсів, які перекачують, мігрують, використовують. Але тут Львів не є винятком – така ситуація й у інших прикордонних містах світу. Високий показник тіньових коштів, можливо, і рятує Львів від тотального зубожіння, дає можливість місту виживати.
Стосовно транспортного сполучення, то Львів перебуває на грані колапсу. З точки зору інженерії, економіки й філософії транспорту, у Львові немає змодельованої транспортної схеми. Вона в місті перебуває у стані агонії. Перевізників влаштовує транспортний хаос, бо від нього вони отримують великі доходи. І тут міська влада зробила замало, щоб впорядкувати транспортні потоки. Вона не змінює транспортної схеми, не впорядковує її. Для вирішення транспортного питання у Львові влада нічого не зробила. Ба більше, ніхто не працює над тим, щоб запропонувати альтернативу в цьому питанні, адже закриття центру не вирішить проблеми...
Містом курсують старі автобуси, які утворюють корки, а транспортному бізнесу вигідні розбиті маршрутки, які приносять доходи. Влада на це закриває очі, бізнес отримує великі прибутки, а люди їздять у жахливих і небезпечних маршрутках. Тут до комфорту далеко! Ситуація жахлива, бо у Львові немає поняття “економіка транспорту”.
У місті вистачає і проблем у сфері освіти, зокрема в дошкільній і початковій. Наприклад, катастрофічно не вистачає садочків. Туризм, який активно розвивають у нашому місті, годує тіньову економіку: ресторани й інші структури... Він живить бізнес, який неоподатковується. Проте ця сфера приваблива у всьому світі, і добре, що активно розвивається у Львові. Але знову ж таки питання до місцевої влади – “Що вона робитиме для того, аби це було цивілізованіше?” Сьогодні для львівського туриста немає доступних і якісних послуг. У нас дорогі готелі з низькою якістю обслуговування, немає дешевих авіарейсів. Також у Львові дуже високі ціни на житло. Вартість квадратного метра залежить від доходів, які йдуть з-за кордону і від тіньової економіки. Якби не ці фактори, то житло подешевшало б.