У Львові є квартири, яким шукають нового власника. Причина? Нинішній є запеклим боржником. За інформацією “Пошти”, таких помешкань у місті сьогодні вже кілька.
“Заборгованість за комунальні послуги зменшилась. Якщо минулого року у цей час заборгованість львів’ян становила 48,1 млн грн, то цього року ця цифра є значно меншою – 44,5 млн грн”, – розповідає “Пошті” завідувач сектору аналізу та моніторингу програм управління економіки міськради Тарас Фриз.
З його слів, найчастіше львів’яни не платять за центральне опалення, загальний борг за яке цього року становить 22,1 млн грн. На другому місці – заборгованість за гарячу воду (10,1 млн грн). На третьому – за квартплату (8,2 млн грн) та “холодне” водопостачання (4,1 млн грн). “Найбільше боргують жителі Сихівського району – 11,8 млн грн, Шевченківського – 10,3 млн грн і Франківського – 8,9 млн грн. Жителі Залізничного району заборгували 7,6 млн грн, Личаківського – 3,9 млн грн. Найменше ж боргують у Галицькому районі – 1,8 млн грн”, – зазначає Тарас Фриз.
Хоч у Сихівському районі сума боргу найбільша, але там немає квартир, які виставлятимуть на аукціон. У райадміністрації вважають, що це тому, що “вони вміють працювати з мешканцями”.
“У Сихівській районній адміністрації щочетверга о 16.00 проводять роботи із боржниками. Ми запрошуємо їх для роз’яснювальної роботи. Хочемо зрозуміти, через що у них такий борг, а також допомогти. Можливо, у когось є пільги чи субсидія, а вони про це не знають… Можемо влаштувати й на роботу, оскільки маємо багато вакансій двірників, слюсарів. Робочі місця ми надали вже п’ятьом мешканцям, але пропозицій було набагато більше”, – розповіла “Пошті” начальник відділу житлового господарства Сихівської райадміністрації Львова Зоряна Уніат.

|
фото: dt.ua |
З-під молотка можуть продати квартири боржників у Шевченківському та Франківському районах. “У нашому районі є 778 жителів, які мають борг на суму понад три тисячі гривень. У таких випадках ми подаємо до суду, – розповідає начальник відділу житлового господарства Шевченківської райадміністрації Львова Надія Банах. – Коли виконавча служба вже отримує судовий наказ про стягнення заборгованості, тоді вона разом із працівниками районного відділу міліції, а також з працівниками ЛКП йде до боржника”.
Під час першого візиту боржника попереджають про те, що якщо він добровільно не сплатить заборгованості – у нього конфіскують рухоме та нерухоме майно. А якщо він заборгував понад 10 тис. грн – може залишитись і без помешкання, квартиру виставлять на аукціон. Після продажу помешкання ЛКП забирає заборговані гроші, решту віддає затятому боржникові.
“Був у нас боржник, який живе на вул. Тичини, 12. Він заборгував 18 тис. грн. Коли ж майно описали, ця особа добровільно погасила всю заборгованість”, – розповіла Надія Банах. Проте у Шевченківському районі таки виставили на аукціон дві квартири на вулицях Хвильового, 7 та Ожиновій, 1. У Франківському районі є 194 боржники, які цього року взагалі ні за що не платили. А також є 782 жителі району, кожен з яких заборгував понад 3 тис. грн.
Заступник голови Франківської райадміністрації Львова Орест Тимчишин розповів “Пошті”, що за 2013 рік у районі конфіскували 22 побутові прилади. Також у Франківському районі наклали 238 арештів на квартири. Власники не можуть ні продати квартиру, ні подарувати, ні дати в заставу, ні укласти заповіт. За рішенням суду 32 жителі Франківського району не може виїхати за кордон.
Інформацію про боржників надають до міграційної служби, тому тим, хто боргує за житлово-комунальні послуги, відмовляють у візі.
Не позбавляють даху над головою дітей-сиріт. У таких ситуаціях укладають договори на розтермінування. Цього року місто сплатило заборгованість за житлово-комунальні послуги 31 дитині – сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування.
Довідка
Що таке реструктуризація боргу та які документи для цього потрібні
Є випадки, коли жителі не мають можливості сплатити борг одразу одним платежем. Тому можна провести реструктуризацію боргу. Це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники та кредитори домовляються про відтермінування виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен настати в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.
Громадяни можуть реструктуризувати заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають із підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг – договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги, повідомляє прес-служба міста.
Щоб укласти такий договір, особа повинна подати на розгляд постійно діючої комісії при районній адміністрації наступні документи:
- заяву про реструктуризацію заборгованості із зазначенням видів житлово-комунальних послуг, за якими вона зобов’язується здійснювати погашення боргу;
- довідку про склад сім’ї;
- довідки про доходи всіх повнолітніх членів сім’ї, зареєстрованих у житловому приміщенні;
- для непрацюючих членів сім’ї працездатного віку треба подати документи про причину тимчасової незайнятості.
Упродовж двох тижнів комісія повинна розглянути звернення. Після цього з особою укладають типовий договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги. У договорі передбачено термін, на який розтягнено заборгованість, і розмір щомісячної сплати відповідно до доходу. Якщо ж доходів не вистачає, щоб повністю погасити борг, термін дії договору можна продовжити, написавши заяву.
Додаткову інформацію можна отримати за телефоном: 297 57 95 – інформаційна довідка міської ради.
Усе залежатиме від особи боржника, його матеріального стану, наявності чи відсутності майна, суми боргу. У межах виконавчого провадження виконавець може звернутись до суду з проханням винесення ухвали щодо обмеження виїзду за кордон боржника. У разі винесення такого судового рішення виїзд боржника обмежать шляхом повідомлення у прикордонну службу про заборону виїзду такої особи, а також повідомлення у Державну міграційну службу України про обмеження видачі дозволів (віз) на право виїзду за межі України. Детальна процедура таких кроків державних виконавців міститься у Законі “Про виконавче провадження”, оскільки боржники за несплату комунальних послуг не відрізняються від усіх інших боржників.
Врегулювання відносин між споживачами та енергопостачальниками покладено на “Правила користування електричною енергією для населення”, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357. Згідно п. 27 даних Правил, у разі несплати за спожиту електричну енергію впродовж 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилають попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електроенергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електромережі. Заборонено відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.
Також, згідно пп. 19,20 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабміну від 9 грудня 1999 р. №2246, якщо споживач не оплатив наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного у договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п’яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилають письмове попередження про припинення газопостачання. У разі неоплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.
Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов’язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання. Забороняється відключати споживачів від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання. За несвоєчасну оплату послуг з газопостачання споживач сплачує пеню згідно з законом або договором.
Однак є винятки з правил, зокрема відключення населення заборонено Постановою ВРУ №512-IV “Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України” від 18.03.1999 р., в п. 2 якої йдеться: “Заборонити Кабінету Міністрів України, місцевим органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам і організаціям незалежно від форм власності відключати жилі приміщення від енерго-, тепло-, водо- і газопостачання та відселяти із житла громадян у разі невнесення ними плати за житлово-комунальні послуги в зв’язку з невиплатою заробітної плати або пенсії і непризначенням субсидії”.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно, у випадку неоплати житлово-комунальних послуг виконавець може звернутись до суду за захистом своїх прав. За рішенням суду може бути звернено стягнення на майно боржника.
Згідно ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатньої суми коштів чи рухомого майна. При цьому насамперед звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. Насамкінець звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, у якому фактично проживає боржник. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.