На Львівщині гостро постала проблема стихійних несанкціонованих сміттє­звалищ. За інформацією департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА в області є 671 сміттєзвалище, з яких 500 – несанкціоновані та стихійні і займають площу у 600 га. 

Стихійні сміттєзвалища забруднюють поверхневі, ґрунтові та підземні води, атмосферне повітря, а це звісно ж впливає на здоров’я людей, стає причиною багатьох захворювань. Незалежний експерт із екології Анатолій Павленко каже, що люди не бажають платити за утилізацію відходів, за правильне вивезення і викидають сміття  на закинутих підприємствах. 

“Також забруднені приміські ліси біля Пустомит та лісові масиви у Винниках і Брюховичах. На дачних масивах та на територіях поблизу приватного секторa також розташовані стихійні сміттєзвалища. А все через те, що в тих місцях тривалий час не було системи вивезення відходів й взагалі не було смітників. Мешканці викидали сміття абикуди: яри, лісопосадки, узбіччя. Наразі біля приватного сектора такі смітники з’явилися, але культура населення ще досить низька і частина сміття й надалі потрапляє на стихійні сміттєзвалища”, – каже співрозмовник. 

Але окрім побутових відходів є й такі, що несуть небезпеку життю людей. До небезпечних відходів належать люмінесцентні лампи, ртутні лампи, акумулятори, які потребують спеціальної утилізації. На жаль, люди викидають їх разом із рештою сміття в загальні баки. 

За утворенням стихійних сміттєзвалищ слідкують відповідні органи контро­лю. 

“Ми видаємо дозволи на утворення і розміщення побутових відходів. Також слідкуємо за господарською діяльністю підприємців, щоби обліковувати якого типу відходи вони утворюють і як утилізують, –  розповідає заступник директора департаменту екології і природних ресурсів Львівської ОДА Ганна Башта. – До слова, законодавство України зобов’язує перероб­ляти вторинну сировину. Це картон, пластик, скло, які заборонено розміщувати на сміттєзвалищах”.

Але на Львівщині люди викидають сміття та побутові відходи, що можуть піддаватися вторинній переробці, на узбіччя або в загальні сміттєві баки. До речі, в законодавстві не існує терміну сміттєзвалища, а – полігон твердих побутових відходів. Але щоби сміттєзвалище відповідало цьому терміну, необхідно мати дозвільні документи, спеціально розроблений проект, який унеможливлює забруднення довкілля, а також відбір сировини і переробку відходів. Проте, зі слів Ганни Башти, жодне сміттєзвалище в області не можна назвати полігоном твердих відходів! 

Ділянка під сміттєзвалище має бути спеціально облаштована, для того стелять гідроізоляційний шар, спеціальну плівку, що запобігатиме проникненню шкідливих речовин у ґрунт. Також за вимогами необхідно встановити сортувальну лінію. 

Голова Громадської організації  “Бюро екологічних досліджень” Дмитро Скрильніков каже, що таким вимогам відповідає лише сміттєзвалище у Червонограді. 

“Решта ж сміттєзвалищ забруднюють довкілля: дощі вимивають шкідливі речовини зі сміття, а ті потрапляють  у ґрунтові води. Багато людей не мають централізованого водопостачання і користуються водою з криниці. Також ці шкідливі речовини потрапляють у городину і  харчовий ланцюг. – розповідає “Пошті” співрозмовник. –  Стихійні сміттєзвалища часто загоряються.

При високій температурі утворюються діоксини, важкі метали, тобто все, що знаходилося в смітті перетворюється у високотоксичні елементи, потрапляє в повітря та акумулюється в організмі людини. Території, де колись було розташоване сміттєзвалище, в майбутньому буде неможливо використати під господарську діяльність, адже землі отруєні”.

Еколог також говорить, що сміття в більшості випадків викидають в кар’єри, неподалік населених пунктів. “Зазвичай сільські населені пункти взагалі не мають коштів, щоби утримувати сміттєзвалище”, – зазначає еколог. На Львівщині найбільше сміттєзвалищ є в Жовківському та Сокальському районах. “В області є близько 2 тис. населених пунктів, де живе приблизно 2,5 млн людей. Тож з підрахунків виходить, що кожен мешканець області в рік виробляє 300 кг

сміття”, – зазначає Назар Сорока.

Зі слів Ганни Башти, цього року з обласного природоохоронного фонду передбачено 1,5 млн грн для придбання сміттєвоза та контейнерів. Також обіцяли виділити 12 млн грн для розробки проекту рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, який виконує міська рада, а співфінансує обласний природоохоронний фонд. Також щорічно виділяють 2-3 млн на вирішення проблеми поводження з відходами. 

“Цього року ми закупили близько 100  контейнерів та п’ять сміттєвозів. Якщо це простий сміттєвий бак біля садочка або магазину – це одна ціна, а  якщо сміттєві баки передбачатимуть збір і завантаження для автомобілів, то ціна коливається близько 5 тис. грн”, – зазначила співрозмовниця.