Львів – місто надзвичайно багате на різноманітні архітектурні “родзинки”. Особливу увагу тут привертають балкони, лоджії, еркери. Такої їх кількості, різноманітності, оригінальності деталей немає в жодному іншому європейському місті.
Проте, на жаль, нині Львів ризикує їх втратити. Із кожним днем наші балкони потребують все більшого та дорожчого догляду… Зі слів фахівців, цього року у Львові відреставрують 19 із них. Проте це лише крапля у морі робіт, які треба виконати значно більше. Адже із кожним роком балкони середмістя все частіше руйнуються, відтак щоб привести їх до ладу, доведеться затратити більше коштів та зусиль.
“На жаль, в умовах львівського клімату балкони – невдалий елемент для архітектури. Рано чи пізно вони починають протікати, нижня плита руйнується, вода починає знищувати несучі конструкції. Другий важливий архітектурний елемент, який найчастіше руйнує волога – консолі балкона, – розповіла “Пошті” Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР. – Йдеться не про кам’яні, а ті, які ліпили на металевий каркас. Під час їх створення використовували не дуже якісні і довговічні матеріали: гіпс, а часом і роман-цемент. Звісно, якщо протягом ста років балкон не ремонтували, ці консолі втратили не лише свій привабливий вигляд, а й несучу здатність, їх необхідно реставрувати”.
Німецькі архітектори у рамках пілотного проекту відреставрують 19 балконів
На жаль, слова Лілії Онищенко ілюструють нещасні випадки, які трапляються в місті. Зокрема, зовсім нещодавно, 24 вересня, на вул. Шолом-Алейхема, 17, на львів’янку впав фрагмент ліпнини балкона. Сам балкон не був в аварійному стані, але ліпнина відпала саме внаслідок вологості і дощів. Постраждалу, 25-річну жінку з діагнозом “забійна рана потиличної ділянки, струс головного мозку”, у стані середнього ступеня важкості госпіталізували в нейрохірургічне відділення лікарні швидкої медичної допомоги.
Незадовго перед цим, 19 вересня, на вул. Личаківський, 57, під час виконання робіт з демонтажу балкона разом з аварійною конструкцією впали два працівники! Бригада швидкої допомоги доставила їх до лікарні із травмами різного ступеня важкості. Відтак є нагальна потреба привести окрасу міста – львівські балкони – до належного стану, щоб вони не несли загрози життю і здоров’ю людей.
Скільки і коли відремонтують?
Зі слів Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища Львівської міськради, першочергово треба реставрувати балкони, які є елементами фасадів у центрі міста. Саме вони загрожують обвалом через свій поважний вік. “Найважливіше – правильно доглядати за фасадами: щоб не протікала ринва, жолоби, був відремонтований дах і щоб фундаменти не нищила волога. Тоді цей фасад не буде руйнуватися і “дочекається”, коли з’явиться можливість його відреставрувати”, – каже Лілія Онищенко.
Зараз у місті діє проект “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова”. Його спільно втілюють Львівська міськрада та Німецьке товариство міжнародної співпраці (GIZ). Відтак німецькі архітектори у рамках пілотного проекту цього року відреставрують 19 балконів.
Вартість відновлення одного балкона може коливатись від 25 до 150 тис. грн залежно від масштабу та складності робіт
“Нині ремонтно-реставраційні роботи треба провести на 300 балконах у межах історичного ореола міста. Їх реставруватимуть у рамках програми. Зараз передбачено виконання ремонтно-реставраційних робіт на 12 будинках. У цьому році реставрували балкони на вулицях: Дудаєва, 9, Левицького, 10, Федорова, 10, Краківській, 17, Федорова, 29. Проектна документація напрацьована і на решту об’єктів: на вул. Лесі Українки, 36, площі Соборній 10, 11, 12, 12а, Федорова, 30, Братів Рогатинців, 14, Богомольця, 10, Лисенка, 7, Друкарській, 6а. Сербській, 13, Краківській, 26, Дорошенка, 6”, – розповіла Лілія Онищенко.
З її слів, до кінця року також планують відреставрувати дерев’яний балкон, на вул. Дорошенка, 6 (він розташований у провулку Крива Липа). Для цього вже є проектна документація, що пройшла експертизу. Щоправда, роботи над цим балконом обійдуться дорого – близько 190 тис. грн. Зараз міськрада спільно з німецькими фахівцями обирає фірму, яка над ним працюватиме. Ймовірно, виконавця робіт оберуть цього тижня.
Чому так дорого?

|
фото: Андрій Польовий |
Як кажуть фахівці, ремонт балкона – дороге задоволення. Адже це один із найскладніших архітектурних елементів, мороки з ними чимало. Зокрема, доводиться шукати матеріали, досліджувати об’єкти, обирати що ремонтувати, що викидати, що виготовляти заново. Зі слів Лілії Онищенко, вартість відновлення одного балкона може коливатись від 25 до 150 тис. грн залежно від масштабу та складності робіт. Для мешканців же такий ремонт коштує 500 грн.
Зі слів Ганни Мамчур, речниці GIZ, скрутність у фінансуванні полягає у тому, що кошти затримує казначейство. Роботи виконуються за співфінансування, а затримки у виплатах є лише з боку Львова, а саме Інституту міста. Німці ж більш відповідальні… З її слів, особливо скрутно із виплатами стало з листопада минулого року.
Нині ремонтно-реставраційних робіт потребує 300 балконів у межах історичного ореола міста
“Є балкони дуже поруйновані. У таких, до прикладу, повністю знищена решітка чи балюстрада, отже їх відновлення коштуватиме більше. Зокрема, на площі Соборній, 12, на балкон взагалі не можна виходити, бо підлога там зовсім прогнила. Відновити цей, хоч і маленький балкон, буде дорого. На деяких об’єктах треба замінити цілу плиту, як на вул. Краківській, 17”, – каже Лілія Онищенко.
“Балконними” роботами займається міськрада у співпраці із GIZ . Разом вони відстежують будинки, замовляють проектну документацію, вибирають об’єкти, обговорюють перелік робіт, які необхідно провести, обирають фірму-виконавця, пропонують кошториси та наглядають за проведенням робіт.
Заборонено
|
– Зміну форми та розміру балконів* та балконних галерей. – Демонтаж, заміна чи перефарбування художніх декоративних деталей, напр. поручнів, парапетів. – Монтаж жалюзі, дашків, засклення балконів чи поділ одного балкона на кілька. – Зміну кольору частини фасаду без загальної концепції та необхідної дозвільної документації управління охорони історичного середовища. – Самовільну добудову додаткових балконів. (* під словом “балкон” розуміємо всі його архітектурні різновиди, також лоджії, галереї та відкриті еркери). |
Як раніше розповідала “Пошті” Анна-Марія Роте, архітектор GIZ, яка займалась реставрацією львівських балконів, ця робота складна. Адже вони часто складаються з різних матеріалів, кожен з яких треба реставрувати по-своєму. Окрім того, різниться методика опрацювання тих матеріалів, вона залежить від архітектурної епохи, до якої належить будівля.
“Технічні складності на об’єктах були дуже різними, різні елементи знаходились на дуже різних стадіях руйнації. Це вимагало від нас надзвичайно уважного архітектурного нагляду та індивідуальної архітектурної концепції для кожного балкона. Реставрація, робота на пам’ятках є дуже вимогливою. З тим треба змиритися, зрозуміти, що не всі матеріали, які легко дістати, можна тут використовувати”, – розповідає Анна-Марія Роте.
Так не можна!
Зі слів Лілії Онищенко, коли ремонтами чи реставрацією балконів займаються фахівці, то жодних помилок не допускають. Всі ці роботи відслідковуються, та й німецькі спеціалісти надзвичайно прискіпливі.
Коли ж до цього беруться українці, а тим паче без нагляду, починаються проблеми. Зокрема, йдеться про резонансну заміну старовинного балкона на вул. Кривоноса, 33, у будинку 1911 року, де колись мешкала відома письменниця Ірина Вільде, на пластикову конструкцію. “Власник, думає, що зробив собі “євробалкон” і покращив ситуацію. Він сказав, що було холодно, тому вирішив “зашити” балкон... пластиковими конструкціями. На власника склали протокол, оштрафували. А ще дали час привести балкон до попереднього стану”, – каже Лілія Онищенко.
З її слів, міська влада намагатиметься покарати і компанію, яка провела роботи без погоджень. Управління охорони історичного середовища Львівської міськради має намір оштрафувати фірму, що встановила пластиковий балкон у будинку в центрі Львова – на вул. Кривоноса, 33. Відповідні матеріали чиновники подадуть до міліції.