Перші інформаційні таблиці у Львові встановили торік. Така безкоштовна інформаційна довідка сподобалася як львів’янам, так і гостям міста. Керівник проекту GIZ у Львові Іріс Ґляйхман каже, що такий проект й справді корисний, адже допомагає орієнтуватися туристові у незнайомому місті. 

“Мені як туристові цікавий історичний контекст Львова, тому дуже задоволена цими інформаційними таблицями, які написані і українською, і англійською мовами. Цікаво, за якими критеріями відбирали архітектурні пам’ятки для розміщення інформаційних таблиць, – зазначає Іріс Ґляйхман. – Думаю, в майбутньому такі ознакування можна згрупувати тематично і сфокусувати увагу туриста, до прикладу, на релігійних чи музичних об’єктах. Ці таблиці допоможуть людям самостійно здійснювати екскурсії містом відповідно до їхніх зацікавлень. Якщо є попит, тоді і пропозиції мали б бути різноманітні”.

Ознакування міста є ще одним плюсом у розвитку туристичної інфраструктури. Це дозволяє туристові спростити знайомство з містом та зекономити гроші, не витрачаючи їх на екскурсовода. 

Президент Гільдії рестораторів Львова Марк Зархін задоволений такими інноваціями в місті, але вважає, що це лише перший етап проекту. “Ознакування стало своєрідною системою координат, яка орієнтує не за вулицями, а за будівлями, що є знаковими у Львові. Нещодавно розмовляв із німцем, для якого вимовити назву вулиці Тершаківців дуже важко. 

На жаль, більшість львів’ян навіть не знають про цю вулицю, що вже говорити про іноземних гостей, – розповідає Марк Зархін. – У наступних етапах роботи даного проекту я б радив більше уваги приділити  будинкам на площі Ринок. Адже стандартні таблиці вже віджили своє, а за кожною такою таблицею стоїть унікальна історія будинку. Потрібно рухатися в ногу з часом. Нещодавно дізнався, що в будинку, де є один із моїх ресторанів, брав шлюб Василь Стефаник”. 

Ресторатор також акцентує увагу на тому, що такі проекти повинні розвивати бізнесмени. “Львів – європейське місто. Знаю, що колись була традиція називати ресторації чи кав’ярні в місті в честь архітектурних пам’яток, які знаходяться неподалік: “Під золотою розою”, “Під каплицею Боїмів”, “Під ратушею”… Така європейська практика типова ще із середньовіччя. Сьогодні про це, на жаль, забувають. Тому програма ознакування міста є доречною для туриста, який в нашому місті губиться між безлічі давніх архітектурних будівель. Майже в кожному будинку в центрі міста є приватний бізнес, невже львівські бізнесмени не зможуть витратити кілька тисяч гривень для того, щоби дослідити історію будинку і, відповідно, встановити інформаційну таблицю?”, – каже Марк Зархін.

Туриста й справді дуже важко зацікавити кількома словами. Тож варто звернути увагу на технологічний процес: додати QR– коди чи мітки на навігації, щоби через смартфон можна було б прочитати більш розширену інформацію про архітектурну пам’ятку. “Найголовніше – така інформація буде правдивою. Часто чую, що розповідають екскурсоводи туристам. Скажу чесно – це катастрофа і мені соромно, що гості міста дізнаються неправдиву історію Львова. Звісно мова йде не про львівських екскурсоводів, а тих, хто приїжджає”, – додає Марк Зархін.

Найчастіше гості вивчають місто самостійно, тож їх приваблює можливість отримати всю необхідну інформацію про пам’ятки архітектури коротко.

фото: Андрій Карп’як

“На відміну від груп туристів, які ознайомлюються зі Львовом разом з екскурсоводом, окремі гості затрачають на оглядини міста набагато більше часу, – каже Олена Голишева, керівник Центру туристичної інформації Львова. – Індивідуальні туристи розповідають, що Львів відрізняється від інших європейських міст своїм ознакуванням. І найбільше їм подобається те, що інформаційні таблиці зроблені в одному стилі, що помітно”. 

Софія Сікора, в. о. директора ЛКНП “Центр розвитку туризму міста Львова”  розповідає, що проект є вдалим, оскільки все більше представників різних установ звертаються з проханням розмістити двомовну інформаційну таблицю на їхніх об’єктах. “Не секрет, що у Львові кожна будівля – це історія. Такого роду проекти цю історію відкривають. І коли ми побачили, що навіть львів’янам цікаво прочитати історію тої чи іншої пам’ятки архітектури, то вирішили продовжити ознакування міста інформаційними таблицями. Цього  року ознакували вже 16 архітектурних об’єктів”, – розповіла Софія Сікора. 

Спонсори проекту не говорять про те, скільки грошей витратили па ознакування, кажуть, що сума не є настільки значною, щоб її розголошувати. Вони вважають, що ціннішими є зусилля та час, витрачені на реалізацію проекту. 

Автор текстів інформаційних таблиць, дослідник історії Львова Ілько Лемко розповів, що стисло викласти історію того чи іншого будинку надзвичайно важко. “До прикладу, про каплицю Боїмів можна розповідати понад годину, а якщо цікаво розповідати то й  півтора-дві години. Історія архітектурних пам’яток настільки цікава, що вкластися в п’ять рядочків неможливо, а мені потрібно було написати не більше 550 знаків, описуючи лише один архітектурний об’єкт. Тож намагався скоротити до мінімуму і залишити все найсуттєвіше, що зацікавило б туриста”, – розповів Ілько Лемко. 

Стандартні таблиці вже віджили своє, а за кожною такою таблицею стоїть унікальна історія будинку