Ось уже понад тридцять років Парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького відкриває сезон атракціонів. Хоча каруселі вже старенькі, все ж жителі міста не можуть відмовити в задоволенні малечі і порадувати її чи не єдиною розвагою в місті.

Парк – на самоокупності, розповідає його директор Олег Мазяр. Щоправда  міська рада періодично виділяє скільки може на певні роботи. Наприклад, з природоохоронного фонду торік видали 50 тис. грн на обрізку дерев та чистку чагарників. “Ми частково робимо такі речі своїми силами, але є моменти, коли грошей не вистачає. Діяльність в нас досить специфічна,оскільки атракціони працюють не більше семи місяців у рік. Решта часу підприємство живе за рахунок оренд”, – пояснює Олег Мазяр.

У парку культури є 15 атракціонів. Найпершим у 1979 році встановили “Автодром”, останнім – вісім років тому – “Вальс”. І тут виникає цілком логічне питання: чому в 2005 році парк міг собі дозволити новий атракціон, а сьогодні це неможливо? А вся справа в тому, що парк, як й інші комунальні підприємства, перевели на загальну систему оподаткування. Це збільшило податковий тиск.

“Якби ми могли зібрати всі кошти за рік, які сплатили податковій, то можна було б думати і про оновлення певного устаткування для прибирання території, і про покупку нових атракціонів”, – розповідає Олег Мазяр. 

Частина працівників Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького працює сезонно. Перед початком сезону люди проходять навчання в технічному центрі, всі мають посвідчення. Директор наголошує, що більшість із них залишаються працювати на одному атракціоні впродовж довгих років.

Тому вони вже є фахівцями в цій справі, адже відчувають техніку, вміють вчасно зауважити, коли потрібно, якщо комусь стало погано, вимкнути атракціон. “Навчання персоналу, техніка безпеки та технічний стан атракціонів  – це найголов­ніші питання”, – резюмує Олег Мазяр. Та не все так просто. Варто нагадати: цього літа на атракціоні підвищеної небезпеки “Сюрприз” безпосередньо під час роботи відвалилися двері і заледве не влучили у працівника. Тоді дирекція парку пояснювала, що зірвало якусь пружинку, чого не можна було передбачити. Місяць перед тим Держгірпромнагляд видав дозвіл на експлуатацію.

Головний інженер Західного експертно-технічного центру Ярослава Макар так прокоментувала цю пригоду: “До червня атракціони проходять технічний огляд. Дозвіл на експлуатацію дає територіальне управління Держгірпромнагляду раз на три роки, але огляд ми проводимо щорічно. Дозвіл можна анулювати в будь-який момент, проте ця процедура потребує вагомих причин. Після цього випадку ми двічі проводили експертизу”.

Незважаючи на поважний вік гойдалок, відвідувачам подобається проводити час з дітьми у розважальному секторі. Наприклад, львів’янка пані Оксана розповіла “Пошті”, що часто приводить своїх дітей у парк покататися. 

“Я знаю, що в східній Німеччині зберегли старі атракціони. Звичайно, вони технічно осучаснені, але принцип роботи залишили такий, який був багато років тому, – розповідає пані Оксана. – Чим погані наші атракціони? Можливо вони й потребують технічного і косметичного ремонту, але не потрібно все змінювати. Основні давно впізнавані елементи варто зберегти. Я вважаю, що це і є плекання наших традицій: колись сюди вас водила мама, а тепер ви приходите вже зі своїми дітьми. Та й сучасна техніка мене чомусь більше насторожує. Старе ж випробуване роками”.

Ще однією проблемою, з якою уже багато років поспіль зіштовхується Парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького – це земельне питання. Вимальовується двояка ситуація: з одного боку, немає документу, що засвідчував би межі території парку, а з іншого, є документи, які підтверджують, що 26 га землі належить парку. Це ускладнює  роботу навіть в поточній діяльності. А що ж вже казати про інвестиції?

Керівник міського управління культури Ірина Подоляк розповідає, що незатверджені межі парку ускладнюють реалізацію інвестиційних проектів. “Ведуться переговори, приходять потенційні інвестори зі своїми пропозиціями. Хтось з більш “димними і туманними”, а хтось із “прозорими”. Але все впирається у питання затверджених меж парку. Офіційного документу, де б були встановлені такі межі, немає”, – каже Ірина Подоляк.

З її слів, є цікаві проекти, які б удосконалили парк культури. “Ми хочемо, щоби в парку були не тільки замінені атракціони, але й щоб там був Wi-Fi, щоби люди мали можливість сісти на лавочку з комп’ютерами чи електронними книжками. Також хочемо, щоби бібліотеки проводили у парку свої літні заходи під відкритим небом”, – розповідає керівник міського управління культури.

Але поки що це все лише плани. Наразі ж дирекція парку за свої кошти змогла збудувати два дитячих майданчики. А акцентувати увагу тут почали не на атракціонах, а на різноманітних цікавинках – як от лавочка для закоханих, лавочка з котиками. Таке нетрадиційне мистецтво приваблює відвідувачів. А ще цього року у парку культури з боку вул. Стрийської поставили кованого кота з трьома горобцями – збільшену копію абстрактної пластики Михайла Дзиндри.