У суботу, 27 липня, біля каплиці Всіх Святих українського народу відбувся молебень, приурочений пам’яті  загиблих під час авіашоу 27 липня 2002 року. Нагадаємо, що тоді внаслідок падіння винищувача СУ-27 загинуло 77 людей, з яких 28 діти, а всього постраждало близько 250 людей.

Уже традиційно родичі загиблих прийшли помолитися за рідних на місце катастрофи. Вони принесли із собою світлини найближчих людей, яких втратили в той страшний день. Позаду мали б залишитися жахливі миті втрати, лікарні, морги, похорони… Але минуле не відпускає, переслідує їх. І ось воно, тут – на фотографіях. Дивиться на нас радісними очима маленької дівчинки, котра так хотіла жити, або чоловіка, сім’я якого залишилася без годувальника. Поламані долі – ось що переслідує цих людей. Але минулого не повернеш...

Постраждалі вимагають офіційних вибачень від держави, позбавлення винуватців авіакатастрофи військових звань, а також збільшення розміру моральних відшкодувань. І сьогодні щодо цього чекають рішення Європейського суду. “Ми стоїмо в черзі. Люди тверезо розуміють, що справ від України в Європейському суді дуже багато. Тішить те, що наша справа вже півтора року розглядається. Думаю, якщо не в кінці 2013-го, то на початку 2014-го настане її логічне завершення”, – каже Стефан Козак, керівник ГО “Скнилівська трагедія”, який втратив у той страшний день 24-річного сина.

Коментар

Дмитро Гудима, представник постраждалих у Європейському суді:  – Справу активно почали розглядати в Європейському суді торік. У 2006 і 2009 роках, після набрання чинності остаточних рішень в кримінальних справах пілотів і генералів, ми надіслали звернення у цій справі до вищої інстанції.  Усього розглядається 31 звернення, причому це не звернення 31 людини, а 31 сім’ї. Сумарна кількість заявників – близько сотні. Отож цього року ми подали свої вимоги щодо справедливої сатисфакції по кожній сім’ї з відповідними обґрунтуваннями, тобто компенсації моральної та матеріальної шкоди, а також видатків на правову допомогу, яких зазнали заявники. Окрім сатисфакції наша сторона була зобов’язана подати до Європейського суду з прав людини міркування з приводу заперечень уряду, який вважав наше звернення неприйнятним (!).  Суд, у разі вирішення справи на користь заявників, відповідно до Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод, присудить справедливу сатисфакцію. Її розмір суд визначає самостійно, виходячи зокрема з вимог розумності, але тим не менше враховує також прохання самих заявників.  Буквально минулого тижня з Європейського суду надійшли листи, про те, що наші зауваження на заперечення уряду і наші вимоги щодо справедливої сатисфакції були відправлені державі Україна для висловлення нею своїх міркувань. До кінця вересня представники відповідача мають надати їх у письмовому вигляді.  Я очікую, що до кінця 2013 року або, найпізніше, в першому кварталі наступного року ми вже отримаємо рішення Європейського суду з прав людини.

Свою історію розповів і Володимир Мотузюк. У нього трагедія забрала сина та невістку. “В нашого онука Юрчика тоді загинули і батько, і мати. Йому було три рочки. Пройшло 11 років, а здається, що це трапилося вчора… Суд призначив компенсацію у 40 тисяч гривень. Але до повноліття цими коштами ніхто не має права користуватися. Лише за дуже серйозних обставин, таких як хвороба, та й то за рішенням опікунської ради можна буде зняти певну суму”, – розповідає Володимир Мотузюк.

Рідні загиблих під час авіашоу подали позови до суду перш за все заради справедливості. “Суддя Військового апеляційного суду Центрального регіону Віталій Загоруйко не дав жодних пояснень. Ми подавали позов до Європейського суду, але результатів ще немає. І тут йдеться не про грошову компенсацію. Просто ті особи, які були причетні до цієї страшної катастрофи, чомусь не відповіли за свої вчинки. Вони спричинили трагедію, внаслідок неї загинуло стільки безневинних людей, а ще більше ж залишилося каліками. Лише один член екіпажу зараз відбуває покарання – Володимир Топонар. Ця трагедія залишила глибокий слід в серцях потерпілих”, – каже Володимир Мотузюк.

Підсудний у справі Скнилівської трагедії, командир екіпажу літака СУ-27 полковник Володимир Топонар отримав 14 років позбавлення волі. Він й досі відбуває покарання. На молебень прийшов і міський голова Андрій Садовий. “Сьогодні виповнюється 11 років з дня Скнилівської трагедії. Наше місто у траурі. В цей день загинуло 77 львів’ян – це велика втрата для міста. Я молю Господа Бога, щоб він завжди тримав нас під своєю опікою”, – сказав мер.

Зі слів Стефана Козака, міська рада вже другий рік поспіль надає допомогу потерпілим. “Соціальні працівники моніторять, хто перш за все потребує коштів для лікування. Найбільшу увагу приділяють інвалідам. Зокрема людям, які втратили тоді на Скнилові ногу, потрібно час від часу міняти протези і купувати запасні частини. Я вже не кажу про те, що ці люди пережили велику фізичну та душевну травму”, – резюмує керівник ГО “Скнилівська трагедія”.

Зазначимо, за інформацією прес-служби мерії, цього року з бюджету міста на допомогу потерпілим виділять 77,5 тис. грн. Ці кошти скерують на реабілітацію, лікування, оздоровлення та вирішення питань соціально-побутового характеру.