Ні для кого не секрет, що звичайнісінька батарейка містить чимало токсичних елементів і може негативно впливати на навколишнє середовище. Фахівці стверджують: потрапивши у землю, один такий енергоносій може зіпсувати 400 л води або 20 кв. м ґрунту.

Отже, якщо ви викинете дві батарейки у неналежному місці, то зіпсуєте дві ванни, вісім відер і півтора чайника чистої води. За словами екологів Львова, на сміттєзвалища щороку потрапляє від 5 до 15 кг ртуті. Тимчасом у місті досі немає підприємств, які могли б утилізувати електронні побутові відходи. Значить, існує серйозна загроза довкіллю та здоров’ю людей.

Як писала “Пошта”, міське управління екології спільно з громадськими організаціями за сприяння Люблінського муніципалітету почало втілювати проект “Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування”. Цей проект розрахований на два роки, його фінансуватиме ЄС у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь –Україна. Сума гранту, який місто витратить на втілення цього проекту, становить 1 млн 202 тис. євро.

5-15 кг ртуті щороку потрапляє на сміттєзвалища

У місті створюватимуть систему збору відходів – встановлюватимуть пункти прийому батарейок, закуплять транспорт зі спеціальним обладнанням для транспортування небезпечних відходів та запустять установку для знешкодження й вилучення ртуті. Як писала “Пошта”, згідно з проектом, у Львові мають встановити 80 контейнерів для батарейок. У майбутньому їх кількість збільшуватимуть. Такі контейнери планують розміщувати поблизу навчальних закладів, супермаркетів, у зручних для жителів місцях, навіть у приміщеннях ЛКП.

“Проект реалізується відповідно до календарного плану. Зараз укладаємо договори на закупівлю контейнерів та угоду на розробку програми, проводимо соціологічні опитування. Остаточно програму реалізації буде розроблено і затверджено на сесії міської ради у жовтні. З метою збору енергоощадних ламп закупимо два мікроавтобуси. Вони обслуговуватимуть наші комунальні підприємства. Для цього треба мати відповідні ліцензії, адже йдеться про транспортування небезпечної сировини. Нині їх готують, згодом вони будуть їздити із ліцензіями, збирати та відвозити лампи на установку, яка їх перероблятиме”, – розповіла Оксана Війтик, координатор проекту, головний спеціаліст відділу екології та благоустрою.

Як часто і де саме вони їздитимуть, стане відомо вже у жовтні, коли закінчиться розробка програми. За словами експертів, це пілотний експериментальний проект, перший в Україні, тому доведеться вчитися на власних помилках. У Польщі така установка лише одна. Львівська ж має забезпечити весь Західний регіон. Як зазначає співрозмовниця, про запуск установки говорити рано. Її купуватимуть наступного року. Перед цим треба з’їздити до Польщі, подивитися, як вона працює, зробити висновки. Установка перебуватиме на балансі департаменту містобудування. Де саме її встановлять, поки не відомо. 

Фахівці зазначають: принцип дії установки простий та екологічно безпечний. В неї завантажують лампи, установка подрібнює скло, відокремлює патрони, які можна буде здавати на брухт; ртуть хімічно зв’язується, після чого її у спеціальних ємностях можна здавати для повторної переробки або утилізації. 

Як розповів “Пошті” Дмитро Скрильніков, голова ГО “Бюро екологічних розслідувань”, нині головна львівська проблема – збір небезпечних відходів. Адже він для батарейок й енергоощадних ламп має бути різним. У Львові розташований єдиний в Україні завод для переробки батарейок – ДП “Аргентум”. Проте наразі він їх не утилізує, а лише накопичує на складах. 

“Робота заводу “Аргентум” змушує занепокоїтися, адже туди звозять батарейки зі всієї України, а технологія переробки повністю ще не відпрацьована. Нині вони їх просто накопичують. Батарейки можуть довго лежати у зібраному стані, якщо вони не пошкоджені. Проблема утилізації енерговідходів складна та ще не вирішена у всій країні. Тому, можливо, їх дійсно краще накопичувати, ніж переробляти із поспіхом, не маючи на це відповідних технологій”, – каже Дмитро Скрильніков.

Нині у місті діє низка пунктів збору батарейок, які можна здати туди для подальшої переробки. Зокрема, пункти розташовані за адресами: магазин “Батарейка”, пр. Свободи, 1/3, ринок “Південний”, вул. Щирецька, 36, ДП “Аргентум”, вул. Зелена, 115б. “Щоб населення долучилося, система збору має бути зручною та безкоштовною. Ртутні лампи є більш небезпечними. Руйнуючись, вони одразу ж забруднюють довкілля, бо мають високотоксичні випари.

Щодо ламп, треба вживати термінових заходів. Зараз люди просто викидають їх у контейнер. Їх зібралося вже, мабуть, сотні тисяч. Лампи одразу ж розбиваються та завдають шкоди. Люмінесцентні лампи – це запаяна трубка із парами ртуті. Коли трубка розбивається, ртуть виходить назовні. У такому випадку контейнер теж є джерелом забруднення. А якщо хтось кине петарду чи він пошкодиться під власною вагою!

Пересувні пункти – найкращий варіант, його досить часто практикують у світі. Автобус приїздить, наприклад, раз на місяць. Лампочки ж не щодня викидають, їх можна акуратно тримати вдома деякий час, а потім просто здавати у спеціальній ліцензованій установці. Головне, щоб міська влада правильно використала кошти і можливості”, – розповів Дмитро Скрильніков.