Зі серпня центральна частина Львова стане пішохідною зоною, у якій буде повністю заборонено паркування автомобілів. Ця територія буде обмежена просп. Свободи, вул. Гавришкевича, пл. Осмомисла, вул. Підвальною та вул. Валовою.
У пішохідну зону ввійдуть 18 вулиць та площ міста: площі Ринок, Яворського та Катедральна, вулиці Сербська, Галицька, Краківська, Друкарська, Руська, Ставропігійська, Шевська, Памви Беринди, Театральна, Вірменська, Лесі Українки, Яна Жижки, Івана Федорова, Староєврейська, Братів Рогатинців.
Впровадження пішохідної зони має звільнити центр від автомобільної тисняви, викорінити паркування на хідниках і зменшити загазованість повітря. Відтак простір історичної частини міста стане більш пристосованим для відпочинку та дозвілля. Також це крок назустріч велосипедистам, чисельність яких останнім часом невпинно збільшується. Як писала “Пошта”, лише трамваї, автомобілі екстрених служб, жителів пішохідної зони та постачальників товарів у місцеві заклади сервісу та торгівлі зможуть заїхати у пішохідну зону через спеціальні рухомі висувні стовпці – болларди. Їх встановлять у трьох місцях – на вулицях Руській, Памви Беринди та, найімовірніше, Братів Рогатинців (або ж на Лесі Українки).
До часу їхнього встановлення дороги блокуватимуть штучні перешкоди, які згодом замінять на велостійки. “У Львові болларди з’являться наприкінці липня, після чого відбуватимуться технічні приготування. На дорогах їх встановлюватимуть із початку серпня. Зважаючи на технічні особливості боллардів, ймовірно, має пройти певний випробувальний термін, перед тим, як пристрої розпочнуть діяти”, – повідомив “Пошті” Олег Шмід, радник міського голови з питань велоінфраструктури, заступник голови робочої групи з питань упорядкування транспортного руху у Львові.
Пішоходи “за”
Львів’яни активно підтримують ідею створення пішохідної зони в центрі міста. Передусім тому, що рухатися там стане безпечніше. Те, що авто поменшає, особливо тішить старше покоління містян.
“Таким Львів мав бути ще в кінці 70-х рр. Задум виник вже тоді”, – каже львів’янин Зеновій. Позитивні зміни в обмеженні руху автотранспорту центром вбачає і пані Богдана, каже, що Львів, як архітектурна пам’ятка, вже давно мав стати пішохідним. “А ще це безумовна перевага для людей із обмеженими фізичними можливостями. Я працюю зі сліпими і знаю, як важко їм буває добиратися”, – додає львів’янка.
Серед прихильників є й молодь. “До впровадження пішохідної зони ставлюся позитивно, вже давно час”, – зізнається студентка Христина. Крім того, дівчина визнає, що центр компактний, тож пішки дійти можна будь-куди.
А як же мешканці?!
Досвід функціонування пішохідної зони відомий львів’янам ще з часу проведення Євро-2012. Щоправда, тоді вона проіснувала менше місяця в межах просп. Свободи. Зі слів Володимира, мешканця пл. Ринок, пішохідний центр міста – це, безперечно, добре, але влада не подбала про людей, які тут живуть. “Якщо міський голова прагне запровадити пішохідну зону, він повинен звернути увагу на те, що в ній знаходиться місце для всіх, окрім її мешканців!”, – каже Володимир, власник авто.
Львів’янин поділився з “Поштою” своїм досвідом труднощів паркування. “Ще коли працював у транспортній міліції, одного разу необачно поїхав автівкою на обідню перерву. Впродовж сорока хвилин шукав місце в центрі, де припаркуватися, бо там стояли авто всіх, мабуть, окрім самих мешканців. Відтак мені довелося залишити своє на пл. Кафедральній. На нормальний обід часу не вистачило, бо потрібно було вчасно повернутися з перерви, – каже співрозмовник. – Був аналогічний випадок, коли на роботу їхав машиною, а на обід повертався на пл. Ринок трамваєм, потім знову їхав на роботу електротранспортом і ввечері, вже після восьмої, десь знаходив місце, щоб припаркуватися. А буквально кілька тижнів тому, я об’їхав увесь центр і не знайшов місця, де зупинитися. Авто залишив аж на вул. Рилєєва за готелем “Дністер”. Ви собі уявляєте, яка це відстань!”.
Пішохідний центр міста – це, безперечно, добре, але влада не подбала про людей, які тут живуть
Зі слів мешканця пл. Ринок, часто, аби припаркувати машину, доводиться десь чекати мало не до дев’ятої вечора, бо раніше – ніяк. Чому? “Та всі місця зайняті! Траплялися випадки, коли взагалі не було можливості поставити авто біля дому. Для мене, як для мешканця центральної частини міста, це великі незручності”, – наголошує співрозмовник.
З його слів, на вихідних ситуація взагалі критична, адже всюди стоять автомобілі в два ряди, і мешканці не мають навіть можливості заїхати. “Кілька разів я паркував авто на пл. Ринок зі східного боку, біля Музею-аптеки, і то тільки після десятої вечора, щоб уникнути зайвих розмов з працівниками ДАІ. Бо доводиться, грубо кажучи, їм “вклонятися”, щоб завезти додому три мішки картоплі, просити, казати, що тут живу, що треба під’їхати тощо”, – розповів Володимир.
Мешканець обурюється: чиновники поставили знак заборони паркування біля Латинського собору на пл. Катедральній для всіх, окрім них самих – працівників міськради. “Одного разу залишив там авто на ніч, а зранку його вже не було. Звісно, здогадався, що машину забрав евакуатор, тоді коли вони ще були (!). Тож довелося заплатити понад 300 грн, за те, що автомобіль простояв ніч на штраф-майданчику, – каже Володимир. – Чиновники там паркуються, а на мешканців їм байдуже!
А ось Юрій, мешканець будинку на вул. Братів Рогатинців, певен: питання з парковками у місті головне. “Я готовий платити за паркування свого автомобіля, головне, щоб було де”, – акцентує пан Юрій.
Таксисти: клієнти будуть розлючені!
“Пошта” поцікавилася й думкою водіїв щодо обмеження “паркувального раю” у Львові та впровадження пішохідної зони в центрі міста. Автомобілісти негативно ставляться до нововведення, адже, гадають, воно стане причиною виникнення заторів і “тягучок”. “Передусім це клопіт для тих, хто має роботу в центрі. На дорогах будуть корки. Влада повинна подбати про парковки”, – каже пан Михайло, який працює в центрі Львова.
“Зараз літо, машин небагато, а з настанням осені транспортний потік суттєво збільшиться, через перекриття вулиць виникатимуть затори. Що бачимо зараз на Валовій? Половина машин, яка колись могла прослизнути цією вулицею, тепер стоїть у корках, – каже “Пошті” таксист Юрій. З його слів, об’їзні шляхи перенасичуватимуться вихлопними газами, це позначиться й на пішохідній зоні, адже загазованість сама по собі не зникне. Таксист певен: корупційні схеми дозволять певним фірмам таксувати вулицями пішохідної зони.
Його колега пан Зеновій вважає: “Таксі повинно мати доступ у будь-яку точку міста, як міліція чи “швидка”. Зі слів іншого таксиста, пана Ярослава, проблеми, які виникнуть із обмеженням автомобільного руху – це проблеми клієнтів. “Адже, якщо не буде можливості заїхати, зокрема в центральну частину міста, таксисти довго не чекатимуть”, – резюмує пан Ярослав.
Про часові рамки
Мешканці вулиць пішохідної зони зможуть заїжджати до своїх будинків, проте не матимуть дозволу там паркуватися. Вночі ж болларди опускатимуть для доставки товару в магазини та ресторани, як і за кордоном. Завозити та розвантажувати товари у заклади, розташовані на пл. Ринок, вул. Руській, вул. Памви Беринди, вул. Галицькій та вул. Краківській, можна буде з 22.00 до 10.00.
“Транспортні засоби мешканців центру міста занесені до бази в Галицькій адміністрації. Для них передбачено дозвіл на в’їзд у пішохідну зону. Вночі, коли болларди будуть опущені, застережень щодо паркування автівок мешканців, очевидно, не виникатиме, – каже Олег Шмід. – Болларди опускатимуться в 22.00, і це означає, що настав вечірній час, і мешканці можуть заїжджати й ставити свої машини біля дому. Тоді до них не застосовуватимуться штрафні санкції. Однак до того часу, коли болларди піднімаються, мешканці повинні забрати автомобілі, бо в іншому випадку вони не зможуть виїхати, а отже, на них чекатимуть штрафи”.
Зі слів Олега Шміда, у Львові немає особливого попиту на платне паркування, натомість є попит на безкоштовне. “Досвід роботи платного паркінгу на вул. Валовій свідчить про те, що насамперед вулиця наполовину спорожніла, тому що з іншого боку Валової заборонено паркувати авто. Паркомісць там є значно менше, ніж було раніше, однак парковка не заповнюється цілком. Завжди є легальне паркувальне місце для автомобіля, який туди заїжджає”, –каже радник мера.
До теми
Пішохідний КопенгагенЩе з початку 60-х рр. у столиці Данії розширили громадський простір. 18 стоянок Копенгагена перетворили на пішохідні зони, де можна розважатися з друзями та займатися всілякими приємними справами. Якщо зголодніли – не біда, до ваших послуг 7, 500 кав’ярень. На дорогах діє обмеження швидкості до 30-40 км/год. А для водіїв і мешканців існує так званий “спільний простір”, де на одному великому майданчику, розмежованому на вулиці та облаштованому обмежувачами швидкості відбувається одночасно дорожній і піший рух.
“Копенгагенізація” за Яном Гейлом

Так данський архітектор називає своє бачення того, як міські центри можуть прийняти велосипедну культуру. В умовах сучасного міста з’явилася нагальна потреба змінювати набутий урбаністичний ландшафт і приділяти більше уваги людському фактору в міському плануванні. Місто оживає, коли його мешканці мають можливість ходити пішки, їздити на велосипеді й узагалі проводити час у межах міста. За сорок років столицю Данії шляхом поступових змін перетворили з автомобільного міста в пішохідне. У всіх містах пристрасть до автомобілів поступово минає. Копенгаген, Ліон і Мельбурн уже пережили якісні перетворення. Інші мегаполіси, серед яких і Нью-Йорк, перебувають у процесі змін.
Реформаторська рука Пеньясоли

Три роки Енріке Пеньясоли на посаді мера Боготи (Колумбія) перетворили місто із депресивного й відсталого на пішохідне. Він відмовився будувати автодороги, натомість, кошти інвестував у пішохідні зони, велосипедні доріжки, парки й сквери, дитсадки, школи та бібліотеки. Пеньясолу мало не вигнали з поста мера, мовляв, і так нема де паркуватися.
“Але чому це має мене хвилювати, Ви ж не питаєте, де вам зберігати свої речі. Щоб пояснити мешканцям Боготи, що тротуари – зовсім не родичі автодоріг, ми запустили рекламу, де пояснювалося, що хідники насамперед родичі парку й далекі родичі вулиці. Якісна пішохідна зона – це найменше, що може дати місту демократичне суспільство”, – відповів Пеньясола. Мер переконаний, що проблему заторів вирішить зменшення паркувальних місць, створення окремої смуги для громадського транспорту та облаштування велосмуг – важливого символу демократії.
Володимир Нижняк
http://vk.com/id249068200
Мене зворушило порівняння Львова з Копенгагеном. А пан Садовий знає аналог вулиці Підвальної у Копенгагені? Вулиці завширшки декілька метрів, якою курсують абсолютно ВСІ маршрутки і ВСІ міські трамваї (окрім №3). Ну і, звісно, автобуси з туристами, приватний транспорт, зрештою це єдина вулиця, якою можуть виїхати на виклик пожежні машини