Час до часу у Львові щось займається – як не гуртожиток, то квартира, а ще частіше горить побутова техніка. У мережі “Інтернет”, на форумах люди активно обговорюють цю проблему, просять поради, до кого звертатись по відшкодування, як запобігти таким перепадам у майбутньому?
“З такою проблемою ми стикаємося вже не вперше. Світло мигає, і раптово, щось перегоріло… Викликаємо електрика, фіксує 380 вольт у розетках. Так у нас згорів холодильник, телевізор, мікрохвильова піч, душова кабіна. Щастя – квартира не зайнялась. ЛКП “відфутболює” кажучи – ставте захист...”, – пише учасниця одного із львівських форумів.
Львів’янину Віталію пощастило більше. “Минулого тижня у нас почало сильно мигати світло… Згорів холодильник, згорів електронний годинник, комп’ютер був відімкнений від напруги, маємо велике щастя, що квартира не згоріла, чув, що таке трапляється. Не знаю від чого такі перепади напруги, можливо, на щитовій якісь проблеми, може хтось ремонт робить… Скаржитись, судитись немає часу. Купив новий холодильник із спеціальним запобіжником, той, сподіваюсь, служитиме довше”, – розповів “Пошті” Віталій.
Обережно – перенавантаження!

Львівські електромережі – ще радянська спадщина. Вони не розраховані на таку кількість приладів, окрім того вони доживають свої останні роки, бо їх термін придатності збігає. “Після СРСР якоїсь колосальної заміни електромереж у місті не проводилось, а дріт, шматок металу в певній ізоляції, не вічний. Термін придатності більшості кабелів у наших будинках, а це здебільшого алюмінієва проводка, 25 – 30 років. З часом ізоляція перетворюється на порох. У радянські часи на одну кімнату розраховували по лампочці на 100 ват, холодильник та радіо, згодом телевізор чи порохотяг. А тепер і посудомийні машини, комп’ютери, мікрохвильові печі, електричні печі, чайники. Ні вулична мережа, ні та що йде через будинок, на таке навантаження не розрахована, тому й відбуваються перепади напруги”, – розповів “Пошті” Павло Василенко, речник обласного управління МНС Львівщини.
Аби вберегтися, спеціаліст радить використовувати товстіші кабелі, 3-3,5 мм, подекуди 4 мм. “Стандартні, найпоширеніші кабелі 1,5 мм подають електрику на лампочку у 100 ват. Але якщо від того кабелю ми робимо розводку, в яку вмикаємо комп’ютер, світильник, чайник, телевізор, то система не витримує”, – каже співрозмовник.
Не чіпай, бо вб’є!
Окрім старих мереж, проблемою є мешканці, які самотужки намагаються щось лагодити у щитках, у будинках чи підвалах. “Нічого там рухати не варто. Є такі самовпевнені “майстри”, які знають, що і звідки має йти до хати. От вони й тикають, пробують – є світло чи нема. Саме так можна подати напругу 380 вольт там, де має бути 220”, – каже Павло Василенко. Такі побутові втручання часто стають причинами займань та перегорань техніки.
Техніка, що спалахує
Окрім старих мереж, збільшення кількості електроприладів, окрім майстрів-самозванців, причиною займання побутової техніки та квартир може бути сама ж побутова техніка. Ніким не сертифіковані, як кажуть, “роблені двома п’яними китайцями на коліні”, прилади можуть спалити оселю дотла…
“Багато приладів ввозять у країну без сертифікації. Відтак невідомо чи адаптована така техніка до наших мереж, та й до нашого клімату, що також важливо. Тобто, якщо ми живемо в певній кліматичній зоні, то тут мають бути відповідні норми безпеки, конкретні ступені захисту”, – каже співрозмовник. Найпершим сигналом про небезпечну техніку є відсутність української мови в інструкції.
Ставте захист
Щоби вберегтися від різких перепадів електропостачання, спеціалісти радять встановити спеціальні прилади, які призначені для відсікання напруги. Окрім того, потрібно розводити електромережі по кімнатах, використовувати мідні, а не алюмінієві кабелі, на кожну лінію встановлювати окремі системи захисту.
Звісно, можна користуватись і старими, проте ще незабутими запобіжниками, так званими в народі “пробками”, але, як виявляється, з десяти жодної справної не знайдеться. “Якщо зі ста штук 10, 12 є калібровані або заводські, то добре. У більшості випадків – це намотані дроти, або ж просто кусок цвяха, або шуруп, або стальний стержень вставлений, аби не вибивало!”, – розповів Павло Василенко.
Окрім того, треба встановити сам факт заподіяння шкоди. Для цього треба звертатися у ЛКП або до міліції. Найпростіше піти до ЛКП і написати заяву. То ЛКП встановить чи все-таки був перепад напруги, чи ні. Можна звернутися і в міліцію із заявою, повідомленням про кримінальне правопорушення, обґрунтувавши суму завданих збитків.
Крім цього, треба розібратися, внаслідок чого відбулося порушення. А на це можуть бути такі причини: подання струму вищої напруги, хуліганські дії п’яного електрика, який клеми переплутав, зношеність внутрішньо будинкової апаратури.
Також потрібно вияснити, хто нестиме відповідальність. Людина повинна розуміти, що таке поняття, як межа балансової належності. Тобто, до певного місця електромережі відповідає Львівобленерго, ЛКП відповідає за електромережі від щитка загальнобудинкового або від якогось трансформатора в дворі до квартири. Тому аби встановити, хто відповідатиме за порушення, треба вияснити, у якому місці виникла проблема. Це повинен пояснити ЛКП.
Загалом люди повинні розуміти, що докази самого факту порушення і завданої шкоди лежать на них. Не можна тим легковажити. Відсоток виграних справ невеликий, тому що громадяни не належно збирають докази.
Будьте готові, що Львівобленерго все заперечуватиме, у суді скаже, що в будинку в щитовій якийсь алкоголік сунув лікоть. Ви маєте право вимагати і моральну компенсацію, і компенсацію за ушкодження майна. І якщо все спрацює у вашу сторону – вам все відшкодують, і навіть послуги адвоката.