Подія року

Євро-2012, до якого готувались декілька років, Львів провів на високому рівні, без ексцесів та із взірцевою чистотою. Футбольні матчі, що відбулися 9, 13 та 17 червня на “Арені Львів” зіграли збірні Німеччини, Данії і Португалії. 

За 10 днів місто відвідали 150 тис. гостей із 30 країн світу. Найбільше до Львова приїхало німців. У червні фан-зона на пр. Свободи стала серцем міста, на яку УЄФА витратило 1,5 млн євро. Найбільша завантаженість фан-зони була 15 червня під час другого матчу збірної України – впродовж дня її відвідало 48 тис. осіб. А ось данський фан-кемпінг у Львові керівництво УЄФА визнало найкращим під час Євро-2012!

За результатами опитування Німецького міжнародного товариства GIZ, 68% гостей Євро-2012 хочуть повернутися до Львова, 81% вважають Львів туристично-привабливим містом. Фани кайфували від атмосфери міста, львів’яни ж називали німців веселунами, португальців – красенями, данців – співучими. Допомагали в організації свята 940 волонтерів.

Львівський стадіон у дні Євро-2012 відвідало майже 100 тис. осіб. Новий аеропорт під час свята футболу прийняв понад 600 міжнародних і внутрішніх рейсів. 

Хаос року

У 2012-му у Львові запрацювала нова транспортна схема, яку  розробили французи, і якою досі незадоволені мешканці міста. Багатьом пасажирам доводиться пересідати з одного автобуса на інший, аби дістатися до потрібного місця – а це дорожчий проїзд. Також люди обурені, що й нині водії не дотримуються графіків, і після 21.00 важко доїхати додому. 

Січень став справжнім шоком для пасажирів маршруток, які з 1-го дня року курсували із новою нумерацією та за іншими маршрутами. Хоча й перевізники обіцяли, що транспорту вдосталь, але автобусів явно бракувало! Людям у січні доводилося стояти на зупинках по півтори години чи добиратися пішки! 

Телефони міського управління транспорту розривалися від дзвінків обурених людей, які вимагали відкоригувати нові маршрути. Начальник міського управління транспорту Микола Жук особисто їздив фіксувати порушення перевізників. Депутати міськради вщент розкритикували нову транспортну схему, а львів’яни приходили з пікетами під ратушу. Зрештою згодом таки внесли зміни у схему.

У 2012-му у  місті збільшилась кількість великих автобусів із 40 до 140, які можуть одночасно перевозити 27,7 тис. осіб. Для підвищення комфорту проїзду в автобусах і трамваях влаштовують пристрої GPS-навігації та пристрої автоматичного озвучення зупинок.  

“Аромат” року

Увесь рік місто Лева смерділо, і  цей запах був надто ядучим! Небайдужі навіть створили додаток для мобільних телефонів, щоб львів’яни мали змогу оцінювати рівень смороду в різних районах.

Вирішувати цю проблему взялись у мерії, “Львівводоканалі” та прокуратурі. Всього знайшли з двадцять причин неприємного запаху, але одним із винуватців чиновники назвали завод “Ензим”. Міські посадовці нарікали на перевищення допустимої норми якості стічних вод з боку підприємства. На заводі натомість заперечували свою причетність до нестерпного смороду, а згодом таки погодились вкладати гроші в реконструкцію своїх очисних споруд. 

У свою чергу у поширенні смороду у Львові прокуратура області вважає винною міську безгосподарність. Міська каналізаційна система давно віджила своє, очисні споруди міста теж бажають кращого. Ба більше, у Львові досі є райони, де взагалі відсутня каналізація! Про належне промивання труб годі й говорити, бо техніки для цього тим паче немає. 

Цікаво й те, що за весь період (!) Євро-2012 у Львові взагалі не смерділо, а щойно попрощалися зі святом футболу – місто знову накрило хвилею неприємних запахів.

Ремонти року

Відзначився цей рік й численними ремонтами доріг у Львові.  Серед наймасштабніших об’єктів були – вул. Коперніка, вул. Богданівська, вул. Лесі Українки, вул. Вернадського, транспортна розв’язка вул. Чернівецька – Городоцька  – Залізнична. Ремонт вул. Лесі Українки дав можливість фахівцям дослідити старі оборонні мури нашого міста. Ба більше, після відкриття ця вулиця стала пішохідною. Скандальним виявився ремонт вул. Пасічної, де до зими так і не проклали третій шар асфальту і залишили пішоходам знищені тротуари, а нові світлофори на транспортній розв’язці вул. Личаківська – Пасічна виявились неефективними. Окрім цього, маємо чимало недопрацювань – розриті газони, витоптана трава та недороблені тротуари майже на всіх відремонтованих об’єктах. 

Відновлювали цьогоріч й проспект Свободи, саме в тому місці, де на Євро-2012 розміщувалася фан-зона. Хоча гроші на це виділило УЄФА, об’єм робіт, що вдалося за них виконати – виглядає досить бідненьким.

Прорив року

За результатами парламентських виборів до ВРУ потрапило понад 30 представників чи вихідців із Львівщини. І це найбільше представництво нашого краю у парламенті за часи незалежності!

При цьому з Львівської обласної та міської рад під купол на вулицю Грушевського, 5 у Києві перейшли 16 депутатів із різних політсил. Найбільше для цього постаралось ВО “Свобода”. І саме його представники вже отримали вагомі посади у парламенті 7-го скликання. Зокрема, колишній голова фракції “Свободи” у міськраді Руслан Кошулинський відтепер є другим віце-спікером, а екс-очільниця цієї фракції в облраді Ірина Сех стала головою комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ВРУ. Загалом львів’яни представлені у 14-ти із 29-ти парламентських комітетах, а у шести із них є заступниками голів.

До парламенту потрапив також екс-голова облради “свободівець” Олег Панькевич (у ВРУ став заступником голови комітету з питань європейської інтеграції). Тому на посаді голови облради його замінив інший однодумець – Петро Колодій.

Ротації року

Львівську міську раду весь рік лихоманило – бракувало кадрів. У ратуші скаржаться: через низькі зарплати та стреси від понаднормової роботи зараз дуже важко знайти достойних управлінців. Лише наприкінці літа з міськради звільнилося близько 140 працівників!

Загалом цього року з мерії пішли – головний архітектор міста Юрій Криворучко, начальник управління культури Андрій Вороновський та заступник начальника управління охорони історичного середовища міськради Ігор Черняк. Довго шукали кандидатуру на посаду начальника управління освіти. Зрештою головним освітянином міста стала Галина Слічна. 

У мерії у 2012-му розпочали й серію звільнень людей із керівних посад. У цьому списку – тепер вже екс-директор Личаківського цвинтаря Ігор Гавришкевич, екс-директор парку “Знесіння” Олександр Завадович. Хмари згустилися і над керівником  Шевченківського гаю Іваном Косачевичем. 

 Скандал року

Чи не вперше за останні роки громада Львова дуже швидко відстояла збереження цілісності міського парку. Йдеться про рішення виконкому Львівської міськради (його ухвалили у жовтні) щодо розроблення детального плану території району забудови на вул. Кримській, яка межує зі Снопківським парком. Довідавшись про це рішення, жителі цієї вулиці почали бити на сполох, мовляв, у мерії фактично дозволили будівництво у цій зеленій зоні. Відтак рішення виконкому опротестувала обласна прокуратура, а 14 грудня протест задовольнив виконком міськради. 

Натомість у міській раді заспокоювали, що мова йшла у рішенні не про забудову, а про детальний план, який визначить, що можна робити на території, що межує з парком. Після скандалу про ймовірну забудову парку, міські депутати хочуть якомога швидше підтвердити його межі та розробити концепцію розвитку зеленої зони.

А нещодавно жителі вул. Кримської та прилеглих до Снопківського парку вулиць написали відкритий лист-звернення до депутатів Львівської міськради з пропозицією створити Громадську раду при мерії  із  залученням представників громади, аби захистити парк.

Втрати року

В автокатастрофі на 86-му році життя загинув Герой України, директор Львівської галереї мистецтв, заслужений працівник культури Борис Возницький. “Ангел-охоронець” українських музеїв і замків все своє життя працював над збереженням нашої мистецької спадщини, відкрив світові скульптора Пінзеля, організував виставку робіт цього забутого майстра в Луврі. Саме з його ініціативи стародавні замки Галичини були об’єднані у “Золоту підкову”.  

Не стало цього року й видатної української поетеси, публіциста, культуролога, літературознавця, діяча дисидентського руху, правозахисниці Ірини Калинець. Разом із чоловіком вона належала до українських шістдесятників. Виступала на захист переслідуваних діячів культури, була однією із дев’яти львів’ян, які підписали протест проти арешту Валентина Мороза. Відбула заслання. 1998 року їй присвоєно титул “Героїня Світу”, а 2000-го – нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ ст. та 2005 року – ІІ ступеня.

Реставрація року

Завдяки зусиллям львів’ян і за фінансової підтримки Німецького товариства міжнародної співпраці GIZ у 2012-му врятували статую Меркурія, що на будинку на вул. Січових Стрільців. Реставрація тривала понад два роки.

Також цьогоріч реставратори закінчили роботу з відновлення унікального дерев’яного вівтаря “Голгофа” у подвір’ї Вірменської церкви. Відтепер він доповнюється раніше відсутньою третьою фігурою – Матері Божої. 

Активні роботи тривали й у храмі cв. Петра і Павла (костелі єзуїтів). У церкві відреставрували вікна, зробили озвучення та нічну підсвітку, відновили ікону Богородиці-Утішительки, частково повернули у користування храму колишню захристію та каплицю св. Венедикта. А з використанням комп’ютерних технологій завершили фіксацію всіх стінописів. Тепер науковці створять 3D модель храму.

У 2012-му розпочали й довгоочікувану реставрацію фасаду театру ім. М. Заньковецької.  Окрім цього, спільно з GIZ місто відреставрувало й 11 балконів у будинках-пам’ятках архітектури, 197 дерев’яних вікон і 27 вхідних брам у центрі Львова.

Відкриття року

12 квітня Президент України та Президент УЄФА відкрили новий термінал Міжнародного аеропорту “Львів” імені Данила Галицького. Відтак, новий термінал має чотири телетрапи, 29 стійок для реєстрації пасажирів, 18 стійок паспортного контролю, дев’ять пунктів проходження на авіаційну безпеку. А його пропускна здатність становить 2000 пасажирів в годину. Будівництво нового терміналу почалося у вересні 2009-го, загальна вартість робіт – 1826,15 млн грн. Злітно-посадкову смугу продовжили до 3,3 км. 

Львівський аеропорт тепер обслуговує такі міжнародні напрямки: Москва, Варшава, Неаполь, Відень, Мюнхен, Прага, Стамбул, Тімішоара, Дортмунд, Венеція, Вроцлав, Краків, Салоніки, Хургада, Анталія, Сургут, Тіват, Баку, Рим, Тель-Авів, Афіни, Геракліон, Задар, Дубаї. Напрямки лоу-кост перевізників: Дортмунд, Венеція (Тревізо), Мілан (Бергамо), Краків, Вроцлав, Стамбул (Сабіха Гьокчен). 

Грант року

На початку листопада Державний природознавчий музей у Львові виграв головний грант у 10 млн грн у проекті “Динамічний музей” від фонду Ріната Ахметова “Розвиток України”. Суть цього грантового проекту полягає в осучасненні музею. За три роки тут сконструюють нову експозицію із застосуванням сучасних технологій. 

А напередодні Свята Миколая природознавчий музей уперше після 17-річної перерви у роботі (!) відкрив виставку “Мандрівка у минуле”. В експозиції йдеться про дивовижну історію околиці села Старуня: у 1907 році в одній із чисельних копалень виявили законсервовані в озокериті туші: спочатку – мамонта, а пізніше – волохатого носорога. Супутні знахідки – рештки рослин та комах, стали джерелом для наукової реконструкції середовища та клімату тундри. Вони вважаються найціннішими експонатами музею.

Стрілянина року

У Львові на вул. Князя Романа у День незалежності близько 14.00 кілери розстріляли позашляховик “Volvo”: загинув водій, а пасажир – Володимир Дідух (більш відомий у кримінальних колах як Вова Морда) опинився у до реанімації 8-ої міської лікарні Львова. Медики врятували життя пораненому. Авто, з якого стріляли, знайшли 25 серпня у лісопосадці у Пустомитівському районі. 

Ввечері 11 грудня на вул. Єфремова спецпідрозділ УБОЗу проводив спецоперацію зі затримання особливо небезпечних злочинців. Під час її проведення один із кілерів міжнародного масштабу Володимир Марко, відомий у кримінальних колах на прізвисько “Біба” застрелився. Ще один злочинець був поранений. Затриманого після стрілянини на вул. Єфремова підозрюють у замаху на Володимира Дідуха. “Цій особі висунуто підозру у вбивстві та замаху на вбивство, яке відбулося на День незалежності. Зібрано достатньо доказів”, – повідомив прокурор Львівщини Олег Василенко. Також він зазначив, що перевіряється причетність підозрюваного до 20 вбивств на території області.

18 грудня у Львові на вул. Князя Романа за участі затриманого відбувалося відтворення подій 24 серпня, через що цю вулицю перекрили і в місті утворилися  величезні кількагодинні затори, що вкрай обурило львів’ян.