Оновлення такого списку пам’яток, які вже розкопані, а також тих, які виявлені під час розвідок, є важливим для науковців. А все тому, що знахідок назбиралося стільки, що самі фахівці часто плутаються в їхній нумерації, не кажучи вже про новачків у цій справі.
Реєстр буде цінний і для тих людей, які плануватимуть будівництво і проситимуть для цього дозвіл. Для того, щоб зареєструвати пам’ятку, згідно з законом про їх охорону, потрібна відповідна документація, а саме облікова картка і паспорт, що подаються органам охорони культурної спадщини. Відтак пам’ятки отримають оформлення на законодавчому рівні, що значно спростить процедуру одержання дозволу.
Однак болючішою проблемою, ніж недостатнє фінансування, є проблема збереження вже розкопаних пам’яток.
“Це тому, що немає усвідомлення важливості археологічних знахідок. Люди не завжди розуміють, для чого нам їх досліджувати і яка з них користь. Нерозуміння полягає в тому, що не кожен подумає, що отой будинок, який він будує, може стояти на місці, де колись стояв княжий двір. Якщо нам вдасться роз’яснити це, тоді ситуація зміниться і люди почнуть більше цінувати працю археологів, – розповів “Пошті” Андрій Салюк, голова Львівського осередку Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – Основне завдання, яке стоїть перед нами зараз, – розібрати той мур, що є між археологами і мешканцями, щоб кожен львів’янин розумів, що таке культурний шар і що таке археологічна пам’ятка”.