Усе менше днів залишається до Великодня, і комунальники поспішають завершити ремонтні роботи, незважаючи на якість їх виконання. Завдання – пофарбувати бордюри, фундаменти та турнікети, але чомусь не всі якісно справляються із цим завданням.
Так, мешканка Галицького району пані Галина скаржиться на те, що у них на вулиці Філарета Колесси, бічній вул. Коперника, так недбало помалювали краї тротуарів, що більшість вапна залишилася на дорозі, а на самому бордюрі лише кілька світлих мазків. І, можливо, на це жінка не звернула б увагу, але на інших вулицях комунальники зробили це набагато акуратніше і дбайливіше.
“Пошта” вирішила з’ясувати, чому одну і ту ж роботу за однакові гроші і з однаковими матеріалами виконують по-різному. Краї тротуарів разом із дорогою і частиною хідників також неохайно заляпані вапном і на вул. Князя Романа.
“Пошта” звернулася із цим зауваженням до керівника Галицької райадміністрації м. Львова Ірини Маруняк, яка відверто здивувалася новині.
“У нашому районі працівники ніколи не білять бордюрів, бо це спадщина ЮНЕСКО, це категорично заборонено. Тому ви мене здивували, але ми обов’язково переробимо”, – каже Ірина Маруняк.
Ще під час нашої телефонної розмови чиновниця вияснила, хто наляпав вапном у центрі, і дала розпорядження все виправити. Як з’ясувалося, заляпали тротуари працівники однієї з установ на цій вулиці…
Однак такі проблеми не рідкість, а навпаки щорічна закономірність і для інших районів міста. Іван Лозинський, голова Личаківської райадміністрації м. Львова, розповів, що вони намагаються контролювати виконання таких робіт.
“Якщо помітимо недопрацювання, будемо змушувати за власний рахунок переробляти. Перед тим, як малювати турнікети, брами та труби, їх повинні почистити від бруду та залишків старої фарби. Якщо проступатиме іржа – робота виконана неякісно. Цоколі будинків також мали би бути рівно підведені і мальовані щіткою, а тротуари не повинні бути залиті фарбою”, – каже посадовець.
Основна причина того, що робота виконується неякісно, на думку голови Личаківської райадміністрації, – це некваліфікованість мулярів. Але чи велика це наука – рівно й акуратно помалювати цоколь чи бордюр? Невже у Львові не знайдеться, чим застелити перед роботою шмат асфальту, щоб не заляпати все навкруги. Але коли робота робиться для галочки, тоді виникає запитання, чи потрібна вона взагалі. Гроші витрачені – а результат суцільна пародія.
У Шевченківському районі нам пояснили, що все контролювати посадовці фізично не можуть. “Ми кажемо, скільки потрібно вапна на 10 літрів води, щоб була відповідна консистенція і певний колір. Та не кожен це послухає, а покладе менше і захоче такою кількість пофарбувати більше бордюрів. Тоді і виходить неякісно. Всі роботи: ремонт цоколів, водостічних труб, брам, огорож, фарбування поверхонь, посів трави, обрізування кущів і дерев – проводяться за гроші з квартплати мешканців. Місто на це не виділяє жодних коштів”, – розповів “Поштів” заступник голови Шевченківської райадміністрації із соціально-економічних питань Михайло Космина. Отож виходить, що люди платять квартплату, а ці гроші використовують на недобросовісну роботу.
Фарбування цоколів – це навішування ярлика “виконана робота”, адже фасади будинків залишаються обдертими, брудними і розмальованими графіті. До речі, побілка стін будинку не входить у суму квартплати. Гроші на це має виділяти міська влада з тих податків, які платить населення. Однак Михайло Космина не зміг відповісти, як часто їх приводять до пуття. “На сьогодні є важливіші проблеми, ніж фасади, це – ремонти ліфтів, електромереж, водопостачання”, – виправдовується Михайло Космина.
Але якщо кожен почне шукати причини, щоб неякісно виконувати свою роботу…