У місті Лева цікавою є адмінбудівля кінця ХІХ ст. у стилі віденського неоренесансу на вул. Князя Романа, 1/3. Це Палац Справедливості, споруджений за проектом архітектора Ф. Сковрона у 1891 – 1895 рр. для Вищого суду Галичини.

Монументальна будівля у центрі міста завершенa фронтоном із балюстрадою і аттиковою скульптурною групою (1893, скульптор Л. Марконі). Північний вестибюль прикрашено алегоричною скульптурою, яка символізує правосуддя (1896, скульптор А. Попель). Зал другого поверху оформлений ліпним декором та розписами художників школи Я. Матейка. Стиль будівлі – історизм (із використанням форм ренесансу та бароко). Головним (західним) фасадом виходить на вул. Князя Романа, бічним (північним) – на пл. Галицьку. У вестибюлі збереглося незвичайно велике дзеркало кінця XIX ст. і два алебастрові леви роботи скульптора Антоні Попеля, автора пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові.
Будівля триповерхова, цегляна, тинькована, видовжена у плані. Компонентами об’ємно-просторової композиції будинку є центральний ризаліт та два фланкуючі крила, симетрично розміщені і доповнені блоками бокових ризалітів.
Фасади рустовані, членовані по горизонталі карнизами. Ризаліти оздоблені пілястрами та колонами іонічного ордеру; центральний – завершений фронтоном із балюстрадою і аттиковою скульптурною групою (1893, скульптор Л. Марконі). Вікна арочної та прямокутної форми. Центральний вхід оформлений порталом з півкруглим завершенням і картушем.
Загалом теперішня вул. Князя Романа була частиною однієї із найстаріших львівських вулиць – вулиці Галицької, згадки про яку сягають у міських документах ще 1382 р.
Після знесення оборонних мурів та впорядкування міської території у 1885 р. вулицю розділили з Галицькою, і вона дістала самостійну назву на честь польського короля Стефана Баторія, який через Галицьку браму в’їжджав до Львова. На початку ХІХ ст. австрійська влада намагалася пристосувати для розташування якихось закладів будівлі монастиря та костелу Св. Леонарда скасованого ордену кармелітів взутих. На розі вулиці, у палацику, що був частиною забудови палацу Бельських, близько середини ХІХ ст. був розташований кримінальний суд, більш детальна інформація з цього приводу відсутня.
Уже наприкінці ХІХ століття тут збудували новітній заклад для правосуддя. Зараз у Палаці Справедливості розташований один із корпусів університету “Львівська політехніка”.