Виставка живопису талановитого подружжя Надії та Романа Фединів “Люблю з любком танцювати, що файно трісесі” з 16 полотен у галереї  LvivArt заімпонувала кількома своїми ознаками – внутрішньою енергетикою, динамічністю та мальовничістю (як сюжетною, так і використаних авторами барв).

Нині мешканці Великого Любіня на Львівщині, які зуміли розгледіти один одного ще під час навчання у тодішньому Львівському державному інституті декоративного та прикладного мистецтва, сміливо говорять, що не мають жодного страху творити разом. І це – не відсутність амбіцій, не втрата  бажання мати у мистецтві власний голос, а розуміння один одного з півголосу  і півслова, максимальна настроєність на гармонію як в почуттях, так і в мистецтві. Тобто йдеться не про те, що ці художники буквально в одну мить починають працювати над одним полотном, ні. Але про те, що кожен із них завжди спроможний на рівні продовжити те, що розпочав його партнер, вловити що і, головне, як він хотів сказати.

Прийнято вважати, що кожен творець – егоїст,  і аж ніяк не хоче, аби його порівнювали з іншим. Однак кожна творча людина також знає: якщо цього боятися – ніколи не станеш собою. Члени творчого активу Львівської національної спілки художників України Надія та Роман Федини, попри те, що персональних представлень у своїх біографіях мають не так вже й багато, не бояться жодних порівнянь. А головне – не бояться порівнянь між собою. І то настільки, що готові навіть подумки не розділяти між окремими особистостями творчі здобутки своєї родини. І в цьому, напевно, не лише своєрідність їхнього сімейного та творчого тандему, а і їхня привабливість.