Оскар Ролер, режисер, про кіно та пропаганду

У програмі “Фестиваль фестивалів” “Мо­лодість” покаже найскандальніший фільм цьогорічного Берлінале. Саме у Берліні кореспондентові “Пошти” вдалося поставити кілька запитань режисерові.

– Багато хто говорив після перегляду, що головна дійова особа – Маріан – у Вашому фільмі виглядав краще, ніж було прийнято вважати про нього як про історичну особу. Адже досі ніхто ніколи не вважав, що він також є жертвою режиму.

– Думаю, у Фердинанда Маріана була надто велика спокуса, яку він не зміг подолати: бути визнаним, прославитися, реалізувати себе. То були радше інстинктивні дії. Його участь у фільмі за Фейхтвангером мала відповідати певним стандартам, зокрема, й певним інтелектуальним стандартам окремих особистостей, наприклад Геббельса. А євреїв потрібно було показати як людей, які дбають лише про себе – на противагу німцям, котрі живуть заради ідеї. І про це підступне співвідношення Маріан не знав, коли приступав до своєї роботи. Але саме через це його багато десятиліть вважали персоною нон ґрата, особливо тут, у Німеччині, Австрії. Після війни він, хоч і був чудовим актором, не зміг знайти застосування своєму талантові, і це дуже далося взнаки.

– Чому Геббельс надавав такої ваги саме цьому фільму?

– Геббельс хотів таким чином переконати глядачів у майже тваринній примітивності й зажерливості євреїв та шляхетності німців. Сьогодні важко собі уявити, якими привілеями і якими можливостями користувалася гітлерівська верхівка. А всі інші... були тільки гарматним м’ясом. У цьому й естетика фільму – це не лише документ епохи, не лише черговий політкоректний крок, але й намагання передати атмосферу тієї доби і навіть провести певні паралелі із сучасним суспільством.

– Оригінальна стрічка сьогодні є забороненою у Німеччині. Що Ви думаєте з цього приводу?

- Це питання не лише морального характеру і не лише питання цензури, а й дотримання авторських прав, порушення яких може спричинити чимало проблем. Я думаю, що його заборона є правильною, адже багато ідіотів намагаються підкріпити ідеї нео-нацизму. Добре пам’ятаю, як у 80-х ми сиділи в берлінських кнайпах, пили і дивилися нацистські фільми. Але тоді ми це сприймали інакше.

– Чому кіно є такою потужною зброєю пропаганди?

– Воно володіло чималим арсеналом механізмів для маніпуляцій людською свідомістю, пропонуючи певні етичні, поведінкові, суспільні моделі, котрі мають особливу вагу та вплив. Так було раніше. Сьогодні цю роль частково перейняло на себе телебачення, кіно поступово втратило такі потужні механізми. Як і театр